14.06.11р.Справа № 5005/3704/2011
За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж (м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області)
до 1) Військової частини А 4608 Міністерства оборони України (м. Дніпропетровськ)
2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (м. Дніпропетровськ)
про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію згідно договору № 62 про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області від 18.02.2002р. у загальному розмірі 540,17 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: не з'явився
від відповідача-1: ОСОБА_1. - юрисконсульт (дов. № 271 від 17.12.10р.)
від відповідача-2: ОСОБА_2 - представник (дов. № 3 від 04.01.11р.)
Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Військової частини А 4608 Міністерства оборони України (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію згідно договору № 62 про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області від 18.02.2002р. у загальному розмірі 540,17 грн.
В подальшому позивачем долучені до матеріалів справи копії наступних документів: статуту Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Відповідно до абзацу четвертого загальних положень статуту Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" відповідно до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17.09.2008р.
Сума позову складається з наступних сум: 476,97 грн. - заборгованість за активну електричну енергію, 47,53 грн. - пеня, 12,00 грн. - 3% річних, 3,67 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови договору № 62 про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області від 18.02.2002р. в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої активної електричної енергії.
Від відповідача 05.04.11р. надійшло клопотання про залучення у якості відповідача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, яке мотивовано тим, що на підставі договорів поручительства № 150/09 від 12.02.09р. та № 107/20 від 26.01.10р., погодженим між кредитором (позивачем), боржником (відповідачем) та поручителем - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська, відповідно до якого поручитель проводить оплату на рахунки, вказані в пунктах основного договору № 62 від 04.01.2010р.
Ухвалою суду від 12.04.11р. залучено до участі у справі у якості відповідача-2 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська.
Відповідач-1 у відзиві на позов від 05.04.11р. (зареєстрованому у суді 05.04.11р.) зазначає, що проти позовних вимог позивача заперечує, посилаючись на те, що відповідно до договорів поручительства № 150/09 від 12.02.09р. та № 107/20 від 26.01.10р., погодженим між кредитором (позивачем), боржником (відповідачем) та поручителем - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська, поручитель проводить оплату на рахунки, вказані в пунктах основного договору № 62 від 04.01.2010р. У зв'язку з викладеним, відповідач зазначає, що зобов'язання по оплаті вказаного у позові боргу належить Квартирно-експлуатаційному відділу м. Дніпропетровська.
Відповідач-2 також проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що рахунок № 62/12 від 19.12.2009р., на який посилається позивач у позовній заяві, на суму 24 640,39 грн. був оплачений відповідачем-2 платіжним дорученням № 08004581 на загальну суму 49 582,32 грн., в якому зазначено призначення платежу: оплата проведена в тому числі за грудень 2009 року. Отже, позовні вимоги позивача щодо нього є необґрунтованими та безпідставними.
Позивач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 5193101234372, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду позивачем.
За таких обставин, господарський суд вважає, що позивач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи відкладався з 12.04.11р. на 26.04.11р., з 26.04.11р. на 19.05.11р. та з 30.05.11р. на 14.06.11р.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 19.05.11р. по 30.05.11р.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників відповідача-1 та відповідача-2, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
18.02.2002р. року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, було укладено договір № 62 про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області з додатками до нього (далі - Договір), предметом якого є постачання та передача електроенергії енергопостачальником та оплата електроенергії споживачем. Договір було укладено на строк до 31.12.2002 року і набрав чинності з дня його підписання та вважається що щорічно продовжений, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п.п. 1.1., 11.4. Договору).
04.01.2010р. Договір було укладено в новій редакції. Відповідно до розділу 1 вказаного Договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 160 кВА, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені Додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем, та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною договору або інша обумовлена окремим додатком до Договору.
Згідно з п. п. 9.8., 9.8.1. Договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2009 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до п. 5.1. Договору, для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії за формою додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" або "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам".
Відповідно до п. 1 Порядку розрахунків плати за перетікання реактивної електроенергії (Додаток № 9 до Договору), розрахунок здійснюється для кожної площадки вимірювань за точками обліку, що зазначені в таблиці 1 до цього додатку "Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії".
Відповідно до п. 6.11. Правил користування електричною енергією, які затвердженні постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.1996 №28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996р за № 417/1442, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, споживачу протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором.
Доказів припинення договірних відносин між позивачем та відповідачем матеріали справи не містять.
Крім того, згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Позивач виконував свої зобов'язання за договором вчасно та у повному обсязі.
Відповідно до Акту про використану електричну енергію за грудень 2009 року відповідачем-1 було спожито електричної енергії 33090 кВт/год. На підставі вказаного акту про використану електричну енергію, позивачем було виставлено рахунок № 62/12 від 19.12.2009р. на загальну суму 24 640,39 грн.
Відповідач частково виконав зобов'язання по оплаті вартості спожитої електричної енергії сплативши по рахунку № 62/12 від 19.12.2009р. 24163,42 грн. У зв'язку з частковим виконанням зобов'язання по оплаті вартості спожитої електричної енергії у відповідача утворилася заборгованість за грудень 2009 року в сумі 476,97 грн.
Відповідно до Акту звірки станом на 01.10.2010 відповідачем підтверджено наявність заборгованості за грудень 2009 року у сумі 476,97 грн.
При цьому, відповідно до договорів поручительства № 150/09 від 12.02.09р. та № 107/20 від 26.01.10р., погодженим між кредитором (позивачем), боржником (відповідачем-1) та поручителем - Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська (відповідачем-2), поручитель зобов'язався перед кредитором виконати грошові зобов'язання боржника за договором про постачання електричної енергії від 18.02.2002р. за спожиту активну і реактивну електроенергію, а також штрафні санкції (пеня, перевищення договірної величини споживання, 3% річних, інфляція та інші платежі), передбачені основним договором, починаючи з 01.01.2009р. (01.01.2010р.).
Отже, господарським судом встановлено, що вимоги до відповідача-1 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки згідно умов вказаних вище договорів зобов'язання щодо оплати боргу, який заявлений позивачем у позовній заяві, належить відповідачу-2.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позову до відповідача-1 слід відмовити в повному обсязі.
Стосовно вимог до відповідача-2 щодо погашення заборгованості за спожиту електричну енергію у загальному розмірі 540,17 грн., господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Рахунок № 62/12 від 19.12.2009р., на який посилається позивач у позовній заяві, на суму 24 640,39 грн. був оплачений відповідачем-2 платіжним дорученням № 08004581 на загальну суму 49 582,32 грн., в якому зазначено призначення платежу: оплата проведена в тому числі за грудень 2009 року.
Враховуючи вищевикладене, господарським судом встановлено, що борг, який заявлений позивачем до стягнення, погашений вдповідачем-2, а позивачем не доведено іншого.
Отже позовні вимоги до відповідача-2 також є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Викладене є підставою для відмови у задоволенні позову до відповідача-1 та відповідача-2 у повному обсязі.
Судові витрати по справі слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позову до відповідача-1 відмовити у повному обсязі.
У задоволенні позову до відповідача-2 відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін