Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Тельнікової І.Г., Чуйко О.Г.,
прокурора Гладкого О.Є.
розглянула в судовому засіданні 26 травня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на постановлені щодо ОСОБА_8 судові рішення.
Вироком Ровеньківського міського суду Луганської області від 19 травня 2010 року
ОСОБА_8,
1979 року народження, не судимого,
засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Постановлено стягнути на користь ОСОБА_7, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на відшкодування моральної шкоди по 15 000 грн. кожному.
Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Луганської області від 27 серпня 2010 року вирок змінено, звільнено ОСОБА_8 на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. У частині відшкодування моральної шкоди потерпілим ОСОБА_7, ОСОБА_9, і ОСОБА_10 вирок скасовано з направленням справи на овий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він 5 листопада 2005 року, керуючи у стані алкогольного сп'яніння автомобілем ВАЗ 2107, рухаючись по вул. К.Маркса у м. Ровеньки із перевищенням встановленої на даній ділянці дороги швидкості, втратив контроль над керуванням автомобіля, виїхав на ліве узбіччя, де зіткнувся із опорою електромережі та деревом.
Внаслідок ДТП пасажири даного автомобіля ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 від отриманих тяжких тілесних ушкоджень померли, пасажир ОСОБА_7 отримав середньої тяжкості, пасажир ОСОБА_14 - легкі, а водій ОСОБА_8 - тяжкі тілесні ушкодження.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 в інтересах потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 посилається на занадто м'яке, на його думку, покарання призначене судом засудженому, безпідставне застосування ст.ст. 69, 75 КК України. Зазначає, що суд не в повній мірі врахував обставини справи, особу винного, тяжкість вчиненого злочину, кількість потерпілих. Указує, що судом не виконано вказівки апеляційного суду при поверненні справи на новий судовий розгляд. Просить скасувати судові рішення і направити справу на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав судові рішення законними й обґрунтованими й просив залишити їх без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст. 377 КПК України при залишенні апеляції без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою. Разом з тим, ці вимоги закону при розгляді даної справи апеляційним судом залишились не виконаними.
В апеляціях потерпілих та їх представників ставилось питання про скасування вироку у зв'язку з тим, що суд першої інстанції при повторному розгляді справи на порушення вимог ст. 374 КПК України не виконав належним чином вказівки апеляційного суду, не усунув суперечностей між даними досудового та судового слідства з приводу визначення характеру та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_8, не провів судово-медичну експертизу за його участю, не допитав лікаря ОСОБА_8 у судовому засіданні.
Матеріалами справи з'ясовано, що суд апеляційної інстанції при розгляді апеляцій потерпілих та їх представника всіх зазначених ними доводів ретельно не перевірив, відповіді на них не дав, свого рішення про залишення їх апеляцій без задоволення належним чином не мотивував. Крім того, посилання в оскаржуваній ухвалі апеляційного суду на те, що засудженому не може бути призначено покарання без застосування ст. 75 КК України, оскільки попередній вирок, яким його було звільнено на підставі цієї статті від відбування основного покарання з випробуванням, був скасований не за м'якістю покарання, є неправильним. Так, в ухвалі апеляційного суду від 6 березня 2009 року чітко зазначено, що вирішення питання про вид і міру покарання на той момент було передчасним і підлягало оцінюванню при новому судовому розгляді справи після усунення суперечностей щодо визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень засудженого.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що призначення ОСОБА_8, який у стані алкогольного сп'яніння вчинив злочин, внаслідок чого загинуло три особи, покарання із застосуванням як ст. 69 КК України, так і ст. 75 КК України є недостатньо обґрунтованим та вмотивованим.
Тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю її вимогам ст. 377 КПК України, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого мають бути усунені зазначені вище недоліки.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу представника потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Луганської області від 27 серпня 2010 року щодо ОСОБА_8 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
М.А. Мороз І.Г. Тельнікова О.Г. Чуйко