Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Єленіної Ж.М.,
суддів Крещенка А.М., Фурика Ю.П.,
за участю прокурора Парусова А.М.
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 24 травня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на вирок Баришівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2010 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина
України, не судимого,
засуджено ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 24 квітня 2010 року, приблизно о 09 годині, керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN POLO 1.4», рухаючись по вул. Войкова в с. Садовому Баришівського району Київської області, не врахував дорожні умови, не вірно оцінив дорожню обстановку, в результаті чого втратив контроль над керованим ним автомобілем, допустив боковий занос та, виїхавши на узбіччя відносно напрямку свого руху, перекинувся. В результаті перекидання автомобіля був здійснений наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка рухалася по тротуару, та заподіяв їй тілесні ушкодження, від яких потерпіла померла 28 квітня 2010 року.
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування постановленого вироку і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону. Зазначає, що судом у вироку не вказано, які саме пункти Правил дорожнього руху порушив засуджений. Крім того, вважає, що суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від відбування призначеного додаткового покарання на підставі ст. 75 КК України, що потягло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 323 КПУ України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим.
Відповідно до положень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» диспозиції ст.ст. 286-288, 415 КК України є бланкетними. У зв'язку з цим судам необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати у вироках, у чому саме полягали названі у перелічених статтях порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно-небезпечними наслідками.
Проте, судом першої інстанції зазначені вимоги закону в повній мірі не виконані.
Як убачається з вироку, судом не вказано, норми яких пунктів Правил дорожнього руху порушені підсудним ОСОБА_1 Отже, обвинувачення, в якому визнаний винним ОСОБА_1 є неконкретним, що свідчить про порушення судом вимог кримінально-процесуального закону.
Згідно зі ст. 77 КК України у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.
Проте, на порушення вказаних вимог закону суд необгрунтовано на підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_1 від відбування призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, чим допустив неправильне застосування кримінального закону.
У зв'язку цим вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити.
Вирок Баришівського районного суду Київської області від 12 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Судді:
Ж.М. Єленіна А.М. Крещенко Ю.П. Фурик