83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.06.11 р. Справа № 19/26
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.
При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський банк розвитку”, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка”, м. Донецьк
про звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MSBKIKGU.692.002 від 25.06.2010р. в розмірі 448 925,98 грн., на предмет іпотеки: нежитлове приміщення вагону-терезів загальною площею 393,7 кв.м, розташоване за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю, ОСОБА_2 за довіреністю.
від відповідача: не з'явився
Суд перебував в нарадчій кімнаті
08.06.2011р. з 10.50 год. по 11.10 год.
Суть справи:
Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський банк розвитку”, м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка”, м. Донецьк про звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MSBKIKGU.692.002 від 25.06.2010р. в розмірі 448 925,98 грн., на предмет іпотеки: нежитлове приміщення вагону-терезів загальною площею 393,7 кв.м, розташоване за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем передбачених кредитним договором №MSBKIKGU.692.002 від 25.06.2010р. зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків та комісії, у зв'язку з чим нараховує штрафні санкції та просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №ZX069523.692.003 від 25.06.2010р.
Ухвалою від 28.04.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/26.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах від 28.04.2011р., 16.05.2011р., 30.05.2011р.
Відповідно до довідки Головного управління статистики у Донецькій області АБ№218051 від 11.05.2010р., в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України Товариство з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка” (код 33320197) зареєстровано за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. Краснофлотська, 80/49.
На адресу суду повернуто повідомлення про вручення поштового відправлення №03050687 та поштове відправлення, надіслане відповідачу за вказаною адресою, №12050003 з відміткою органу поштового зв'язку „за закінченням терміну зберігання”.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -
Встановив:
25 червня 2010р. між Публічним акціонерним товариством „Всеукраїнський банк розвитку” (далі - банк) та Позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка” був укладений кредитний договір №MSBKIKGU.692.002.
Відповідно до п.7.1 договору, банк зобов'язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом видачі на поточний рахунок клієнта №2600 1 000692 001 в ПАТ „ВБР”, МФО 380719, ЄДРПОУ 33320197 на строк з 25.06.2010р. по 24.06.2015р. включно у вигляді строкового кредиту в розмірі 350 000,00 грн. (далі - кредит) на поповнення обігових коштів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 27% річних на суму залишку заборгованості за кредитом та щомісячної комісії за надання кредитних ресурсів у розмірі 0,37% від суми кредиту, щомісяця в період оплати. Періодом сплати вважається період з 01 по 05 числа кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що виплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісячно в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості за кредитом, відсоткам, щомісячної комісії за надання кредитних ресурсів.
За пунктом 7.3 договору, забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за даним договором виступає нежитлове приміщення вагону-терезів за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60, заг.площею 393,7 кв.м, що є власністю ТОВ „ТПК Наша Марка”.
Згідно зі ст.212 ЦК України, при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.1, 2.2.4, 2.3.8 даного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної в п.7.1 договору, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом (п.7.4 договору).
При виникненні подій, перелічених в п.2.3.4 договору (в тому числі - порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами цього договору), банк на власний розсуд має право змінити умови договору - зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди та відсотків за користування ним, виконання інших зобов'язань, передбачених цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно зі ст.ст.212, 611, 651 Цивільного кодексу України, по зобов'язанням, строки виконання яких не настали, строки вважаються такими, що наступили в зазначену в повідомлені дату. На цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду та відсотки за фактичний строк користування ним, в повному обсязі виконати інші зобов'язання за договором (підпункт А п.2.3.4 договору).
Відповідно до п.2.2.10, при настанні випадків, передбачених п.2.3.4 договору, позичальник зобов'язаний достроково погасити заборгованість в повному обсязі.
Позичальник має право повернути банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду, відсотки за фактичний строк користування ним, у повному обсязі виконати інші зобов'язання протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу банку. Якщо протягом даного періоду позичальник усуне порушення умов даного договору, вимога банку втрачає чинність.
Відповідно до п.4.1 договору, при порушення позичальником зобов'язань, передбачених п.п. 2.2.2, 2.2.3, 7.1 договору (повернення кредиту, сплата відсотків та комісії в порядку та строки, передбачені п.7.1), банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, але не менш 1 грн. за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні.
Згідно з п.4.5 договору, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених даним договором більш, ніж на 30 днів, у зв'язку з чим банк змушений буде звернутись в суд, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.
Додатковою угодою №1 від 25.06.2010р. до кредитного договору №MSBKIKGU.692.002 від 25.06.2010р. сторони змінили п.4.1 кредитного договору та виклали його в наступній редакції: „За порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії банк нараховує позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення”.
Вимоги до форми правочину, встановлені ст.203 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України) сторонами дотримані, кредитний договір №MSBKIKGU.692.002 від 25.06.2010р. та додаткова угода №1 від 25.06.2010р. до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 ГК України.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору, відсутні докази його визнання у встановленому порядку недійсним. Отже кредитний договір №MSBKIKGU.692.002. (зі змінами) є чинним, дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі п.7.3. кредитного договору, між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка” (позичальник за кредитним договором та іпотекодавець) і Публічним акціонерним товариством „Всеукраїнський банк розвитку” (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки нежитлового приміщення №ZX069523.692.003 від 25.06.2010р. (далі - іпотечний договір).
