12 квітня 2011 року Справа № 2а-152/11/0407
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Шаповала Г.І.
при секретарі Кудіній Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ Дніпропетровського району УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції Котенка Володимира Петровича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Згідно позову який надійшов до суду 16.02.2011 року, позивач прохає: - поновити йому строк для звернення з даним позовом до суду; - визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ № 057113 від 01.10.2009 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ з ОАТ Дніпропетровського району УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції Котенком Володимиром Петровичем, про накладення на позивача адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 255 гривень, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову в позовній заяві позивач зазначив, що, згідно постанови відповідача від 01.10.2009 року АЕ № 057113, його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. Згідно зазначеної постанови, позивач, як водій автомобіля «Опель Кадет», № НОМЕР_1, 01.10.2009 року, час не зазначено, здійснив зупинку на позначеному пішохідному переході по вул. Тепличній в смт. Ювілейний. Позивач не може оспорювати цей факт, тому, що на момент 01.10.2009 року вказаний автомобіль вибув з його володіння та користування, в цей день позивач зазначеним автомобілем не міг керувати. Фактично, він по довіреності, ще 22.-4.2009 року, продав зазначений автомобіль, шляхом оформлення довіреності у приватного нотаріуса по Вільногірському нотаріальному округу -ОСОБА_3 Цей факт підтверджується відповідною довідкою, долученою до позову. Він дізнався про постанову інспектора ДПС, тільки отримавши інформацію з бухгалтерії за місцем своєї роботи про стягнення з його заробітної плати. Постанова винесена без складення протоколу, а тому можливо зробити висновок, що вона виносилася на підставі даних, отриманих за допомогою приладу «Візир», так як в разі безпосереднього спілкування працівника ДАІ з водієм, по-перше, було б встановлено, що 01.10.2009 року позивач не знаходився в смт. Ювілейне, а тим більше, не керував там автомобілем, а по-друге, було б складено протокол про адміністративне правопорушення. В самій постанові не зазначено, що застосовувався прилад «Візир». Таким чином, на думку позивача, в зв'язку з невідповідністю обставин, зазначених в постанові, дійсним обставинам справи, відсутністю факту порушення ПДР України, саме, позивачем, постанова підлягає скасуванню. Копію постанови позивач отримав 14.02.2011 року, до цього часу постанова йому не надсилалася, тому за цих обставин позивач вважає, що 10- денний строк на подачу даного позову до суду ним було пропущено за поважної причини і він прохає поновити цей строк.
В судове засідання позивач не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, до якої долучив завірені належним чином копії табелю обліку робочого часу за жовтень 2009 року, графіку ГМК-1 однозмінної роботи працівників ГМК, які мають 40-ка годинну п'ятиденну робочу неділю з двома вихідними днями з продовженням робочої зміни (дня) 8 годин на 2009 рік, згідно яких за порядковим номером 135 зазначено, що ОСОБА_1 1 та 2 жовтня 2009 року з 08.00 год. до 17.00 год. перебував на роботі в філії Вільногірський ГМК ЗАТ «Кримський Титан»в м. Вільногірську.
Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини:
- 01.10.2009 року інспектором ДПС ВДАІ з ОАТ Дніпропетровського району УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції Котенком Володимиром Петровичем, який є суб'єктом владних повноважень, було винесено постанову серії АЕ № 057113 від 01.10.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП, водія автомобіля «Опель Кадет», державний номер НОМЕР_1, - позивача ОСОБА_1, за те, що він 01.10.2009 року виконав зупинку на позначеному пішохідному переході по вул. Тепличній смт. Ювілейний, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, за що позивач був підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 255 гривень, підпис про отримання копії вказаної постанови позивачем відсутній. В ВДВС Вільногірського МУЮ постанова надійшла для примусового виконання 10.11.2010 року, виконавче провадження з примусового виконання постанови відкрито 12.11.2010 року, розпорядження державного виконавця про утримання суми штрафу із зарплати позивача було надіслане за місцем його роботи 28.01.2011 р., і тільки після цього про наявність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності стало відомо позивачу. В зв'язку з цими обставинами позивач не мав можливості реалізувати свої права, передбачені ч.2 ст.14-1 КУпАП.
