83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.06.11 р. Справа № 40/58
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Іванковій Н.Р.
Розглянув матеріали справи за позовом товариства з обмеженої відповідальності „ВОСХОД”, м. Донецьк
до відповідача Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м. Горлівка
про стягнення 150 000 грн.
за участю:
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт
від відповідача: ОСОБА_1 - юрисконсульт
За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.
СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „ВОСХОД” звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” про стягнення боргу в сумі 150 000 грн. згідно договору безпроцентної цільової позики від 06.09.06р. за №12/68-06
Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючи їх наступними обставинами:
· позивачем пропущений строк позовної давності на стягнення спірної суми позики в розмірі 150 000 грн., а тому він клопоче перед судом про застосування до спірних відносин сторін приписи пункту 4 статті 267 ЦК України;
· відповідач посилається на те, що відповідно до пункту 6 спірного договору позики, протоколу узгодження розбіжностей між сторонами передбачено, що позичальник здійснює повернення суми позики після укладення договору на поставку електричної енергії з позикодавцем;
· прокладення кабельних мереж відбулося починаючи з червня 2006 року по грудень 2006 року, а договір укладено між сторонами 17.11.06р., шляхом підписання додаткової угоди до нього від 02.10.2000р.;
· відповідач не заперечує про існування у нього заборгованості за договором позики, та неповернення її до наступного часу. Оскільки позивачем не доведені поважні причини пропуску строку позовної давності, у задоволені позову слід відмовити, саме з цих причин.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, вислухавши доводи представника позивача та відповідача, суд встановив:
Згідно загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” від 13.04.11р., вимог Закону України „ Про акціонерні товариства”, відбулася зміна найменування типу товариства відповідача з „відкритого” на „публічне”. Зміна найменування товариства не вказує на проведення реорганізації та здійснення організаційно - економічні перетворень підприємства відповідача згідно вимог статті 59 ГК України, що відображено у розділі „ Загальні положення” Статуту Публічного акціонерного товариства „ Донецькобленерго”. Тому належним відповідачем у справі є Публічне акціонерне товариство „ Донецькобленерго”.
До прийняття рішення у справі від позивача надійшло клопотання в розумінні вимог ст. 22 ГПК України щодо поновлення строку позовної давності, пропущеного ним за поважними причинами на стягнення з відповідача спірної суми позики в у розмірі 150 000 грн. Причини пропуску строку давності обґрунтовує наявністю поважних причин, які від нього не залежали, неодноразові обіцянки відповідача перерахувати спірну суму позики, та прояв з його боку дбайливості, застосування заходів щодо своєчасного повернення грошових коштів, у тому числі визнанням відповідачем основного боргу позики.
Суд вважає за доцільне задовольнити клопотання позивача щодо поновлення строку позовної давності на стягнення суми позики, пропущеного за поважними причинами виходячи із наступного, зокрема:
Ш законодавець встановлює, що коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача про захист якого він просить відповідачем не порушено, приймається рішення про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності;
Ш докази у справі свідчать, що прокладання кабельних мереж відбулося за період з червня 2006 року по грудні 2006 року, а договір на користування електричною енергією №2101 від 02.10.2000р., було укладено між сторонами, у вигляді додаткової угоди до нього від 17.11.06р.;
Ш втім, якщо буде встановлено, що право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд приймає рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку позовної давності, а у випадку визнання причин пропуску цього строку поважними - порушене право має бути захищене;
Ш з введенням нового ЦК України 2003р. суд може застосувати строк позовної давності тільки за заявою сторони у спорі (частина 3 ст. 267 ЦК України). Така заява стане підставою для відмови у позові, коли суд не визнає причину пропуску строку поважною. По старому ЦК України 1963р. суд був зобов'язаний застосувати строк позовної давності незалежно від заяв та волевиявлення сторін;
Ш виходячи із змісту вказаної правової норми, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторін, та пов'язані із дійсними істотним перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій;
Ш також, до поважних причин також слід віднести причини, за якими кредитор проявляв належну дбайливість про захист свого порушеного права, але не міг своєчасно заявити позов з причин, які від нього не залежать та не знаходилися під його контролем. Доказом таких дій є лист позивача від 01.04.09р. за № 01-1/1057, який відображує намір відповідача шляхом проведення взаємозаліку здійснити погашення суми позики;
Ш право позивача порушене, а строк позовної давності пропущений ним за поважними причинами.
