79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.06.11 Справа№ 5015/2330/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,
При секретарі Іваночко В.В.,
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного підприємства «Гал-експресія», м. Львів,
До відповідача-1: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Львів,
До відповідача-2: Комерційно-виробничої приватної фірми «Будекстра», м. Львів,
Третя особа-1: Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Львів,
Третя особа-2: Національний Банк України, м. Київ,
про визнання недійним кредитного договору № 010/08-4/171/в від 10.07.2008 року та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від позивача: не з'явився,
Від відповідача-1: ОСОБА_4 -представник (довіреність у матеріалах справи),
Від відповідача-2: не з'явився,
Від третьої особи-1: не з'явився,
Від третьої особи-2: ОСОБА_5 -представник (довіреність у матеріалах справи).
Представникам відповідача-1 та третьої особи-2 роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до ст. 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом Приватного підприємства «Гал-експресія», м. Львів, до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Львів, та Комерційно-виробничої приватної фірми «Будекстра», м. Львів, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, м. Львів, та Національного Банку України, м. Київ, про визнання недійним кредитного договору № 010/08-4/171/в від 10.07.2008 року та стягнення судових витрат.
Ухвалою господарського суду від 28.04.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 12.05.2011 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач -04.05.2011 р. рекомендованою поштою № 79049 0254971 6, відповідач-1 -04.05.2011 р. рекомендованою поштою № 79000 2843942 0, відповідач-2 -19.05.2011 року рекомендованою поштою 79069 0118940 9 та № 79029 0228933 2, третя особа-1 -05.05.2011 року рекомендованою поштою № 79019 0207600 2, третя особа-2 -04.05.2011 року рекомендованою поштою № 01601 0326539 5 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень -в матеріалах справи).
Судове засідання 12.05.2011 року було відкладене на 30.05.2011 року з підстав, наведених у відповідній ухвалі суду
30.05.2011 року судове засідання відкладено на 14.06.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.
Представник позивача в судове засідання 14.06.2011 року не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.
Відповідач-1 явку повноважного представника у судове засідання забезпечив, проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.
Третя особа-1 в судове засідання не з'явилася, хоча була належно повідомлена про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64.
Повноважний представник третьої особи-2 в судове засідання з'явився, проти позовних вимог заперечив.
В ході судового розгляду встановлено:
Позивач -Приватне підприємство «Гал-Експресія»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 32711959, знаходиться за адресою: 79049, АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 373739, Довідкою Головного управління статистики у Львівській області № 332 (докази в матеріалах справи).
Відповідач-1 -Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»є юридичною особо, йому присвоєно код ЄДРПОУ 14305909, знаходиться за адресою: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 646961, Довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві серії АА № 219406 та Витягом з ЄДРПОУ серії АЕ № 895083 (докази в матеріалах справи).
Львівська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»знаходиться за адресою: 79000, м. Львів, вул. Матейка, 8, діє на підставі Положення про Львівську обласну дирекцію Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(нова редакція), яке затверджено Рішенням спостережної ради АТ «Райффайзен Банк Аваль»від 15.12.2009 року № СР-49/1. Дирекція не є юридичною особою і здійснює свою діяльність на підставі цього Положення та межах лімітів, вимог, завдань та обмежень, визначених правлінням Банку, іншими уповноваженими органами та посадовими особами Банку. Дирекція є відокремленим підрозділом Банку та підпорядкована Правлінню Банку. (пункти 1.4. та 1.5. Положення).
05.11.2009 року Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»(в тексті Довіреності - Банк) уповноважило головного фахівця відділу проблемних кредитів корпоративного бізнесу управління з проблемних кредитів юридичних осіб Львівської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль»ОСОБА_4 представляти інтереси Банку при розгляді справ у будь-яких судах будь-яких інстанцій з усіма правами та обов'язками, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, іншому учаснику судового процесу в тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета або підстав позову, укладання мирової угоди, тощо.
Довіреність видана без права передоручення і дійсна до28.10.2014 року.
10.07.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(надалі -відповідач-1, кредитор, іпотекодержатель) та Комерційно-виробничою приватною фірмою «Будекстра»(надалі -відповідач-2, позичальник, боржник) укладено Кредитний Договір № 010/08-4/171/в (надалі -договір кредиту).
