08.06.2011 року справа № 5005/1951/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Швець В.В. (доповідач),
суддів: Павловського П.П., Чус О.В.
при секретарі: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 30.03.11 р., ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.03.11;
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 18.06.10 р., ОСОБА_4, довіреність № 1374 від 07.06.11 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, Приватного підприємства “Дружба” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року у справі №5005/1951/2011
за позовом Приватного підприємства “Дружба”, село Петрове, Петрівського району, Кіровоградської області
до відповідача Фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6, місто Кривий Ріг
про стягнення 826 180,37 грн.
Позивач, ПП “Дружба” звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача СПД фізичної особи ОСОБА_6, грошові кошти 826180,37 гривень, заборгованості за договором поставки №4-09/п від 9 жовтня 2009 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої обов'язки із повної та своєчасної оплати поставленого товару у відповідності з умовами договору.
Рішенням господарського суду у справі №5005/1951/2011 від 31 березня 2011 року (суддя Васильєв О.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що позивачем не надано належних та достатніх доказів того, що ним була у відповідній формі досягнута домовленість з відповідачем про зміну, а саме збільшення ціни товару, що поставлявся за договором поставки.
Всі надані позивачем документи про зміну ціни товару є односторонніми.
Позивач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що воно винесено з порушенням закону.
Господарським судом при винесенні рішення був зроблений висновок, який не відповідає фактичним обставинам справи.
Тому господарський суд неправильно застосував норми матеріального права.
Відповідач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги посилаючись на те, що господарський суд не дав оцінку тій обставині, що сторонами за взаємною домовленістю було проведено розрахунки коригування кількісних і якісних показників у зв'язку зі змінами ціни на товар та за погодженими розрахунками збільшено остаточну ціну товару.
На апеляційну скаргу відповідач відзив не надав.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:
Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що 9 жовтня 2009 року між позивачем, ПП “Дружба”, постачальником, та відповідачем СПД фізичною особою ОСОБА_6 покупцем укладено договір поставки №4-09/п, згідно з умовами якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар - насіння соняшника врожаю 2009 року, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар відповідно до умов цього договору.
Відповідно до розділу 3 укладеного договору сторони погодили, що одиницею виміру товару за цим договором є метрична тонна, товар поставляється узгодженими сторонами партіями, на кожну партію товару складається та підписується сторонами додаткова угода до цього договору, яка є невід'ємною частиною цього договору.
У додатковій угоді до договору визначається кількість товару, яка поставляється, ціна на партію товару, яка поставляється, строк поставки партії товару, тощо.
У випадку поставки товару, якісні показники якого перевищують якісні показники, зазначені в пункті 2.1 цього договору, покупець здійснює перерахунок, зменшує ціну на таку партію товару, про що сторонами підписується акт перерахунку ціни по якості.
Відповідно до пункту 8.3 сторони узгодили, що будь-які доповнення та зміни до цього договору повинні бути оформлені письмово та завірені уповноваженим представниками сторін. (аркуші справи 13-14).
9 жовтня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №4-09/п, згідно з умовами якої ціна однієї метричної тонни партії товару, що поставляється відповідно до цієї додаткової угоди, з урахуванням ПДВ складає 1000 гривень та підлягає обов'язковому коригуванню.
На виконання умов вищезазначеного договору позивач здійснив на користь відповідача поставку соняшника на підставі видаткових накладних.
У всіх вищенаведених видаткових накладних ціна однієї тонни соняшнику зазначена в розмірі 833,33 гривень без ПДВ, тобто 1000 гривень з урахуванням ПДВ (аркуші справи 48-51).
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволені позовних вимог.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що при передачі товару позивачем відповідачу вручено видаткові та податкові накладні, а після проведення розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних - вказані розрахунки та своєчасно передано рахунки -фактури, які відповідач прийняв без будь-яких заперечень та зауважень.
Відповідно до статті 632 ЦК Кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Тобто чинним законодавством встановлено, що зміни до договору мають вноситися за домовленістю сторін та у такій саме формі, що й договір, а саме у простій письмовій формі.
Судовою колегією також встановлено, що позивачем не надано належних та достатніх доказів того, що ним була у відповідній формі досягнута домовленість з відповідачем про зміну (збільшення) ціни товару, що поставлявся за договором поставки, оскільки всі надані позивачем документи про зміну ціни товару є односторонніми.
Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тому судова колегія вважає, що розрахунки коригування кількісних якісних показників, які були проведені сторонами у зв'язку зі змінами на товар та за погодженими розрахунками про збільшення остаточної ціни товару не є зміною умов договору.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-103, 105 ГПК України суд,-
Апеляційну скаргу, Приватного підприємства “Дружба”, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2011 року у справі №5005/1951/2011, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий В.В. Швець
Судді П.П. Павловський
О.В. Чус