Справа № 2-1568/11
8 лютого 2011 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого Морозова М.О.
при секретарі Родько Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз»про захист прав споживача,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Зараз»про визнання договору від 23.04.2009 р., укладеного між ТОВ «Зараз»та нею, недійсним, стягнення судових витрат по справі. При цьому, посилається на те, що 23.04.2009 р. між нею та ТОВ «Зараз»було укладено договір про управління будинком, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, згідно якого відповідач зобов'язався надавати їй, як власнику квартири АДРЕСА_1 послуги, які при укладанні договору вона вважала суто житлово-комунальними і аналогічними тим послугам, які надаються звичайними житлово-експлуатаційними організаціями громадянам-споживачам і у її квартирі, де вона зареєстрована та постійно проживає. Проте пізніше при порівнянні її договору з ЖЕКом щодо квартири АДРЕСА_2 із договором з відповідачем щодо квартири АДРЕСА_1 нею було помічено низку відмінностей, які абсолютно по-іншому характеризують правову природу договору з відповідачем та становище його сторін. Відповідач вирішив в односторонньому порядку надати собі набагато більше повноважень, ніж законодавство передбачає для звичайного ЖЕКу. Договір з відповідачем лише віддалено складений за формою договорів, передбачених законодавством для надання житлово-комунальних послуг і більшість положень договору обмежує права споживача, гарантовані Законом України «Про захист прав споживачів». Істотно різняться і розцінки та тарифи за послуги, встановлені у додатку до Договору з відповідачем, які мають надаватися за затвердженими тарифами Київської міської державної адміністрації, однак встановлені за незрозумілим принципом, без рішення органу місцевого самоврядування щодо цього, як невід'ємної частини таких договорів. Виконавець включив в умови договору такі пункти, що не передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги», постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. №529, від 21.07.2005 р. №630 та від 5.07.2006 р. №938 і при укладенні договорів на надання житлово-комунальних послуг сторони не можуть відступати від змісту типового договору, а ст. 61 ЖК України прямо забороняє умови, що обмежують права споживача порівняно з умовами типового договору. Положення Договору з відповідачем не відповідають не лише законодавству, яке регулює сферу житлово-комунальних послуг, а і законодавству, яке регулює сферу захисту прав споживачів. Умови договору з відповідачем не лише суперечать вимогам щодо форми типового договору, а й встановлюють непомірний для споживача обсяг заборон та мір відповідальності. Натомість щодо відповідача у договорі не передбачено взагалі яких-небудь значущих заходів відповідальності.
В ході розгляду справи представник позивача збільшив позовні вимоги і просить визнати недійсним договір від 23.04.2009 р., укладений між ТОВ «Зараз»та ОСОБА_1, стягнути з ТОВ «Зараз»на користь ОСОБА_1 7131 грн. 09 коп., зобов'язати укласти з ОСОБА_1 договір по надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у відповідності до типової форми, затвердженої постановою КМ України від 21.07.2005 р. №630, з моменту набрання рішенням законної сили, зобов'язати укласти з ОСОБА_1 договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у відповідності до типової форми, затвердженої постановою КМ України від 20.05.2009 р. №529, з моменту набрання рішенням законної сили, стягнути судові витрати по справі в сумі 120 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник збільшені позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача позов не визнала, пояснивши, що права позивача по справі в результаті укладення договору з товариством про управління будинком, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території не були порушені. Житлово-комунальні послуги надаються підприємством відповідно до затверджених у встановленому порядку структури тарифів, періодичності, строків та обсягів надання послуг. Договір з позивачем по справі був укладений відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», яким зазначається, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах і неукладення договору вважається порушенням чинного законодавства. Тариф за житлово-комунальні послуги розраховувався на підставі постанови Кабінету Міністрів України №560 від 12.05.2005 р. «Про затвердження порядку формування тарифу на послуги з утримання споруд та прибудинкових територій»і затверджений рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №584/1 від 31.10.2008 р. Статті витрат даного тарифу входять до Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій постанови КМ України №560 від 12.05.2005 р., окрім послуг з охорони майна загального користування, які входять до тарифу, як додаткова послуга. Відповідно до п.