29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"07" червня 2011 р.
Справа № 15/5025/778/11
За позовом Приватного підприємства "Екоснаб" м.Черкаси
до Приватного підприємства "Добра справа плюс" м.Хмельницький
про стягнення 1614,96 грн. боргу за непоставлений товар з яких 49,72грн.-пеня, 34,98грн.-інфляційні, 9,62грн.-3% річних
Суддя Муха М.Є.
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
Суть спору:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача борг за непоставлений товар в сумі 1614,96 грн., в тому числі 49,72 грн. пені, 34,98 грн. інфляційних нарахувань 9,62 грн. трьох відсотків річних.
Явку повноважного представника позивач в судове засідання не забезпечив, на адресу суду надіслав клопотання в якому підтримує позовні вимоги в повному об'ємі та просить розглядати справу без участі представника за наявними в ній матеріалами. Крім того, надіслав нормативне обґрунтування заявленої до стягнення пені в сумі 49,72грн., яке судом долучається до матеріалів справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, своїм процесуальним правом не скористався. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.05.2011р., наданого на запит суду Головним управлінням статистики у Хмельницькій області приватне підприємство "Добра справа плюс", значиться в Єдиному державному реєстрі як юридична особа та зареєстрована за адресою: м.Хмельницький, вул.Кам'янецька, буд.147/1, кв.1.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилались відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому судом враховано положення ст. 64 ГПК України, відповідно до якої вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена стороні належним чином, якщо вона надіслана за адресою місцезнаходження сторони, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
За таких обставин , відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
Відповідно до усної домовленості сторін позивач на підставі виставленого приватним підприємством "Добра справа плюс" рахунку - фактури №4002 від 07.12.2010 р. платіжним дорученням №1064 від 27.12.2010р. перерахував відповідачу кошти в сумі 1520,64грн. за товар, а саме Гетинакс-1 листовий товщ. 5 мм та Гетинакс-1 листовий товщ. 10 мм.
Відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару не виконав у зв'язку із чим позивачем 24.01.2011р. було направлено ПП "Добра справа плюс" вимогу про повернення на протязі 7 днів грошових коштів в сумі 1520,64 грн. сплачених за непоставлений товар, яка залишена відповідачем без відповіді.
Так як відповідачем кошти в добровільному порядку не повернуті, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення 1520,64грн. коштів за непоставлений товар, 49,72грн. пені, 34,98грн. інфляційних нарахувань та 9,62грн. 3% річних.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи позивач згідно виставленого відповідачем рахунку оплатив останньому 1520,64 грн. за поставку товару. Оскільки відповідачем товар поставлений не був, позивачем було пред'явлено відповідачу вимогу щодо повернення коштів отриманих за непоставлений товар (лист №08 від 24.01.2011р.). Відповідач у визначений строк кошти не повернув.
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зважаючи на викладене вимога позивача щодо стягнення коштів в сумі 1520,64грн. є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення 34,98грн. інфляційних нарахувань та 9,62грн. 3% річних судом враховується наступне.
Згідно приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність нарахування розміру 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 34,98грн. інфляційних нарахувань та 9,62грн. 3% річних.
Позивач також просить стягнути з відповідача 49,72грн. пені.
Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 ст.547 ЦК України).
Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Крім того, відповідно до положень ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Зважаючи на викладені норми законодавства, відсутність між сторонами письмової угоди про забезпечення виконання зобов'язань у вигляді неустойки (пені) у стягнення 49,72грн. пені слід відмовити.
Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 1520,64грн. перерахованих коштів за не отриманий товар, 34,98грн. інфляційних нарахувань та 9,62грн. 3% річних.
Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.
У відповідності до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 1. 12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов приватного підприємства "Екоснаб" до Приватного підприємства "Добра справа плюс" про стягнення 1614,96 грн. заборгованості за непоставлений товар в т.ч. 1520,64 боргу, 49,72грн. - пені, 34,98грн. -інфляційних 9,62грн. - 3% річних задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Добра справа плюс" (м. Хмельницький, вул.Кам'янецька, 147/1 кв.1 код 34912612) на користь приватного підприємства "Екоснаб" - 1520,64грн. (одну тисячу п'ятсот двадцять гривень 64 коп.) коштів за непоставлений товар, 34,98грн. (тридцять чотири гривні 98 коп.) інфляційних нарахувань, 9,62грн. (дев'ять гривень 62коп.) 3% річних, 98,86 грн. (дев'яносто вісім гривень 86коп. ) держмита та 228,73 грн. (двісті двадцять вісім гривень 73 коп.) відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В стягненні 49,72грн. пені відмовити.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 4 примірники: 1 - до справи, 2,3 - позивачу, 4 - відповідачу.