83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
07.06.11 р. Справа № 40/94
Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Іванкової Н.Р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Оазис”, м. Волноваха
про стягнення 585 грн. 40 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - юрист
від відповідача: не з'явився
Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Оазис” неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 01.12.10р. по 28.02.11р. в сумі 585 грн. 40 коп. згідно договору оренди №2292/2005 від 09.12.05р., який припинив свою дію.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 09.12.05р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, надалі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Оазис”, надалі Орендар, було укладено договір оренди №2292/2005 нерухомого державного майна - нежитлового вбудованого приміщення адміністративного будинку Волноваського районного відділу статистики, загальною площею 11,3 кв.м., яке розташовано за адресою: Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, 21, та знаходиться на балансі Головного управління статистики у Донецькій області, надалі - Балансоутримувач.
Факт передачі спірного майна у користування підтверджено актом прийому - передачі від 09.12.05р., підписаного сторонами без зауважень та пропозицій, що відповідає вимогам пунктів 2.1 та 7.1 договору.
Строк дії договору визначено сторонами у пункті 10.1, а саме його укладено на 360 днів, і діяв він з 09.12.05р. по 04.12.06р. включно, с правом майбутньої пролонгації зазначеної у пункті 10.6 договору. З урахуванням передбачених умов, термін дії договору було продовжено сторонами на новий строк.
18 листопада 2009 року закінчився термін дії договору оренди, а тому Регіональне відділення Фонду державного майна України звернулося до відповідача з листом №11-06-04-12979 від 23.11.09р., у якому повідомило про те, що строк дії договору закінчився, у зв'язку з чим слід повернути майно із оренди на користь Балансоутримувача. Відповідач нарочно отримав цей лист 18.02.10р., про що свідчить напис на ньому про отримання завірений підписом директора та печаткою ,а саме з цього моменту вважається, що договір оренди державного майна припинив свою дію.
Відповідно до пунктів 2.4, 2.5, 5.7 договору, у разі його припинення, Орендар зобов'язаний за актом прийому-передачі повернути об'єкт оренди Орендодавцю. Тобто, обов'язок по складенню акту прийому-передачі на повернення майна покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору, а саме на Орендаря.
Нерухоме державне майно повернуто Орендарем на адресу Балансоутримувача за актом прийому-передачі лише 28.02.11р., тобто має місце прострочення повернення майна з 01.12.10р. по 28.02.11р. Тому, позивач намагається стягнути з відповідача неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 585 грн. 40 коп., з посиланням на приписи ч.ч. 1, 2 ст. 785 ЦК України.
Надавши належну правову кваліфікацію відносинам сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача обґрунтовані, виходячи із наступного:
Предмет договору перебуває у державній власності, тому до відносин сторін слід застосувати вимоги статей 10, 17, 18, 19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", із змінами та доповненнями.
За приписами ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та п. 1 ст. 785 ЦК України у випадку припинення договору оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві об'єкт оренди.
Статтею 764 ЦК України визначені правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку найму, зокрема - за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця. Підставою для припинення договору є закінчення строку його дії за умови, що наймодавець зажадає повернення йому майна.
Умови припинення договору визначено сторонами у пункті 10.8, де вказано, що договір оренди може бути припинено, у тому числі, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обв'язку щодо повернення речі, наймодавець (орендодавець) має право вимагати від наймача (орендаря) сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Матеріали справи підтверджують те, що договір припинив свою дію 18.02.10р., а майно повернуто Орендарем на адресу Балансоутримувача - Слов'янського державного педагогічного університету лише 28.02.11р., тобто мало місце прострочення повернення майна за період з 01.12.10р. по 28.02.11р. Наданий до позовної заяви розрахунок неустойки відповідає вимогам закону та умовами договору.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Стаття 34 ГПК України встановлює, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються ним в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Позивачем доведено факт прострочення повернення відповідачем спірного майна, яке перебувало в оренді. Натомість, відповідач мотиви утримання майна та його несвоєчасне повернення на адресу Балансоутримувача суду не надав.
На підставі викладеного, позов щодо стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з 01.12.10р. по 28.02.11р. в сумі 585 грн. 40 коп. згідно договору оренди №2292/2005 від 09.12.05р, який припинив свою дію, обґрунтований та підлягає задоволенню.
З урахуванням вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України позивач звільнений від сплати державного мита у встановленому законом порядку, а тому воно підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету, оскільки останній не звільнений від сплати державного мита.
Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „ Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову - за нульовою ставкою.
У судовому засіданні, яке відбулося 07.06.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 17, 18, 19, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 526, 762, 764, ч.ч 1, 2 ст. 785 ЦК України, ст.ст. 188, 193, 284, 291 ГК України, ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -
1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю „Оазис” - задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Оазис”, 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Леніна, 100, ід. код 24069203, на користь:
- державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, 83000, м. Донецьк, вул. Артема, 97, р/р 31114093700179, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080200, отримувач УДК у Волноваському районі ГУДКУ у Донецькій області, ід. код 34686799, неустойку в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення в сумі 585 грн. 40 коп., видавши наказ;
- держбюджету України державне мито в сумі 102 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області .
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Підченко Ю.О.
Повний рішення складено - 10.06.11р.