Справа № 2-а-318/08
18 лютого 2008 року 17 год. 55 хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін, які беруть участь у справі:
прокурора: не з'явився,
позивача: представник Солімчук І.М.
відповідача: Тарасюк Р.В., Костевич Т.О., Лейчук Є.І.,
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватної агропромислової фірми «Брошукова» до ДПІ у Рівненському районі, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0001732351/0 від 03 грудня 2007 року та зобов'язання здійснити бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 165600 грн. , -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0001732351/0 від 03.12.2007 року, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 165600 грн. та зобов'язання здійснити бюджетне відшкодування ПДВ за вересень 2007 року в сумі 165600 грн. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Пояснив суду, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, що реалізує м'ясо індиків у живій вазі переробним підприємствам. Представник позивача вважає, що ПАФ «Брошукова» правильно включила суми від'ємного значення податку на додану вартість, які виникли у позивача в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам м'яса живою вагою за нульовою ставкою до загальної декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. Підтвердженням цього, на думку позивача, є чинні листи ДПА України № 1399 від 28.01.2003 року та № 15190 від 10.08.2006 р., в яких викладена така ж позиція. Крім того, вказані в акті перевірки N 273/138/23-309/30716583 від 20.11.2007р. висновки відповідача про порушення ПАФ «Брошукова» п.11.21 ст.11 Закону України та п. 12 Постанови КМУ № 596 від 28.03.2007 р. «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271 і від 12 травня 1999 р. N 805» представник позивача вважає безпідставними і необґрунтованими, оскільки згідно з п. 6.2.6 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість» сільськогосподарські товаровиробники, які реалізують переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі, нараховують податкові зобов'язання за нульовою ставкою. На думку позивача, операції з продажу молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам відображають у загальній декларації № 3 з ПДВ і тому Товариство має право на бюджетне відшкодування. В зв'язку з цим просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення №0001732351/0 від 03 грудня 2007 року та зобов'язати відповідача здійснити бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 165600 грн.
Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову. Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали. Обґрунтовують свої заперечення тим, що підпункт 6.2.6 пункту 6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість», на який посилається позивач, встановлює лише розмір ставки податку, а право акумуляції сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності сум податку на додану вартість за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, та порядок виплати їм дотацій переробними підприємствами визначено п. 11.21 статті 11 Закону, яким уповноважено Кабінет Міністрів України визначити порядок нарахування і використання зазначених коштів.
Представники відповідача зазначили, що такий механізм затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року N 596 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. N 271 і від 12 травня 1999 р. N 805", якою, зокрема, були внесені зміни до Постанови КМУ від 12.05.1999 року №805 та затверджений в новій редакції Порядок нарахування, виплати, використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським виробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (далі скорочено -Порядок).
Пунктом 12 Порядку передбачено, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.
Даний Порядок не містить норми, згідно з якою б суми ПДВ, сплачені (нараховані) сільськогосподарськими товаровиробниками по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) та використаних в межах господарської діяльності, пов'язаної з операціями з поставки переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою, включалися до податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. В зв'язку з викладеним, у задоволенні позову просять відмовити повністю.
Прокурор та представник третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з'явилися з невідомих причин. Про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що Приватна агропромислова фірма «Брошукова», зареєстрована
за розпорядженням Голови Рівненської районної ради № 1061 від 31 грудня 1999 року як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа. Основним видом діяльності позивача є птахівництво - розведення курей яєчних порід та індиків м'ясних порід. 20 січня 2000 року позивач взятий на податковий облік в ДПІ в Рівненському районі і зареєстрований як платник ПДВ.
З 07 по 20 листопада 2007 року ДПІ у Рівненському районі проведено виїзну позапланову перевірку ПАФ «Брошукова» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період вересень 2007 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 20 листопада 2007 року № 273/138/23-309/30716583.
У Акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення пп.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. № 596 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. N 271 і від 12 травня 1999 р. N 805», в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2007 року в сумі 165600 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки, 03 грудня 2007 року ДПІ у Рівненському районі було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення №0001732351/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 165600 грн. Дані обставини стверджені копією акта перевірки від 20 листопада 2007 року № 273/138/23-309/30716583 (а.с. 18-51), копією оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0001732351/0 від 03.12.2007 р. (а.с.57).
Законом України "Про податок на додану вартість" для сільськогосподарських товаровиробників передбачено ряд спеціальних та пільгових режимів оподаткування, а саме, згідно пп. 6.2.6 ст. 6 цього Закону сільськогосподарські товаровиробники, які реалізують переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі, нараховують податкові зобов'язання за нульовою ставкою.
Відповідно до абзацу 2 п.п.11.21 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Підпункт 6.2.6 ст. 6 та абзац перший п. 11.21 ст. 11 Закону про ПДВ взаємопов'язані між собою, оскільки нульова ставка ПДВ застосовується сільськогосподарськими товаровиробниками до операцій з поставки молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам, а переробні підприємства, які отримують молоко та м'ясо в живій вазі (отримують сировину), перетворюють їх в інший вид продукції (молоко пастеризоване, молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти), реалізують таку продукцію, а суми ПДВ, отримані від такої реалізації, направляють безпосередньо тим сільськогосподарським товаровиробникам, які виступили в ролі постачальників відповідної сировини.
Згідно з абзацом 3 п.п.11.21 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР ( із змінами та доповненнями ) порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до абзацу 3 п.п.11.29 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість » від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР ( із змінами та доповненнями ) порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до пункту 2 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. N 805 (у редакції до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. N 596 ) сільськогосподарські товаровиробники реалізують переробним підприємствам усіх форм власності молоко і м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів, нараховуючи податок на додану вартість за нульовою ставкою. При цьому податковий кредит, що складається із сум податку на додану вартість, сплачених сільськогосподарськими товаровиробниками у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу власних валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається до податкової декларації платника податку за звітний період, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією.
Змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. N 596 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 р. N 271 і від 12 травня 1999 р. N 805» пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. N 805 викладено в наступній редакції: «Сільськогосподарські товаровиробники поставляють переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою».
Таким чином, внесеними змінами виключено друге речення пункту 2 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. N 805 ( у редакції до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. N 596 ), яким передбачалось право включення до податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, сум ПДВ сплачених сільськогосподарськими товаровиробниками у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу власних валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації з подальшим відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією.
Відповідно пункту 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. N 805 ( у редакції з внесеними змінами Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. N 596) сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. При цьому сума акумульованого на окремому рахунку податку на додану вартість за поставлені молоко та молочну продукцію спрямовується на придбання приладів і реактивів, необхідних для визначення показників якості молока і молочної продукції, фільтрувальних матеріалів, холодильного обладнання та доїльних установок у разі неналежного забезпечення ними сільськогосподарських підприємств.
Сільськогосподарські підприємства ведуть бухгалтерський облік розрахунків з податку на додану вартість на окремому аналітичному рахунку.
У разі одержання за договорами товарно-матеріальних цінностей, надання послуг, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах зазначеної в абзаці першому цього пункту продукції, сплачену суму податку на додану вартість з операцій поставки таких товарно-матеріальних цінностей, надання послуг відносять на податковий кредит по розрахунках з таких сільськогосподарських операцій.
Відповідно абзацу 4 підпункту 1.2 пункту 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України N 166 від 30.05.97 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за N 250/2054 ( у редакції наказу від 15.06.2005 № 213 ), платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону № 168/97-ВР ) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.
Таким чином, враховуючи зазначені зміни до Постанови № 805 сільськогосподарські товаровиробники не мають право включати до складу податкового кредиту загальної бюджетної декларації з подальшим відшкодуванням з бюджету сум податку на додану вартість сплачені ними у зв'язку з реалізацією переробним підприємствам молока і м'яса в живій вазі за нульовою ставкою та іншої діяльності відповідно до п.п.11.21, 11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР ( із змінами та доповненнями ).
