Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів Григор'євої І.В., Єленіної Ж.М., Матієк Т.В.,
Фурика Ю.П., Шилової Т.С.,
розглянувши 13 травня 2011 року в судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України постановлених щодо нього судових рішень в порядку глави 32-1 КПК України з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 400-12 КПК України,
у поданій заяві, як убачається з її змісту, ОСОБА_3 порушує питання про допуск до провадження Верховного Суду України у порядку глави 32-1 КПК України постановлених щодо нього вироку Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2005 року, ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 березня 2006 року та постанови судді Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 12 серпня 2006 року з підстав встановлення Рішенням Європейського Суду з прав людини від 15 липня 2010 року порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Заявник просить Верховний Суд України перевірити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 400-12 КПК України законність та обґрунтованість постановлених щодо нього судових рішень, закрити справу за відсутністю події злочину. ОСОБА_3 переконує про фактичне існування цивільно-правових відносин, що склалися між двома фізичними особами, спір між якими мав вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до наданих заявником копій судових рішень, ОСОБА_3 засуджений вироком Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2005 року за ч. 2 ст. 190 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_3 звільнено від призначеного покарання в зв'язку із закінченням строків давності.
Апеляційний суд Автономної Республіки Крим 21 березня 2006 року залишив цей вирок без зміни, подані засудженим ОСОБА_3 та його захисником ОСОБА_4 апеляції - без задоволення.
Постановою судді Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 12 серпня 2006 року засудженому ОСОБА_3 відмовлено у витребуванні кримінальної справи, оскільки зі скарги та наданих копій судових рішень не вбачалось підстав для її задоволення.
Рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною - Європейським судом з прав людини, постановлено, що у справі щодо ОСОБА_3 мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у зв'язку з тривалістю провадження у кримінальній справі. Водночас Європейський суд не встановив порушення пункту 2 статті 6 Конвенції щодо презумпції невинуватості. Вказане рішення датоване 15 липня 2010 року і є остаточним з 22 листопада 2010 року.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши заяву, дослідивши додані до неї копії судових рішень, офіційний переклад рішення Європейського суду з прав людини та інші матеріали, колегія суддів уважає, що підстав для її задоволення немає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог глави 32-1 КПК України Верховний Суд України наділений повноваженнями перегляду судових рішень у випадку встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Згідно з Рішенням Європейського Суду з прав людини від 15 липня 2010 року, яке є остаточним з 22 листопада 2010 року, ухваленого за результатами розгляду скарги у тому числі й ОСОБА_3, не виявлено жодних порушень судами України вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, які б ставили під сумнів законність вироку Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 грудня 2005 року та постановлених щодо вказаного заявника рішень апеляційного та касаційного судів. Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що тривалість провадження у цій справі не відповідала вимогам розумних строків.
Таким чином Європейський суд з прав людини констатував порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, яке не стосується суті постановлених судами України щодо ОСОБА_3 рішень.
У зв'язку з тим, що заявник не висунув вимог щодо справедливої сатисфакції упродовж встановленого для цього строку, Європейський суд з прав людини постановив, що присудження будь-якого відшкодування не вимагається.
Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для допуску кримінальної справи щодо ОСОБА_3 до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст. 400-18 КПК України, колегія суддів
відмовити ОСОБА_3 у допуску кримінальної справи щодо нього до провадження Верховного Суду України для перегляду за його заявою.
______________ ________________ ________________
Григор'єва І.В. Єленіна Ж.М. Матієк Т.В.
________________ ___________________
Фурик Ю.П. Шилова Т.С.