Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Чуйко О.Г. і Дембовського С.Г.,
за участю прокурора Матюшевої О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 31 січня 2011 року щодо нього.
Вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 червня 2010 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено:
- за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років;
- за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено за вчинення умисного вбивства ОСОБА_7. та таємного викрадення її майна за таких обставин.
Так, 28 липня 2008 року у вечірній час ОСОБА_5, будучи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи у полі неподалік митного терміналу, розташованому на вулиці Одеське Шосе в м. Миколаєві, в процесі сварки, яка виникла під час задоволення ним своєї статевої пристрасті неприродним способом із ОСОБА_7., повалив останню на землю, де став душити її обома руками за шию та бити головою об землю, спричинивши потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких вона померла на місці події. Потім ОСОБА_5 роздягнув труп потерпілої і відтягнув тіло приблизно на 40 метрів від місця скоєння злочину.
Крім того, ОСОБА_5, знаходячись на місці злочину таємно викрав у потерпілої ОСОБА_7. гроші в сумі 100 грн. та мобільний телефон “Соні Еріксон” із стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку «Київстар», спричинивши їй матеріальну шкоду на суму 625 грн.
За апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вирок місцевого суду в частині призначення засудженому покарання скасовано Апеляційним судом Миколаївської області та постановлено свій вирок від 31 січня 2011 року. Цим вироком ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років, за ч. 1 ст. 185 КК України 2 роки позбавлення волі та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
У касаційній скарзі засуджений вважає, що вирок апеляційного суду постановлений з істотними порушеннями кримінально-процесуального та кримінального закону. Посилається на те, що судом було порушено право на захист, оскільки зауваження на протокол судового засіданні було розглянуто судом без попереднього його повідомлення. Зазначає про те, що суд безпідставно відмовляв у задоволенні його клопотань, не надавав можливості задавати питання свідку, який на його думку, обмовив його у вчиненні злочину. Вказує на те, що апеляційний суд не врахував його доводи, викладенні ним в апеляційній скарзі, та безпідставно постановив новий вирок. У зв'язку з цим порушує питання про скасування вироку апеляційного суду з направленням кримінальної справи на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок апеляційного суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України, при встановлених у вироку обставинах відповідає фактичним даним, підтверджений розглянутими у судових засіданнях суду першої й апеляційної інстанцій доказами, і є правильним та обґрунтованим.
Належним чином дослідивши показання ОСОБА_5, які він давав у ході досудового слідства, суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав достовірними доказами показання засудженого про обставини вчинення ним цих злочинів, які він неодноразово давав на досудовому слідстві, про що свідчить власноруч написана заява про вчинення злочинів ( т. 1 а.с.2), під час подальших допитів як підозрюваного від 29.08.2008 року та 04.09.2008 року, обвинуваченого від 08.09.2008 року, при відтворенні обстановки та обставин події, в тому числі в присутності свого захисника із відеозаписом показань.
Суть цих показань зводилась до того, що між ним та ОСОБА_7 під час інтимних послуг виник конфлікт, у ході якого він, розлютившись на ОСОБА_7, повалив її на землю, де став душити обома руками за шию та бити головою об землю, а потім викрав у неї гроші та її мобільний телефон, який в подальшому продав на радіо ринку в м. Одесі ОСОБА_8
Зокрема, під час відтворення обстановки і обставин події за участю його захисника, проведеного на місці вчинення злочину, зміст якого відображено у протоколі від 29 серпня 2008 року, він підтвердив наведені вище визнавальні показання, при цьому чітко, логічно й послідовно розповів і показав, де він зустрівся із ОСОБА_7, куди вони пішли, як саме під час сварки став душити її руками та бити головою об землю до настання її смерті, як потім труп роздягнув і перетяг в інше місце та викрав у неї гроші в сумі 100 гривень, які він дав їй за надання йому сексуальних послуг, а також її мобільний телефон.
Також суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані під час досудового слідства ОСОБА_5 обставини вчинення ним вбивства потерпілої та викрадення її мобільного телефону підтверджено показаннями свідка ОСОБА_8 й даними, що містяться у протоколах слідчих дій та висновків експертиз.
Таким чином, апеляційний суд, належним чином дослідивши та оцінивши докази у справі, дійшов правильного висновку про вчинення засудженим зазначених у вироку злочинів. Підстав вважати цей висновок невірним немає.
Отже, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України.
Покарання засудженому призначено апеляційним судом відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, даних про його особу, наведених у вироку, що давало суду підстави для призначення йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Посилання у касаційній скарзі на порушення судом права ОСОБА_5 на захист, оскільки він завчасно не був повідомлений про час та день розгляду зауважень на протокол судового засідання не заслуговують на увагу. Як убачається із матеріалів справи, 16 лютого 2011 року апеляційним судом Миколаївської області на адресу Миколаївського слідчого ізолятора для повідомлення засудженого ОСОБА_5 було надіслано лист про те, що його зауваження на протокол судового засідання будуть розглянуті 21 лютого 2011 року ( т. 3 а.с. 235). Зауваження на протокол судового засідання розглянуті відповідно до вимог закону.
Твердження засудженого про те, що його клопотання безпідставно не були задоволенні судом, є надуманими, оскільки всі клопотання були вирішені згідно з вимогами кримінально-процесуального закону з наведенням відповідних мотивів прийнятих рішень.
Що стосується доводів засудженого про те, що свідок ОСОБА_8 обмовив його у вчиненні злочину, то вони були предметом перевірки як судом першої так і апеляційної інстанцій, та обґрунтовано визнанні безпідставними.
Будь-яких даних, які б свідчили про необ'єктивність, упередженість органів досудового слідства чи суду, не встановлено.
Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5, суть всіх зазначених в апеляції засудженого доводів навів, їх ретельно перевірив, належним чином проаналізував, відповіді на них дав і своє рішення докладно мотивував.
Істотних порушень кримінально-процесуального та кримінального закону, які б тягнули скасування чи зміну постановлених у справі судових рішень, не виявлено.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394-396 КПК України колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Миколаївської області від 31 січня 2011 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.
Судді:
Мороз М.А. Чуйко О.Г. Дембовський С.Г.