- Фактично автомобілем «Опель Кадет», державний номер НОМЕР_1 01.10.2009 року в смт. Ювілейний, позивач не керував, а перебував протягом зазначеного часу і дня в м. Вільногірську на своєму робочому місці - в філії Вільногірський ГМК ЗАТ «Кримський Титан», що підтверджується табелем обліку робочого часу за місцем роботи позивача.
- Автомобіль «Опель кадет», державний номер НОМЕР_1, згідно довіреності на користування та розпорядження від 22.04.2009 року перебував в правомірному володінні ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_5, яка проживає: АДРЕСА_2 та ОСОБА_6, який проживає: АДРЕСА_3 кожен з яких мав право діяти окремо незалежно один від одного, що підтверджується копією довідки приватного нотаріуса Вільногірського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 29.10.2009 р № 01-14/57 про видачу зазначеним особам позивачем ОСОБА_1 довіреності на право користування та розпорядження зазначеним автомобілем.
Надаючи юридичну оцінку обставинам справи, суд керується наступними нормами права.
Згідно ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України;
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- безсторонньо, (неупереджено);
- добросовісно;
- розсудливо;
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно ч. 1 ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису притягаються власники /співвласники/ транспортних засобів.
Згідно ж ч.2 ст.14-1 КУпАП за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила правопорушення.
Частиною ч.1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил проїзду пішохідних переходів, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Згідно п/п «г»п. 15.9 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року зі змінами та доповненнями, Зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м. від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідно до встановлених обставин справи та зазначених норм права, оцінюючи в сукупності зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, керуючись законом, суд доходить висновку, що дії суб'єкта владних повноважень - інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ Дніпропетровського району УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщика міліції Котенка Володимира Петровича, щодо притягнення позивача -ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень, слід визнати такими, що суперечать закону і були здійснені, в порушення вимог ч.3 ст.2 КАС України; в порушення вимог ст.252 КУпАП - без всебічного, повного і об'єктивного дослідженні обставин справи в їх сукупності, безпідставно, тобто без наявності відповідних доказів; в порушення вимог ст.280 КУпАП, ст.268 КУпАП, без з'ясування того, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; в порушення вимог ст. 254 КУпАП не було складено протокол про адміністративне правопорушення, інших доказів не представлено; в постанові не зазначено, який пункт ПДР України був порушений, не зазначено час виникнення події та точне місце події, тобто не була викладена об'єктивна сторона складу правопорушення.
Відповідач для підтвердження законності складення ним постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності доказів не надав, заперечень проти позову також не надав.
Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Враховуючи, що копія постанови, що оскаржується, не була вручена позивачу взагалі, а про порушення його прав позивач узнав після відкриття виконавчого провадження для стягнення з нього штрафу 14.02.2011 року, то суд, відповідно до ухвали від 04.04.2011 року, поновив позивачу 10-ти денний строк для звернення до суду з даним позовом.
Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, суд дійшов висновку, що, оскільки факт порушення ПДР України позивачем відповідач не довів, позов підлягає задоволенню в повному обсязі за відсутності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а саме за недоведеності його вини, внаслідок чого провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до вимог ч.5 ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору, даних про інші документально підтверджені витрати позивач не надав, тому згідно ч.1 ст. 94 КАС України, судові витрати у даній справі в розмірі 03 гривні 40 копійок слід покласти за рахунок Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167,171-2,255,256 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії АЕ № 057113 від 01.10.2009 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ з ОАТ Дніпропетровського району УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, прапорщиком міліції Котенком Володимиром Петровичем, про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу у розмірі 255.00 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу зазначеного правопорушення.
Судові витрати у справі в виді судового збору в сумі 03 гривні 40 копійок покласти за рахунок Державного бюджету України.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Копію постанови, не пізніше трьох днів з дня її проголошення, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу та відповідачу.
Головуючий суддя Шаповал Г.І.