Предметом цього договору (п.33.1) є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна, визначеного в п.33.3 договору, в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.
Іпотекою забезпечується виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитним договором №MSBKIKGU.692.002 від 25.06.2010р. (п.33.2 іпотечного договору).
Відповідно до п.33.3 іпотечного договору, в іпотеку передається нежитлове приміщення вагону терезів загальною площею 393,7 кв.м за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60, що розташоване на неприватизованій земельній ділянці площею 0,0443га, кадастровий номер 1413500000:04:002:0803, який належить іпотекодавцю на праві власності. Сторони в п.33.4 іпотечного договору визначили вартість предмета іпотеки в сумі 515 000,00 грн.
Згідно з п.16.7.1 іпотечного договору, іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Крім того, сторони дійшли згоди, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і в разі дострокового розірвання кредитного договору або зміни його умов, при наявності невиконаних зобов'язань на момент розірвання (п.16.8).
Відповідно до п.16.9 іпотечного договору, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з п.16.7 цього договору, іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки, витрати на утримання предмету іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог.
За приписами п.18.13 договору, якщо іпотекодержатель за порушення іпотекодавцем умов кредитного договору набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки, він може використати таке право у випадках: затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць або перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10%, або несплати іпотекодавцем більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми кредиту, або іншого істотного порушення умов договору.
Зазначена іпотека зареєстрована в Державному реєстрі іпотек за номером №9976253, на предмет іпотеки накладена заборона відчуження (реєстраційний номер 9976172), що підтверджується витягами з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна (а.с.а.с. 22, 56).
Проаналізувавши зміст договору іпотеки нежитлового приміщення №ZX069523.692.003 від 25.06.2010р., суд дійшов висновку, що зазначена угода за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання зобов'язань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадає під правове регулювання ст.575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Закону України „Про іпотеку” (далі - Закон).
Відповідно до ст.3 Закону, іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги (ч.1 ст.7 Закону „Про іпотеку”).
Згідно зі ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як встановлено судом, відповідно до розпорядження керівника відділення №3 ПАТ „Всеукраїнський банк розвитку” від 25.06.2010р., на підставі п.7.1 кредитного договору, відповідачу було перераховано грошові кошти в сумі 350 000,00 грн. За приписами п. 7.1 кредитного договору погашення кредиту здійснюється щомісячно, з урахуванням додатку, що є невід'ємною частиною кредитного договору, рівними частинами.
Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, порушив строк виконання зобов'язань за встановленим графіком, внаслідок чого в нього утворилась прострочена заборгованість зі сплати кредиту, яка станом на 22.12.2010р. склала 11 429,74 грн.
Крім того, у зв'язку з порушенням позичальником зобов'язання з повернення кредиту, на підставі п.7.4 договору, банком у період з 06.09.2010р. по 17.03.2011р. нараховані відсотки за користування кредитом за процентною ставкою 54%, які також залишились не сплаченими відповідачем.
Разом з цим, починаючи з вересня 2010р., відповідачем залишилась не сплаченою комісія, нарахована на підставі п.7.1 кредитного договору.
У зв'язку з порушенням відповідачем термінів виконання зобов'язань, передбачених п.7.1 кредитного договору та графіку погашення кредиту, позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення №1663 від 22.12.2010р, в якому повідомив про зміну умов договору та вимагав дострокового повернення кредиту на підставі п.2.3.4 кредитного договору в строк до 22.01.2011р., зазначивши про наявність у позичальника заборгованості, яка станом на 22.02.2010р. складає 380 929,97 грн., з яких 326 726,82 грн. - заборгованість за кредитом, 11 429,74 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 5 495,04 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 31 322,26 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 5 180,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією, 776,11 грн. - пеня. Водночас, цим листом банк повідомив позичальника про намір звернути стягнення на предмет іпотеки. Зазначене повідомлення відповідає вимогам ст.. 35 Закону України „Про іпотеку” та отримано директором Відповідача 24.12.2010 року на руки.
Вказане повідомлення відповідачем залишено без відповіді та задоволення, доказів протилежного до матеріалів справи сторонами не надано.
Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, станом на час розгляду справи №19/26 у відповідача перед банком наявна заборгованість з повернення кредиту в сумі 338 156,56 грн., за відсотками в сумі 76 981,25 грн. та комісією в сумі 9 065,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
За приписами укладеного сторонами договору та ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Тому вимоги Позивача щодо дострокового повернення кредитних коштів є законними.
Під час судового розгляду справи №19/26 відповідач не надав доказів повного та своєчасного виконання зобов'язань, передбачених п.7.1 кредитного договору, як не надав доказів повного та своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії, з чого суд дійшов висновку про правомірність вимоги позивача про дострокове повернення кредиту та нарахування заборгованості за достроковим поверненням кредиту в сумі 338 156,56 грн., за відсотками в сумі 76 981,25 грн. та комісією в сумі 9 065,00 грн., та наявність у відповідача заборгованості у вказаних сумах.
Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, позивачем відповідно до приписів вищевказаних норм та п.4.1 договору правомірно нараховано та пред'явлено до стягнення пеню у сумі 3 107,65 грн. за період з 01.09.2011р. по 28.03.2011р., що підтверджується банківською випискою про нарахування пені за кредитним договором №MSBKIKGU.692.002 від 25.06.2010р. (а.с.33, том ІІ).
Разом з цим, з урахуванням положень п.4.5 кредитного договору, судом встановлено, що позивачем правомірно нарахований до стягнення штраф в сумі 21 615,52 грн.
Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №MSBKIKGU.692.002 від 25.06.2010р. в розмірі 448 925,98 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача за кредитним договором №MSBKIKGU.692.002 від 25.06.2010р. в сумі 448 925,98 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 338 156,56 грн., заборгованості за відсотками в сумі 76 981,25 грн., заборгованості з комісії в сумі 9 065,00 грн., пені за несвоєчасну виконання грошових зобов'язань за кредитним договором в сумі 3 107,65 грн., штрафу в сумі 21 615,52 грн., у позивача на підставі договору іпотеки нежитлового приміщення №ZX069523.692.003 від 25.06.2010р. виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення зобов'язань ТОВ „ТПК Наша Марка” за вищевказаним кредитним договором.
Пунктом 33.4 договору іпотеки сторони визначили вартість предмету іпотеки в 515 000,00 грн. Враховуючи викладене, суд встановлює початкову ціну продажу зазначеного майна на рівні договірної вартості цього майна.
Щодо вимог позивача про застосування способу реалізації предмету іпотеки шляхом укладення ним договору купівлі-продажу предмету іпотеки від імені відповідача, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч.5 ст.38 Закону України „Про іпотеку”, дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Таким чином, вимоги позивача щодо укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки від імені відповідача не підлягають задоволенню, оскільки суперечать приписам чинного законодавства. Водночас, повноваження іпотекодержателя щодо реалізації предмету іпотеку визначені нормами чинного законодавства, в тому числі - Законом України „Про іпотеку”, належать йому в силу закону на підставі укладеного іпотечного договору та не потребують надання іпотекодавцю в судовому порядку.
Водночас, відповідно до ст.28 Закону України „Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Витяг з Державного реєстру прав на підставі заяви мають право отримувати: власник (власники) нерухомого майна або їх уповноважені особи; спадкоємці (правонаступники - для юридичних осіб) або їх уповноважені особи; особа (особи), в інтересах якої (яких) встановлено обтяження, або їх уповноважені особи. Таким чином, позивачу законодавчо надано право звернутись до уповноваженого органу з вимогою отримати витяг з Державного реєстру прав власності. В матеріалах справи №19/26 відсутні докази щодо порушення цього права позивача, тому наразі воно не потребує судового захисту. Отже, вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549-552, 611, 612, 575, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, Законом України „Про іпотеку” ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський банк розвитку”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка”, м. Донецьк про звернення стягнення , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MSBKIKGU.692.002 від 25.06.2010р. в розмірі 448 925,98 грн., на предмет іпотеки: нежитлове приміщення вагону-терезів загальною площею 393,7 кв.м, розташоване за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу - задовольнити частково.
Звернути стягнення, в рахунок погашення Товариством з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка” (83052, м. Донецьк, вул. Краснофлотська, 80/49, ЄДРПОУ 33320197) на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський банк розвитку” (01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, 25, ЄДРПОУ 36470620) заборгованості за кредитним договором №MSBKIKGU.692.002 від 25.06.2010р. в сумі 448 925,98 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 338 156,56 грн., заборгованості за відсотками в сумі 76 981,25 грн., заборгованості з комісії в сумі 9 065,00 грн., пені за несвоєчасну сплату ВІДСОТКІВ? в сумі 3 107,65 грн., штрафу в сумі 21 615,52 грн., на предмет іпотеки за договором іпотеки нежитлового приміщення №ZX069523.692.003 від 25.06.2010р.: нежитлове приміщення вагону терезів загальною площею 393,7 кв.м за адресою: Донецька область, м. Макіївка, вул. Лихачова, 60, що розташоване на неприватизованій земельній ділянці площею 0,0443га, кадастровий номер 1413500000:04:002:0803.
Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом продажу вказаного предмета іпотеки позивачем будь-якій особі-покупцеві, в порядку, встановленому ст. 38 Закону України “Про іпотеку”.
Встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки 515 000,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Наша Марка” (83052, м. Донецьк, вул. Краснофлотська, 80/49, ЄДРПОУ 33320197) на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський банк розвитку” (01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, 25, ЄДРПОУ 36470620, рахунок №2909.3.000000244 в ПАТ „ВБР”) витрати по сплаті державного мита в сумі 4 489,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський банк розвитку” про надання прав щодо продажу майна від імені відповідача, надання прав щодо отримання з Державного реєстру прав власності, а також надання позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу - відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 08.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суддя Демідова П.В.