1 червня 2011 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого: Кузнєцова В.О.,
суддів: Мазур Л.М., Попович О.В.,
Макарчука М.А., Хопти С.Ф.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна, за касаційними скаргами ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя від 7 жовтня 2010 року,
У листопаді 2004 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про поділ майна, посилаючись на те, що він та відповідачка є співвласниками садового будинку та земельної ділянки, які розташовані у садівницькому товаристві "Першемайське-1" у м. Севастополі. Оскільки між сторонами у справі виник спір щодо користування вказаним майном, просив провести його поділ у судовому порядку.
Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 27 лютого 2008 року позов ОСОБА_3 задоволено. Поділено між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 садовий будинок та земельну ділянку АДРЕСА_1, згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 1 грудня 2006 року № 457.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя від 7 жовтня 2010 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задоволено частково. Виділено ОСОБА_3 у володіння 1/2 частину спірної земельної ділянки площею 359,6 кв.м під городом. Виділено ОСОБА_4 у володіння 1/2 частину земельної ділянки площею 345,4 кв.м, у тому числі під надвірними спорудами - 21,3 кв.м, під двором та городом - 324,1 кв.м. Залишено у загальному користуванні сторін у справі земельну ділянку під садовим будинком площею 57,9 кв.м та земельну ділянку для обслуговування садового будинку площею 52,8 кв.м. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про поділ садового будинку відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 просить вказане рішення суду апеляційної інстанції змінити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6 просить вказане рішення суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні його позовних вимог про поділ садового будинку скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що садовий будинок та земельна ділянка підлягають поділу згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 1 грудня 2006 року № 457.
Задовольняючи частково позов, апеляційний суд виходив із того, що за відсутності висновків та дозволу компетентних органів щодо переобладнання спірного будинку його поділ є неможливим. Суд дійшов висновку про наявність підстав лише для задоволення позовних вимог про поділ земельної ділянки.
Однак з висновками судів погодитися не можна.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.
Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Як убачається з матеріалів справи та установлено судами, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві власності належать садовий будинок, господарсько-побутові споруди та земельна ділянка АДРЕСА_1, по 1/2 частині кожному. Між співвласниками виник спір щодо володіння та користування майном.
У справі проведено судову будівельно-технічну експертизу, відповідно до висновку якої запропоновано лише один варіант поділу спірного майна (а.с. 109-116).
Суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір щодо поділу земельної ділянки, у порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України не прийняли до уваги заперечення ОСОБА_4, яка вказувала, що на спірній земельній ділянці нею побудовано господарсько-побутові споруди, які не було враховано при проведенні експертизи. Під час розгляду справи судами не перевірено їх наявність, не встановлено їх місце розташування на спірній земельній ділянці та не з'ясовано чи набула відповідачка право власності на зазначене нерухоме майно.
Як у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 1 грудня 2006 року № 457, так і в рішенні суду апеляційної інстанції, не зазначено конкретні межі земельних ділянок, які підлягають виділу сторонам у справі, що робить неможливим виконання судового рішення.
Крім того, не можна погодитися з висновком суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про поділ садового будинку, оскільки суд не з'ясував чи порушує запропонований експертизою варіант поділу садового будинку архітектурні, будівельні, санітарні, пожежні норми та чи можливі інші варіанти поділу спірного майна.
Відсутність висновків та дозволу компетентних органів не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про поділ будинку.
Ураховуючи, що фактичні обставини справи для правильного вирішення справи не встановлені, а судові рішення не відповідають вимогам щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення відповідно до положень ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, який повинен урахувати наведене та залежно від установленого вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційні скарги ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 27 лютого 2008 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Севастополя від 7 жовтня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді: Л.М. Мазур
М.А. Макарчук
О.В. Попович
. С.Ф. Хопта