Справа № 2518/2-а-6297/11
26 травня 2011 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Сташківа В.Б.,
при секретарі Прохоренко А.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника другого відповідача ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Ріпки в залі суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі
Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської
районної державної адміністрації Чернігівської області
про зобов'язання перерахувати та виплатити щорічну допомогу на
оздоровлення та проводити, її виплату в майбутньому,
ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Ріпкинському районі з адміністративним позовом, в якому просив:
- зобов?язати УПСЗН Ріпкинської РДА провести перерахунок щомісячної допомоги на оздоровлення, у відповідності до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року;
- зобов?язати УПСЗН Ріпкинської РДА здійснити виплату недоотриманої щомісячної допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року за винятком вже сплачених сум та здійснювати вказану виплату в майбутньому.
До участі в справі було залучено УПСЗН Ріпкинської РДА, в якості другого відповідача.
20 травня 2011 р. від УПФУ в Ріпкинському районі надійшло заперечення проти позову, в якому вони просять відмовити в позові, посилаючись на те, що вони не є належними відповідачами, оскільки виплата щомісячної допомоги на оздоровлення передбаченої ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” провадиться позивачу УПСЗН Ріпкинської РДА.
23 травня 2011 р. від УПСЗН Ріпкинської РДА надійшло заперечення проти позову, в якому вони просять відмовити в позові, посилаючись на те, що розмір щомісячної допомоги на оздоровлення передбаченої ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 100 грн. обрахований ними відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.96 р. № 836, і надана 12.11.2010 р.. до відділення Ощадбанку для виплати отримувачам допомог. Тому вважають, що їх дії є правомірними.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив захистити його права на виплату щомісячної допомоги на оздоровлення передбаченої ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у належному розмірі, з органу, який її виплачує, а представник другого відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечували, з мотивів викладених в запереченнях УПСЗН Ріпкинської РДА.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (Категорія 2).
Ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
В той же час, ОСОБА_1 виплата УПСЗН Ріпкинської РДА щомісячної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, була профінансована 12.11.2010 року в розмірі 100 грн. через відділення Ощадбанку відповідно до вимог Постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та від 12.07.2005 р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи”.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру допомоги на оздоровлення, застосуванню підлягає ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з якої вбачається, що під час визначення розміру допомоги передбаченої цією статтею за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не розмір 100 грн., передбачений Постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. №836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та від 12.07.2005 р. № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи”. які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Заперечення УПСЗН Ріпкинської РДА стосовно правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат чорнобильцям на оздоровлення, на думку суду, є не обґрунтованим і не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається.
Враховуючи те, що позивач просив лише зобов'язати провести перерахування та забезпечити виплату щорічної допомоги на оздоровлення за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р., і не просив визнати дії незаконними (протиправними), а виходячи з положень ст.ст..21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що суд (суддя) в разі незаконності його дій може зобов'язати відповідача провести нарахування /перерахування та виплату належних сум відповідно до закон, суд знаходить за можливе на підставі ст.. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог і захистити права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення шляхом визнання протиправними дій УПСЗН Ріпкинської РДА щодо обрахування розмірів та виплати у занижених розмірах позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2010 рік, у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Враховуючи наведене, суд знаходить, що УПСЗН Ріпкинської РДА слід зобов'язати перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу на оздоровлення, передбачену ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2010 рік, у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
При цьому, виходячи з того, що допомога на оздоровлення носить разовий характер, то зазначення періоду зобов'язання її виплати з 01.01.2010 р. по 31.12.2010 р. ж помилковим.
В той же час, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до УПСЗН Ріпкинської РДА щодо продовження у майбутньому виплати допомоги на оздоровлення у відповідному розмірі слід відмовити, оскільки судове рішення за Кодексом адміністративного судочинства України має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, а відповідач зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. Крім того, відсутні будь-які докази про порушення відповідачем права позивача у майбутньому.
Оскільки відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 р. N 936 виплати щорічної допомоги на оздоровлення провадиться відповідними управліннями праці та соціального захисту населення, а не органами Пенсійного фонду України, і УПФУ в Ріпкинському районі жодним чином не порушила позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у відповідному розмірі, суд знаходить, що в задоволені позову ОСОБА_1 до УПФУ в Ріпкинському районі слід відмовити.
Керуючись ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.ч. 2 ст. 19, ст. 22, ч.1 ст.46, ст. 50 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ст.ст. 6, 8 - 11, 70, 71, 86, 99, 100, 102, 159 - 163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області -задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області щодо обрахування розмірів та виплати у занижених розмірах ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ч. 4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2010 рік, у розмірі 5 мінімальних заробітних плат -протиправними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення, передбачену ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2010 рік, у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, який визначається виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, передбаченої на момент виплати в ст. 22 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік»з обов'язковим урахуванням фактично виплачених коштів.
В задоволені решти вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області -відмовити.
В задоволені позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі -відмовити.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.. 256 КАС України, покласти на Управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської районної державної адміністрації Чернігівської області обов'язок виконати вказану постанову негайно.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Головуючий В.Б. Сташків