Така ж позиція викладена в листі роз'ясненні ДПА України від 06.11.2007 р. N 11123/6/16-1515-23, де зазначено, що починаючи з дати опублікування постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. N 596 операції з поставки молока та м'яса в живій вазі сільгоспвиробниками на переробні підприємства за нульовою ставкою та податковий кредит, пов'язаний з придбанням ТМЦ для виробництва зазначених товарів, підлягають відображенню в спецдекларації N 1 (відповідно до пункту 11.21 Закону України "Про податок на додану вартість").
Крім того, цим же листом ДПА України повідомляє, що всі податкові роз'яснення, видані до набуття чинності вказаною постановою, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить цій постанові.
Отже, листи ДПА України № 1399 від 28.01.2003 року та № 15190 від 10.08.2006 р., на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, є чинним в частині, що не суперечить Постанові Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 р. N 596.
В порушення підпункту 11.21 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість», пункту 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. N 805 (у редакції зі змінами, внесених внесеними змінами Постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 р. N 596 ), абзацу 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України N 166 від 30.05.97 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за N 250/2054 ( у редакції наказу від 15.06.2005 № 213 ) ПАФ «Брошукова» включила суми від'ємного значення податку на додану вартість, які виникли у позивача в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам м'яса живою вагою за нульовою ставкою до загальної декларації з податку на додану вартість, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.
В листі ДПА України від 07.11.2007 р. N 22703/7/16-1117 «Щодо окремих питань справляння податку на додану вартість» зазначено, що суми від'ємного значення податку на додану вартість, що виникли у сільськогосподарських товаровиробників в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.
За наведених обставин позовні вимоги Приватної агропромислової фірми «Брошукова» до Державної податкової інспекції в Рівненському районі про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0001732351/0 від 03 грудня 2007 року до задоволення не підлягають. Відтак, у позивача відсутні підстави віднести до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 165600 грн. та право на його відшкодування з державного бюджету.
Статтею 89 КАС України встановлено, що особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, повинна сплатити судовий збір.
Згідно п.3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту.
Підпунктом "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" встановлено, що розмір судового збору із скарг (позовів) на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Такий розмір судового збору було сплачено позивачем при поданні позову до ДПІ у Рівненському районі про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0001732351/0 від 03 грудня 2007 року та зобов'язання здійснити бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 165600 грн.
Однак, як вбачається з позовної заяви, позивач крім вимоги немайнового характеру, просить зобов'язати відповідача здійснити бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 165600 грн., що є вимогою майнового характеру.
Згідно п.33 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державна податкова інспекції України № 15 від 22.04.1993 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 р. за № 50 (далі, - Інструкція) з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.
Відповідно до пп.3 пункту 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення
грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог,
але не більше 1700 гривень.
Пунктом 79 Інструкції встановлено, що суми державного мита, не сплачені чи сплачені в неповному розмірі підприємствами, установами, організаціями і окремими громадянами за вчинення в їх інтересах дій і видачу їм документів, стягуються з них органами, на які покладено справляння мита.
Згідно ч.1 ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. На підставі викладеного вище, судом приймається рішення про стягнення з позивача несплаченого судового збору (держмита) в розмірі одного відсотка від розміру майнової вимоги, а саме 1656 грн.
Керуючись статтями 94, 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Приватній агропромисловій фірмі «Брошукова» в позові відмовити.
2. Стягнути з Приватної агропромислової фірми «Брошукова» (с. Іваничі Рівненського району Рівненської області, вул. Л.Українки, 35, код 30716583, рахунок 26000301290 в РФ КБ «Західінкомбанк», МФО 333614) на рахунок 31414537700002 в ГУ ДКУ у Рівненській області , МФО 833017, код платежу 22090100 -1656 грн. державного мита.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
4. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 22 лютого 2008 року.
Головуючий: В.М.Шарапа