«28» січня 2008 року 17 год. 55 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Чалого І.С. при секретарі судового засідання Минько Н.З. та за участю сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:
позивача:
ОСОБА_1;
відповідача:
Савчук В.О. (дов.№ 293 від 31.05.2007 р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача
Рівненського обласного військового комісаріату
про
стягнення грошової компенсації замість невикористаного речового майна в сумі 3902,26 грн.,-
Позивач - ОСОБА_1- звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рівненського обласного військового комісаріату стягнення грошової компенсації замість невикористаного речового майна в сумі 3902,26 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що при проходженні військової служби, він перебував на забезпеченні у відповідача, однак належне йому до видачі речове майно не отримав, хоча неодноразово звертався за його отриманням. На даний час він виключений зі списків особового складу у зв'язку зі скороченням штатів і речового майна не потребує, а так просить відповідно до наданих відповідачем довідок стягнути його вартість.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив суду, що дію ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та сімей», яка давала позивачу таке право, в частині одержання грошової компенсації за не отримане речове майно зупинено ст. 2 Закону України «Про деякі заходи, щодо економії бюджетних коштів» і цей закон є діючим та не визнаний не конституційним. В бюджетах України за минулі роки та цей рік не передбачено витрат на грошову компенсацію за речове майно військовослужбовцям. В задоволенні позову просить відмовити.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, як кожен окремо, так і в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в частині позовних вимог.
При цьому суд встановив та врахував таке.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу і перебував на речовому забезпеченні у Рівненському обласному військовому комісаріаті, що не заперечується представником відповідача та підтверджується витягом з наказу за № 226 від 28 листопада 2007 року (а.с. 5).
Вищевказаним наказом на підставі наказу командувача військ Західного оперативного командування № 486 від 14.11.2007 року, ОСОБА_1 в зв'язку із звільненням в запас, було виключено із списків військової частини (а. с. 5).
При звільненні з військової служби ОСОБА_1 з ним не були проведені розрахунки та відповідні належні виплати.
Як вбачається з довідки № 272 від 14.12.2007 р., виданої позивачу Рівненським ОВК та долученою до справи (а.с. 4), загальна сума заборгованості за не отримане ним речове майно складає 3902,26 грн.
Згідно ст. 9 Закону України “ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі.
Відповідно до п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року “Про забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України у мирний час» військовослужбовці звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Згідно ч. 2 Закону України “Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» призупинено дію частини другої ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна… Однак, виходячи з аналізу тексту цього Закону, суд вважає, що вказана норма Закону поширюється тільки на військовослужбовців, які проходять дійсну військову службу в Збройних Силах України, а позивач є пенсіонером Збройних Сил України.
Отже, дії Рівненського обласного військового комісаріату щодо відмови у виплаті компенсації за не отримане речове майно є незаконними та зазначена сума заборгованості за речове майно підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість відповідач, на думку суду, не довів правомірності своїх дій по відношенню до позивача.
Судові витрати, понесені позивачем при поданні позовної заяви, на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України підлягають стягненню з відповідача в розмірі 42,42 грн.
Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Рівненського обласного військового комісаріату (вул. Грабнік, 4, м. Рівне, код 08060817) на користь ОСОБА_1(адреса: АДРЕСА_1паспорт серії НОМЕР_1, виданий 22.03.1996 р., ідент.ном. НОМЕР_2) грошову компенсацію за невикористане речове майно в сумі 3902 (три тисячі дев'ятсот дві) грн. 26 коп. та 42 (сорок дві) грн. 42 коп. сплаченого судового збору (державного мита).
3. Видати виконавчий лист після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 КАС України.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
5. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова законної сили не набрала.
З оригіналом згідно
Суддя І.С. Чалий