33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
07 червня 2011 року Справа № 5004/330/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Маціщук А.В.
судді Петухов М.Г. ,судді Гулова А.Г.
за участю представників сторін:
позивача - пред-к ОСОБА_1. (пост.дов №10/03-11 від 10.03.2011р.)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Волинської області від 21.03.11 р.
у справі № 5004/330/11 (суддя Слупко В.Л.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БіЕл"
до відповідача приватного підприємства "Арт-Десятка"
про стягнення в сумі 17 042 грн. 85 коп.
Відповідно до рішення господарського суду Волинської області від 21.03.2011 р. у справі № 5004/330/11 частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «БіЕл» стягнення 17042,85 грн. з відповідача приватного підприємства «Арт-Десятка» - стягнуно з приватного підприємства «Арт-Десятка» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БіЕл» 16097,26 грн., в т.ч. 12763,06 грн. заборгованості, 945,59 грн. пені, 714,88 грн. інфляційних втрат та 1861,3 грн. 25%, а також судові витрати по справі в сумі 397 грн. Відмовлено у позові в частині стягнення 758,02 грн. пені.
Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Волинської області, в якій просить його скасувати в частині стягнення пені, інфляційних втрат, 25% річних, загалом в сумі 3521,77 грн. і відмовити у стягненні цієї суми. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач стверджує, що судом не надано належної оцінки обставинам у справі, зокрема, тій обставині, що з первинних документів не вбачається, що передача товарів на суму 17763,06 грн. відбулась на підставі договору поставки № 1706-01 від 17.06.2010 р., а оскільки у накладній не зазначено про строк виконання розрахунків, - відсутні підстави для стягнення пені, інфляційних втрат, 25% річних.
Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції допущені порушення норм ст.ст.63,77 ГПК України, оскільки до копії позовної заяви, направленої відповідачеві, не були надані копії доданих до позовної заяви документів. Також вважає, що місцевий господарський суд не взяв до уваги клопотання відповідапча про відкладення розгляду справи і вирішив спір в судовому засіданні без участі представника відповідача.
Скаржник був повідомлений Рівненським апеляційним господарським судом про розгляд апеляційної скарги /а.с.54/, явку представника в судове засідання не забезпечив.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та в поясненнях в судовому засіданні, просить рішення суду залишити в силі як законне і обгрунтоване. Стверджує, що поставка товару за накладною № 1747 від 30.06.2010 р. відбулась відповідно до умов договору № 1706-1 від 17.06.2010 р. і була єдиною господарською операцією сторін, вчиненою в термін дії договору поставки. Заперечує також проти тверджень відповідача про допущені судом порушення процесуального права, вважає його дії направленими на затягування вирішення спору в суді.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача/скаржника та представника третьої особи в судовому засіданні, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Судом встановлено слідуюче.
Позивач у позові просить стягнути з приватного підприємства «Арт-Десятка» 12763,06 грн. заборгованості за товари, поставлені на підставі договору поставки, а також - 1703,61 грн. за прострочення розрахунків відповідно до умов п.8.1, 9.7 договору, 1861,3 грн. 25% річних, обрахованих за п.8.5 договору, та 714,88 грн. інфляційних втрат за період прострочення з липня по грудень включно 2010 року згідно зі ст.625 ЦК України.
Договір поставки № 1706-01 укладений сторонами 17.06.2010 р. з терміном дії до 31.12.2010 р.
Разом з тим, накладна № 1747 від 30.06.2010 р., відповідно до якої приватне підприємство «Арт-Десятка» одержало від ТОВ «БіЕл» товари в асортименті на загальну суму 17763,06 грн., про що свідчать підписи представників сторін та їх печатки, - не містить посилання на зазначений договір поставки. На підтвердження повноважень представника підприємства «Арт-Десятка» суду надана довіренність № 114 від 30.06.2010 р., яка також не містить посилання договір чи заявку і у якій відсутні будь-які дані про товари (кількість, асортимент, вартість тощо).
В умовах договору поставки відсутні будь-які конкретні ознаки товарів, які мають постачатись за цим договором. Сторони змін та доповнень до договору поставки сторони не вносили.
Як передбачено умовами п.п.4.1, 4.5-4.6 поставці товарів за договором № 1706-01 від 17.06.2010 р. має передувати заявка покупця, і в момент прийняття заявки постачальником сторони визначають строки поставки. У заявці сторони погоджують асортимент, кількість товару, ціну та вартість поставки. Постачальник має підтвердити прийняття заявкм до виконання шляхом надіслання покупцю підтвердження заявки, в якому вказує асортимент, кількість товару, ціну та вартість партії поставки товарів, що можуть бути поставлені постачальником, а також - базис поставки (п.4.6).
Крім того, не пізніше як за три дні до дати поставки постачальник має надати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього (п.4.5 договору).
Докази виконання таких умов договору № 1706-01 від 17.06.2010 р. щодо погодження поставки товарів за цим договором відсутні.
Відповідач виконав часткову оплату товарів на суму 5000 грн. У платіжних документах у графі 'підстава платежу' також відсутнє посилання на договір поставки, а зазначено про виконання платежу за сітку армуючу зг.рах.№ 1747 від 30.06.2010 р./а.с.18-19/. Рахунки № 1747 від 30.06.2010 р. відсутні, зазначені реквізити відповідають номеру та даті накладної.
Акт вивірки розрахунків, виконаної сторонами станом на 08.12.2010 р., підтверджує сальдо 12763,06 грн., однак також не містить посилання на договір поставки № 1706-01 /а.с.15/.