Відповідно до п. 1.1. договору кредиту кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 600 000 доларів США (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором кредиту.
Кінцевий термін погашення кредиту позичальником згідно пункту 1.2. договору кредиту є 03.07.2009 року.
Згідно розділу 4 договору кредиту виконання зобов'язань позичальника за договором кредиту забезпечується іпотекою земельної ділянки загальною площею 0,3558 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Зубра (надалі - предмет застави). На момент укладення договору кредиту предмет застави належить майновому поручителю -ПП «Гал-Експресія»(надалі -позивач, поручитель, іпотекодавець) на праві власності.
В забезпечення виконання зобов'язань відповідача-2 перед відповідачем-1 10.07.2008 року між позивачем та відповідачем-1 укладено договір іпотеки (надалі - договір іпотеки), зареєстрований в реєстрі за № 5389, засвідчений Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (надалі -третя особа-1).
Пунктом 1.1. договору іпотеки визначено, що договір іпотеки забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з договору кредиту та додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому. У відповідності до договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредиту отримати їх за рахунок майна, заставленого за договором іпотеки.
Згідно п. 1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є земельна ділянка загальною площею 0,3558 га, що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Зубра, яка належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом на право приватної власності на землю серії ЯД № 486961, виданого Зубрянською сільською радою.
Згідно пункту 4.1. договору іпотеки звернення стягнення на предмет застави за договором іпотеки здійснюється шляхом повної або часткової уступки заставодержателя заставленого майна в сумі, що повністю задовольняє вимоги заставодержателя, забезпечені заставою.
Між позивачем та відповідачем-1 додатково до договору іпотеки підписано договір про внесення змін до договору іпотеки від 17.07.2009 року (зареєстрований приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_2 за № 5389), Договір про внесення змін до договору іпотеки від 05.02.2010 року (зареєстрований приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_2 за № 5389), договір про внесення змін до договору іпотеки від 09.09.2010 року (зареєстрований приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_2 за № 5389)
05.02.2010 року між відповідачем-1 та позивачем укладено договір поруки № 010/08-4/171/в/2 (надалі -договір поруки), згідно пункту 1.1. якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з боржником за виконання кредитних зобов'язань, у тому числі таких, що виникнуть у майбутньому, які випливають з договору кредиту.
Між позивачем та відповідачем-1 31.08.2010 року укладено додатковий договір до договору поруки, згідно якого зобов'язання по договору поруки зменшились з 392 205, 79 доларів США до 352 205, 79 доларів США.
05.02.2010 року відповідач-1 та відповідач-2 уклали договір про відступлення права вимоги № 010/08-04/171/в/4, відповідно до умов якого відповідачу-2 передано майнові права за договором підряду від 07.03.2008 року № 02/03/08 на виконання робіт з будівництва багатоквартирного житлового комплексу, укладеного між позивачем та відповідачем-2.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Згідно приписів частин 1 та 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини;
Відповідно до ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до норм ст. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання.
Відповідно до вимог ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору і якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно частини першої статті 339 ГК України основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції.
Статтею 345 ГК України передбачено, що кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Статтею 215 ЦК України встановлено, що у випадку, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу.
Згідно приписів статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Згідно статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно статті 7 ГПК України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.
Частиною 3 статті 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
За приписами частини 2 статті 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»передбачено, що валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено Декретом або іншими актами валютного законодавства.
Статтею 5 Декрету вказано, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом.
Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують, зокрема, така операція (п.п. в) ч.4 ст.5 Декрету) як: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.
Відповідно до пункту 1.5 «Положення про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», затвердженого постановою Правління НБУ від 14 жовтня 2004 року N 483. використання іноземної валюти як засобу платежу без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку на здійснення яких Національний банк видав банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
Відповідно до статті 11 Декрету Національний банк України у сфері валютного регулювання: видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України; видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування.
Пунктом 5.3. «Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 17,07,2001р. №275, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02Л993 р, за №15-93.
Положенням ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»визначено, що кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача-1 та третьої особи-2, оглянувши та дослідивши докази по справі, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Судові витрати, згідно з ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно до задоволених вимог.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 1, 20, 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 77, 82 -85, 116 -117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суддя
14.06.2011 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення, оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.