п.31, 32 вказаної постанови утримання служб конс'єржів здійснюється понад розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на підставі укладених договорів з мешканцями будинку. Утримання вбудованих паркінгів здійснюється понад розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. ТОВ «Зараз»не є виробником, а є лише виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, і основним видом діяльності товариства є управління нерухомим майном. Рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Свтошинського р-ну Київської області «Про затвердження протоколу №3 засідання постійної комісії, відповідальної за здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності П.Борщагівської сільської ради від 27.11.2009 р. №484/4 п.5, ТОВ «Зараз»затверджено виконавцем житлово-комунальних послуг в АДРЕСА_1 ТОВ «Зараз»не затверджено виконавцем послуг з водо-, теплопостачання і у товариства відсутня ліцензія на вироблення таких послуг, тому зобов'язати укласти договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою КМ України № 630 неможливо.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 в с Чайки Києво-Святошинського р-ну Київської області. 23.04.2009 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Зараз» був укладений договір про управління будинком, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, предметом якого є надання підприємством та оплата власником за нормативно встановленими тарифами послуг з утримання будинку (споруд) та прибудинкової території, житлово-комунальних послуг (централізоване водо-, теплопостачання та водовідведення), послуг по санітарно-технічному обслуговуванню будинку, диспетчеризації і технічному обслуговуванню ліфтів, вивозу побутових відходів, обслуговуванню водостоків, люків, димовентиляційних каналів, протипожежної автоматики, внутрішніх та зовнішніх тепло-та електропроводів будинку, дезінсекції, дератизації, санітарному обслуговуванню прибудинкової території та допоміжних приміщень, освітленню та опаленню місць загального користування будинку, послуг аварійної служби, підготовку будинку до експлуатації у осінньо-зимовий період, обслуговування технічного обладнання квартири, озеленення прибудинкової території будинку, поливу земельних насаджень, організації надання послуг з охорони місць загального користування та ведення особового рахунку власника. Згідно умов цього договору підприємством також надається власнику комплекс послуг по проведенню відновних робіт по будинку (проведення робіт по відновленню його конструкцій та систем інженерного обладнання, а також підтримання експлуатаційних якостей, не пов'язаних зі зміною основних техніко-економічних показників) в разі необхідності-надання інженерно-технічних, юридичних консультацій з питань утримання будинку, надання послуг понад норми, що встановлені державними органами для житлово-комунальних послуг. Житлово-комунальні послуги надаються підприємством відповідно до затверджених у встановленому законом порядку структури тарифів, періодичності, строків та обсягів надання послуг (а.с.5-11).
Згідно ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець зобов'язаний підготувати та укласти зі споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору.
Форми типових договорів встановлені Постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. №529-Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, від 21.07.2005 р. №630-Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно ч.2 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін.
Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд вважає безпідставними вимоги щодо зобов'язання відповідача укладати договори, встановлені постановою кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, оскільки ТОВ «Зараз»не є виробником, а лише виконавцем вказаних послуг.
Суд погоджується з позицією представника відповідача, що останній є виконавцем, а не виробником житлово-комунальних послуг і не може нести відповідальність за якість житлово-комунальних послуг, бо не виробляє житлово-комунальні послуги, а лише виступає посередником між виробниками та кінцевими споживачами, про що укладені у ТОВ «Зараз»відповідні договори з виробниками таких послуг (а.с.135-145, 147-156).
Відповідно до Довідки з ЄДРПОУ основним видом діяльності ТОВ «Зараз»за КВЕД-70.32.0 є Управління нерухомим майном (а.с.57).
Рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського р-ну Київської області «Про затвердження протоколу №3 засідання постійної комісії, відповідальної за здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності П.Борщагівської сільської ради»від 27.11.2009 р. №484/4 п.5, ТОВ «Зараз»затверджено виконавцем житлово-комунальних послуг в с. Чайки Києво-Святошинського р-ну Київської області по вул. Валерія Лобановського (а.с.59).
