Справа № 2-а-786/11
"03" червня 2011 р. Першотравенський міський суд Дніпропетровської області
в складі: головуючої судді Кривошеї С. С.
при секретарі Фадєєвій Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Першотравенську Дніпропетровської області у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради про стягнення коштів щорічної допомоги на оздоровлення,
20 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Першотравенської міської Ради Дніпропетровської області про стягнення коштів щорічної допомоги на оздоровлення, посилаючись на те, що його дитина-донька ОСОБА_2 має статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, як така, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто після 26 квітня 1986 року від нього - її батька, якому на момент її народження було встановлено другу категорію особи, учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, про що їм видані посвідчення встановленого зразку.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ на доньку як дитину шкільного віку, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи відповідач повинен був виплачувати з 01 вересня 2006 року (донька пішла до школи) щомісячну компенсацію в розмірі 50% мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку. Тому сума недоплати щомісячної компенсації становить 5 244,00 грн., яку позивач просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Першотравенської міської ради Дніпропетровської області.
Позивач просить суд слухати справу у його відсутність у письмовому провадженні, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач у справі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради Дніпропетровської області позов не визнав, надав суду заперечення згідно якого вважає вимоги позивача безпідставними, оскільки згідно статті 62 Закону № 796 - XII роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Згідно зі статтею 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796 - XII - фінансування витрат пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок державного бюджету. Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України, ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що виключно Законом України «Про Державний бюджет України»визначаються будь - які видатки на загальносуспільні потреби і положення нормативних актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать Конституції України, вказаному Закону та кодексу. Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936. Відповідно до п. 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є Міністерство праці та соціальної політики України. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Управління праці та соціального захисту населення виконкомів міських, районних у містах рад.
Враховуючи вищевикладене вважаємо, що Першотравенське управління праці та соціального захисту населення не може бути відповідачем по даній справі, оскільки наше управління є розпорядником коштів третього рівня, оскільки кошти за відповідними програмами, надходять на рахунок управління з Головного управління праці та соціального захисту населення.
Головне управління праці та соціального захисту населення здійснює тільки фінансування програм, пов'язаних з соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на підставі паспортів бюджетних програм на відповідний бюджетний рік та затверджених Міністерством праці та соціальної політики України кошторисів у розмірах зазначених постановою Кабінету Міністрів України.
З урахуванням зазначеного відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Відповідач просить провести розгляд справи у відсутність їх представника у письмовому провадженні, заперечення до суду надіслані, позов не визнають повністю.
Суд з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, якими сторони обґрунтували свої позиції по справі, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи донька позивача -ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус дитини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, як така, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто після 26 квітня 1986 року, від позивача -її батька, якому на момент вагітності матері було встановлено другу категорію особи, учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, про що їм видані посвідчення встановленого зразку на ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 07 травня 1993 року та на його доньку ОСОБА_3 серії НОМЕР_2, з цієї підстави донька позивача перебуває на обліку у відповідача, де на неї виплачується компенсація за продукти харчування.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в редакції Закону від 01 липня 1992 року № 2532-ХІІ, та в редакції Закону України від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР:
- Потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
п.6 - щомісячна виплата 50 відсотків мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2, або матері на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного /обов'язкового/ відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.
Позивач 10 листопада 2010 року звертався до відповідача з заявою, щодо виплати грошової компенсації, однак відповідач йому відмовив відносно нарахування та виплати грошової компенсації на дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, передбачену п. 6 ст.30 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 63 Закону передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд, вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті компенсацій на дитину розміру таких виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та з 2007 року -Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 року № 649 «Про встановлення виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з наступного:
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу.
Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Постанови, положення, порядки готуються на підставі законів України, актів чи доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень урядових комітетів, доручень Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів (пункт 10 розділу VI Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року № 915).
Таким чином, нормативно - правові акти КМУ повинні відповідати актам вищої юридичної сили.
Відповідно до п. 6 ст. 30 Закону № 796-ХІІ, щомісячна виплата 50% мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері, має підстави належати до категорії 1 або 2. При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на відповідний період виплати.
Законом України «Про державні соціальні стандарти та Державні соціальні гарантії»передбачено, що мінімальний розмір заробітної плати визначається виключно Законами України. При цьому Закони, які встановлювали мінімальні заробітні плати, не містили обмежень щодо застосування норм статті 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд вважає, що дії відповідача щодо не виплати грошової компенсації у розмірі 50% мінімальної заробітної плати згідно п. 6 ст. 30 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є неправомірними.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936 «Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначено, що виплата таких компенсацій та допомог, провадиться управліннями праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадян та центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (п. 4 Порядку). Таким чином, доводи відповідача щодо неналежного відповідача є безпідставними.
Крім того, приймаючи до уваги завдання адміністративного судочинства та компетенцію адміністративного суду, який не наділений правом визначати розмір виплати допомоги замість суб'єкту владних повноважень, оскільки це є виключною компетенцією суб'єкта владних повноважень, тому суд вважає, що у задоволені позовних вимог щодо стягнення конкретної суми позивачу слід відмовити.
На підставі викладеного, ст. ст. 2,4,6,8,9,19,69,94,102,104,159,160,163 КАС України, ст.48 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»- суд,
Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської ради про визнання відмови в виплаті щомісячної компенсації на дитину шкільного віку, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи неправомірною та стягнення вказаної щомісячної компенсації задовольнити частково.
Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Першотравенської міської Ради, Дніпропетровської області в виплаті щомісячної виплати 50 відсотків мінімальної заробітної плати на дитину ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 за 2010 рік неправомірною.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Першотравенської міської ради, Дніпропетровської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 не донараховані щомісячні виплати 50 відсотків мінімальної заробітної плати на дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за 2010 рік відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Витрати по сплаті судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаного з розглядом справи віднести за рахунок держави.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає,до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу,а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу,було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді,то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя С. С. Кривошея