09.06.11р.Справа № 5005/3868/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-Центр»(м. Дніпропетровськ)
до Публічного акціонерного товариства «УніКредіт Банк»(м. Луцьк)
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоленд-Дніпро»(м. Дніпропетровськ)
про визнання недійсним договору іпотеки
Суддя Татарчук В.О.
Секретар Дякун А.І.
Представники:
від позивача -НОМЕР_1, дов. від 18.03.2011
від відповідача -НОМЕР_2, дов. від 25.04.2011
від третьої особи -не з'явився
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Актив-Центр»звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства «УніКредіт Банк», третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Автоленд-Дніпро»про визнання недійсним договору іпотеки № 836 (предмет іпотеки - нежитлове приміщення сервісно-торгового центру за адресою: м. Херсон, вул. Тираспольська, 1).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- пунктом 1.5 спірного договору передбачено, що предметом угоди є земля і іпотекодавець повинен в строк до 23.01.2009 переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на землю з подальшою іпотекою на користь банку;
- земельна ділянка на якій розташований предмет іпотеки належить до комунальної власності і перебуває у позивача у строковому користуванні;
- договір іпотеки укладено з порушенням ст.ст.5, 14, 33 Закону України «Про іпотеку», оскільки не було досягнуто згоди щодо такої істотної умови як перехід права оренди земельної ділянки до іншої особи у разі звернення стягнення на заставлене майно та не отримано обов'язкової згоди власника земельної ділянки;
- спірний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ст.210 Земельного кодексу України.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що:
- за договором предметом іпотеки є будівля, а не земельна ділянка;
- пунктом 1.5 договору передбачена лише можливість передачі в майбутньому в іпотеку земельної ділянки за умови відповідності чинному законодавству;
- договір відповідає вимогам закону.
Третя особа не надала письмових пояснень щодо позову.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2011 було замінено відповідача - відкрите акціонерне товариство «УніКредіт Банк»процесуальним правонаступником - публічним акціонерним товариством «УніКредіт Банк».
В ході вирішення спору позивач звернувся з клопотанням про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору - Херсонської міської ради.
ТОВ «Автоленд-Дніпро» не забезпечило явку представника в судове засідання. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи, яка була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання.
В судовому засіданні 09.06.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
встановив:
30.05.2008 між ТОВ «УніКредит Банк»(Банк) і ТОВ «Автоленд-Дніпро»(Позичальник) був укладений кредитний договір №121-СВ.
Відповідно до п.1.1 договору банк відповідно до умов та на термін цього договору надає позичальнику револьверну кредитну лінію із загальною сумою кредиту 6000000 доларів США та з терміном кредиту до 30 травня 2009 року.
23.07.2008 між ТОВ «Актив-Центр»(Іпотекодавець) і ТОВ «УніКредит Банк»(Банк) укладений іпотечний договір.
Згідно з п.1.1 договору ТОВ «Автоленд-Дніпро»(Позичальник) та банк уклали кредитний договір №121-СВ від 30 травня 2008 року (зі змінами та доповненнями, які можуть вноситись до нього, і разом з усіма додатками до нього надалі -«Кредитний договір»), відповідно до якого, банк надає позичальнику у кредит грошові кошти, а іпотекодавець, відповідно до умов цього іпотечного договору, в забезпечення сплати та виконання забезпеченого зобов'язання (як цей термін визначений нижче), діючи як майновий поручитель, повинен надати у першочергову іпотеку з найвищим пріоритетом обтяження своє майно відповідно до умов цього іпотечного договору.
Пунктом 1.3 договору встановлено, що іпотека поширюється на нижчезазначене майно та всі права іпотекодавця щодо цього майна: «будівля»сервісно-торговий центр, що знаходиться за адресою: України, Херсонська область, м. Херсон, вул. Тираспольська, будинок 1, яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія ЯЯЯ № 693027б від 14.02.2007, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 51 від 13.02.2007 та зареєстрованого в Херсонському державному бюро технічної інвентаризації за реєстраційним № 17826136 від 14.02.2007 як окремий виділений у натурі об'єкт права власності (детальний опис будівлі додається до цього іпотечного договору як додаток 1) у тому числі, без обмежень, усі існуючі та такі, що стануть власністю іпотекодавця в майбутньому після укладення іпотечного договору будівлі, споруди, конструкції та обладнання, з яких складається будівля та приналежності будівлі, крім того, частини будівлі, які не можуть бути виділені в натурі і будуть включені, додані або приєднані до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору, та з урахуванням інших положень цього іпотечного договору.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що позивачем не виконані вимоги ч.1 ст.33 ГПК України та не доведена наявність обставин, що можуть бути підставами для визнання недійсним спірного договору.
Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.
В ході вирішення спору встановлено, що предметом спірного договору іпотеки є виключно будівля (п.1.3 договору), а не земельна ділянка.
Згідно з п.1.5 договору іпотеки на день підписання цього іпотечного договору земельна ділянка, на якій розташована будівля та прилегла до неї, розміром 0,1070 гектарів, цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, надана іпотекодавцю в оренду на строк до 05.10.2008 відповідно до договору оренди земельної ділянки від 04.03.2008, зареєстрованого в Херсонському міському реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 4АА002457 від 03.06.2008. Сторони досягли згоди, що Іпотекодавець повинен в термін до 01 листопада 2008 року надати банку документи у формі та за змістом прийнятні для банку, що підтверджують право власності або право оренди іпотекодавця на землю з подальшою іпотекою на користь банку (в той же термін), якщо це можливо відповідно до діючого на той момент законодавства України.
Наведений пункт договору не є підставою вважати земельну ділянку предметом іпотеки. В разі звернення стягнення на предмет іпотеки таке стягнення може бути звернено лише на будівлю, а не на орендовану позивачем земельну ділянку.
Таким чином, відсутні підстави для застосування ст.210 Земельного кодексу України щодо визнання недійсним договору іпотеки від 30.05.2008.
З урахуванням того, що спірний договір не стосується земельної ділянки і не порушує права та інтереси Херсонської міської ради відсутні підстави і для задоволення клопотання позивача про залучення вказаної ради як третьої особи.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
В.О. Татарчук
Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України -14.06.2011