Позов мотивовано тим, що 06.09.06р., між товариством з обмеженою відповідальністю „ВОСХОД”, далі Позикодавець, та відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго”, далі Позичальник, було укладено договір безпроцентної цільової позики за №12/68-06.
До договору безпроцентної цільової позики від 06.09.06р. за №12/68-06 було складено протокол розбіжностей від 06.09.06р. Відповідно до протоколу узгодження розбіжностей від 26.06.06р., сторонами були погоджені умови пункту 6 договору, і визначено, що: „ По закінченню виконання робіт по прокладці кабельних ліній 10 кВ ТП 1607 - ТК „ Обжора”, ТП 1560 - ТК „Обжора” Позичальник здійснює повернення суми позики після укладення договору на постачання електричної енергії з ВАТ „Донецькобленерго””.
На виконання вимог пунктів 1, 2, 4, 5 договору Позикодавець згідно банківської виписки від 19.09.06р., перерахував на рахунок Позичальника грошові кошти в сумі 150 000 грн., які є безпроцентною цільовою позикою, а останній згідно пункту 6 договору, з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, по закінченню виконання робіт по прокладці кабельних мереж 10 кВ ТП 1607 - ТК „Обжора”, ТП 1560 - ТК „Обжора” здійснює повернення суми позики та укладення договору на постачання електричної енергії. Порядок повернення суми позики визначається додатковою угодою, підписаною сторонами, з урахуванням діючого законодавства України. Повернення позики може здійснюватися частками, а також іншим шляхом ( облік взаємних послуг, обміном матеріалами і т.п.).
Відповідні роботи по прокладанню кабельних мереж 10 кВ ТП 1607 - ТК „Обжора”, ТП 1560 - ТК „Обжора” були виконані, про що свідчать акти виконаних робіт, підписані обома сторонами, наявні в матеріалах справи. Після прокладання кабельних мереж за період з червня 2006 року по грудні 2006 року, між сторонами було укладено договір на постачання електричної енергії шляхом підписання додаткової угоди від 17.11.06р. до договору на користування електричною енергією №2101 від 02.10.2000р.
16 березня 2009 року листом №290 позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду та повернути суму позики шляхом взаємозаліку. Проте, листом від 01.04.09р. №01-1/1057 відповідач повідомив позивача про те, що повернення суми позики шляхом взаємозаліку взаємних вимог не вбачається можливим.
9 лютого 2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист №773 від 05.02.10р. та додаткову угоду №01 від 12.02.10 до договору безпроцентної цільової позики №12/68-06 від 06.09.06р. В цьому листі позивач просить відповідача підписати вказану додаткову угоду про узгодження дати повернення суми позики на виконання п.6 договору. Також позивачем було направлено вимогу №774 від 05.02.10р. про повернення суми позики.
Листом №878 від 16.03.10р. відповідач повідомив позивача про відмову від підписання додаткової угоди №01 від 12.02.10р. та повідомив про свою незгоду на повернення суми позики. Станом на 29.03.11р. Позичальник грошові кошти на адресу Позикодавця не повернув, у зв'язку з чим за ним рахується борг в сумі 150 000 грн., який позивач і намагається стягнути.
Дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, виходячи із наступного, зокрема:
За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем було укладено договір позики. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даного виду договору, зокрема: щодо його предмету, ціни та строку його дії, порядку повернення позики, встановлені забезпечувальні заходи щодо своєчасного повернення грошових коштів, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст.ст. 627, 638, 1046, 1047, 1050 ЦК України. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
До відносин за договором позики застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, а саме: вимоги статей 1046, 1047,1050 ЦК України. Згідно вказаних норм права за договором позики одна сторона (Позикодавець) передає у власність другій стороні (Позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, повинен відповідати письмової формі, та містити можливі наслідки порушення договору позичальником.
Пунктом 6 договору встановлено, що порядок повернення позики визначається додатковою угодою, підписаною сторонами, з урахуванням діючого законодавства, та те що така додаткова угода складається після закінчення робіт по прокладенню кабельних мереж та укладення договору на постачання електричної енергії.
В матеріалах справи наявні: акти виконаних робіт на підтвердження закінчення робіт по прокладенню кабельних мереж, та додаткова угода від 17.11.06р. до договору на постачання електричної енергії №2101 від 02.10.2000р., якою укладено договір на постачання електричної енергії. Тобто всі умови для укладення додаткової угоди щодо порядку повернення позики виконані. У зв'язку з цим, позивач надіслав відповідачеві додаткову угоду з пропозицією повернути позику шляхом взаємозаліку відповідно приписів п.6 договору, яку було відхилено відповідачем.
На виконання умов пункту 6 договору позивачем були надіслані 09.02.10р. лист №773 від 05.02.10р. та додаткова угода №01 від 12.02.10р. до договору. В додатковій угоді було визначено строк повернення позики, а саме до 31.03.10р. Надіслання цього листа та додаткової угоди підтверджено фіскальним чеками №9298 від 09.02.10р. та описом вкладення до листа від 09.02.10р.
Втім, відповідач знову відмовився від підписання додаткової угоди та від повернення позики, що зазначено в листі №878 від 16.03.10р.
У зв'язку з тим, що відповідач категорично відмовляється від укладення додаткової угоди відповідно приписам пункту 6 договору та повернення позики, позивач надіслав йому вимогу про повернення позики в сумі 150 000 грн. протягом тридцяти днів з дня отримання даної вимоги відповідно приписам пункту 1 статті 1049 ЦК України. Факт надіслання вимоги підтверджено фіскальним чеком №9300 від 09.02.10р. та описом вкладення до листа від 09.02.10р. Факт отримання відповідачем цієї вимоги підтверджено листом останнього №878 від 16.03.10р.
Свої обов'язки щодо своєчасного повернення позики відповідач не виконав, а тому позивач обґрунтовано наполягає на стягненні її суми в розмірі 150 000 грн.
Відповідно до вимог статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача. В розумінні вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Позивачем доведено факт неповернення відповідачем позики. Відповідач доказів своєчасного повернення позики та відсутність вини у таких діях суду не надав (стаття 614 ЦК України).
За такими обставинами, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу за договором безпроцентної цільової позики в сумі 150 000 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати по державному миту в сумі 1 500 грн. та забезпеченню судового процесу в розмірі 236 грн. покладаються на відповідача у справі - Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” згідно приписів ст.ст. 44, 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 09.06.11р. згідно вимог частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 257, п.3 ст. 267, ст.ст. 599, 610, 627, 638, 1046, 1047, 1050 ЦК України, ст. ст. 174, 180, 181, 193, ст. ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 25, 33, 34, 35, ч. 3 ст. 43, 44, 49, ч. 3 ст. 69, ст. 82, 82-1, 84, ч.ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -
1. Поновити товариству з обмеженою відповідальністю „ Восход” строк позовної давності на стягнення з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” суми позики в розмірі 150 000 грн.
2. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Восход” до Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” - задовольнити.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, 84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ід.код 00131268, на користь:
- товариства з обмеженою відповідальністю „Восход”, 83102, м. Донецьк, пр. Ленінський, 11-б, ід. код 31018243, суму позики в розмірі 150 000 грн., витрати по державному миту в сумі 1 500 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Підченко Ю.О.
Повний текст рішення складено -14.06.11р.