Колегія суддів вважає, що такі обставини в їх сукупності не дають підстав для висновку про те, що приймання-передача товарів за накладною № 1747 від 30.06.2010 р. відбулись на умовах договору поставки № 1706-01, укладеного сторонами 17.06.2010 р. Тому висновки місцевого господарського суду стосовно того, що між сторонами на умовах договору № 1706-01 від 17.06.2010 р. відбулись правовідносини з поставки, є неправильними, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про задоволення позовних вимог з урахуванням погодженого сторонами строку розрахунків.
Оскільки надані суду первинні документи не містять посилання на договір поставки № 1706-01 від 17.06.2010 р. та відсутні будь-які інші докази виконання цього договору, тому суд апеляційної інстанції вважає, що передача товару за накладною № 1747 від 30.06.2010 р. здійснена на загальних підставах, а не на виконання договору поставки № 1706-01 від 17.06.2010 р.
Згідно зі ст.ст.173-174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору тощо. За загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Необхідність дотримання письмової форми обумовлена ст.208 ЦК України. Разом з тим, згідно зі ст.207 ЦК України та ст.181 ГК України договір може бути укладений в письмовій формі не тільки шляхом складання єдиного документу, правочин/договір вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялись сторони.
На підтвердження позовних вимог про стягнення боргу позивач представив суду накладну № 1747 від 30.06.2010 р., довіреність приватного підприємства «Арт-Десятка» № 114 від 30.06.2010 р. та банківські виписки про чаткову оплату відповідачем одержаних товарів.
Ці первинні документи містять необхідні реквізити за п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерсько-му обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого Мінюстом України 05.06.95 р. за № 168/704, тому є належними доказами того, що господарська операція (в даному випадку - передача/прийняття товарів за договором купівлі-продажу) фактично відбулась, і, відповідно - доказом зобов'язання відповідача перед позивачем за ст.509 ЦК України та ст.ст.173-174,193 ГК України.
Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до норм ст.530 ЦК України зобов'язання має бути виконане у встановлений строк (термін).
Твердження скаржника про ненастання строку виконання грошового зобов'язання за відсутності претензії чи іншої вимоги позивача відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України - є безпідставними, оскільки термін виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу (чи поставки з урахуванням норм ст.712 ЦК України) визначений ст.692 ЦК України.
Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України у разі, коли строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, боржник повинен виконати такий обов'язок протягом семи днів після пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Нормою ч.1 ст.692 ЦК України (акту цивільного законодавства) визначено, що за договором купівлі-продажу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, позовна вимога про стягнення боргу в сумі 12763,06 грн. є підставною і підлягає задоволенню.
Колегія суддів також вважає, що підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення 714,88 грн. інфляційних втрат за період прострочення розрахунків з липня по грудень включно 2010 року згідно зі ст.625 ЦК України.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки строк оплати за товари, одержані за накладною № 1747 від 30.06.2010 р., настав після прийняття товарів та товаророзпорядчих документів, період з липня по грудень 2010 року є періодом прострочення суми 12763,06 грн. Колегією суддів перевірений розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції, виконаний позивачем /а.с.6/, і цей розрахунок є правильним. Тому позовна вимога в частині стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції підлягає задоволенню як така, що грунтується на доказах і нормах чинного законодавства.
Позовні вимоги щодо стягнення штрафу за користування чужими коштами у розмірі 25% річних та пені не підлягають задоволенню як безпідставні, оскільки грунтуються на умовах п.п.8.5, 9.7 договору поставки № 1706-01 від 17.06.2010 р.
З урахуванням наведеного рішення суду першої інстанції скасовується в частині задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача 945,59 грн. пені і 1861,3 грн. штрафу згідно з п.3 ч.1 ст.104 ГПК України.
Судові витрати з вирішення справи у судах першої та апеляційної інстанцій покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів при цьому звертає увагу на безпідставність доводів скаржника про порушення норм процесуального права, зокрема, ст.ст.63,77 ГПК України. Матеріалами справи спростовані доводи скаржника про ненаправлення йому позивачем додатків до позовної заяви, про що правильно зазначено у рішенні місцевого господарського суду.
Крім того, у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про порушення провадження у даній справі та призначення судового засідання. Норми ст.22 ГПК України визначають права сторін, зокрема, право знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, право брати участь в господарських засіданнях. Разом з тим, ч.3 ст.22 ГПК України передбачає обов'язок сторін добросовісно користуватись процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, і такий обов'язок відповідачем проігноровано.
Колегія суддів звертає увагу, що можливе відрядження представника сторони не може слугувати підставою для відкладення вирішення господарського спору, оскільки коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства, і сторонам надавалась можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи і міркування стосовно позовних вимог та надати докази за ст.ст.33,34 ГПК України.
З урахуванням наведеного порушень процесуального законодавства при прийнятті судового рішення у даній справі не вбачається.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу задоволити частково.
Рішення господарського суду Волинської області від 21.03.2011р. скасувати в частині стягнення 945,59 грн. пені, 1861,3 грн. штрафу. Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині. Залишити без змін рішення в частині стягнення з приватного підприємства «Арт-Десятка» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БіЕл» 12763,06 грн. заборгованості та 714,88 грн. інфляційних втрат.
Судові витрати покладаються на сторони таким чином: стягнути з відповідача приватного підприємства "Арт-Десятка" на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю "БіЕл" 134,78 грн. витрат на державне мито і 186,64 грн. витрат на оплату інформаційно-технічної послуги з забезпечення судового процесу; стягнути з позивача товариства з обмеженою відповідальністю "БіЕл" на користь відповідача приватного підприємства "Арт-Десятка" 40,65 грн. витрат на державне мито за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Волинської області видати відповідні накази.
Матеріали справи повернути господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Гулова А.Г.