ТОВ «Зараз»не затверджено виконавцем послуг з водо-, теплопостачання і у товариства відсутня ліцензія на вироблення таких послуг.
Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець-суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг споживачу відповідно до умов договору.
Згідно п.п.1, 2 ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»договір на надання житво-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Тому вимога позивача про зобов'язання відповідача по справі укласти з позивачем договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до Типового договору, затвердженого постановою КМ України №630, є безпідставною.
Що стосується позовних вимог про визнання недійсним договору, укладеного між сторонами по справі, то суд виходить з того, що ні Законом України «Про житлово-комунальні послуги», який є спеціальним законодавчим актом у сфері надання житлово-комунальних послуг та їх оплати, ні договором про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, який укладено між сторонами по справі, не передбачено такого способу захисту прав власника квартири по договору про надання послуг з житлово-комунальних послуг як визнання такого договору недійсним.
Так,згідно ст.20 Закону України «Про житлово-комуналні послуги»споживач має право, зокрема, на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, договір між сторонами по справі від 23.04.2009 р. містить всі істотні умови, необхідні для даної категорії договорів, а згідно ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
Посилання позивача та її представника на ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу визнання договору недійсним, суд оцінює критично, бо вказана норма закону вказує на наявність несправедливих умов договору, чого в даному випадку не вбачається. Не може суд застосувати до спірних правовідносин для визнання договору недійсним і ст. 61 ЖК, на яку посилається позивач та її представник, бо фактично не існує обмеження прав ОСОБА_1 як власника та наймача квартири, і вказана норма закону, до того ж, стосується договорів найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду, а не приватного сектору.
Не має законних підстав визнавати недійсним договір між сторонами по справі й на підставі ст.215 ЦК України, бо зміст правочину від 23.04.2009 р. не суперечить цьому Кодексу чи іншим актам цивільного законодавства. Суд приймає як належні докази представника відповідача про те, що тариф за житлово-комунальні послуги розраховувався на підставі постанови Кабінету Міністрів України №560 від 12.05.2005 р. «Про затвердження порядку формування тарифу на послуги з утримання споруд та прибудинкових територій», і затверджений був рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №584/1 від 31.10.2008 р. Статті витрат даного тарифу входять до Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій постанови КМ України №560 від 12.05.2005 р., окрім послуг з охорони майна загального користування, які входять до тарифу, як додаткова послуга. Відповідно до п.п. 31, 32 вказаної постанови утримання служб конс'єржів здійснюється понад розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на підставі укладених договорів з мешканцями будинку. Утримання вбудованих паркінгів здійснюється понад розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
ТОВ «Зараз»не є виробником, а є лише виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, і основним видом діяльності товариства є управління нерухомим майном. Рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Свтошинського р-ну Київської області «Про затвердження протоколу №3 засідання постійної комісії, відповідальної за здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності П.Борщагівської сільської ради від 27.11.2009 р. №484/4 п.5, ТОВ «Зараз»затверджено виконавцем житлово-комунальних послуг в АДРЕСА_1 ТОВ «Зараз»не затверджено виконавцем послуг з водо-, теплопостачання і у товариства відсутня ліцензія на вироблення таких послуг, тому зобов'язати укласти договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відповідно до постанови КМ України №630 неможливо.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право на відшкодування завданих йому майну та/або приміщенню шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг виконавцем послуг.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Оскільки не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним договору по управління будинком, надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, то не можуть стягуватись на користь позивача з відповідача і 7131 грн. 09 коп., як правові наслідки такого визнання (а.с.20).
Вимог про відшкодування збитків, зменшення розміру вартості комунальних послуг з боку ОСОБА_1 не заявлялось
В силу ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі у вигляді судового збору в силу закону слід компенсувати за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 19-21, 26, 29, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 611, 626-628, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд
вирішив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зараз»про захист прав споживача.
Витрати по справі, понесені судом, компенсувати за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя