Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ в складі:
головуючого Мороза А.М.,
суддів Крижановського В.Я., Фурика Ю.П.,
за участю прокурора Підвербної Г.Я.
захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула в судовому засіданні 02 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, що брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 08 грудня 2010 року.
Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2010 року засуджено
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого
за ст.ст. 27 ч. 3, 307 ч. 2 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
за ч. 3 ст. 364 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю,.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних
Справа № 5-1308км11 Категорія: ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 307;
Головуючий в суді першої інстанції: Федорова Т.П. ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 364 КК України
Доповідач в апеляційній інстанції: Черкасов В.М.
Доповідач Крижановський В.Я.
органах строком на 3 роки та з конфіскацією майна, що є особистою власністю засудженого.
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
громадянина України, не судимого
за ст.ст. 27 ч. 3, 307 ч. 2 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
за ч. 3 ст. 364 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю,.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією майна, що є особистою власністю засудженого.
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
громадянина України, не судимого
за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
Судом вирішено питання судових витрат та долю речових доказів.
ОСОБА_4 та ОСОБА_7 визнано винними у тому, що, будучи працівниками правоохоронного органу, вчинили зловживання владою, організували за попередньою змовою групою осіб вчинення іншими особами незаконного придбання, зберігання, перевезення, збут особливо небезпечних засобів у великих розмірах. Наприкінці весни - на початку літа 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з метою особистого збагачення запропонували мешканцю м. Біла Церква Київської області ОСОБА_8 займатися збутом наркотичних засобів, на що останній погодився. В червня місяці 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 запропонували ОСОБА_9 прийняти участь у незаконному придбанні та збуті наркотичних засобів під їх контролем, погрожуючи при цьому притягненням її наркозалежного та неодноразово судимого чоловіка до кримінальної відповідальності, в разі її відмови від цієї пропозиції. ОСОБА_9 змушена була погодитись прийняти участь у незаконному придбанні та збуті наркотичних засобів, після чого систематично придбавала наркотичні засоби у ОСОБА_8 та збувала його наркозалежним особам.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області від 08 грудня 2010 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання змінений. Пом'якшено призначене покарання і засуджено
ОСОБА_4 за ст.ст. 27 ч. 3, 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю; за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю; за ч. 3 ст. 364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю. На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією майна, що є особистою власністю засудженого;
ОСОБА_7 за ст.ст. 27 ч. 3, 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю; за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю; за ч. 3 ст. 364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю. На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 3 роки та з конфіскацією майна, що є особистою власністю засудженого;
ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
В касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції і ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий судовий розгляд. Так як, на думку прокурора, суд неправильно застосував кримінальний закон, а саме ст. 69 КК України, що призвело до призначення засудженим покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених ними злочинів та їх особам внаслідок м'якості. Також, прокурор вважає, що з урахуванням конкретних обставин справи та особи винних суд мав би застосувати ст. 54 КК України та призначити додаткове покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_7 позбавлення звання - «старший лейтенант міліції».
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, зазначених у вироку, та кваліфікація дій ОСОБА_4, ОСОБА_7 за ст.ст. 27 ч. 3, 307 ч. 2; ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 364 КК України та ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується доказами, дослідженими судом, і не заперечується у касаційній скарзі.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Доводи касаційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного покарання засудженим внаслідок м'якості, колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.
Апеляційним судом при пом'якшенні покарання засудженим із застосуванням положень ст. 69 КК України не було повною мірою враховано те, що засуджені за попередньою змовою вчинили ряд тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним збутом наркотичних засобів. Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вчинили їх будучи оперативними працівниками відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Апеляційний суд, пом'якшуючи покарання засудженим, належним чином не мотивував свого рішення та не навів жодної підстави для застосування ст. 69 КК України. В ухвалі формально зазначив про необхідність пом'якшення покарання та перерахував ті ж обставини, що були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання.
У зв'язку з чим, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи на новий апеляційний розгляд, при якому слід також перевірити доводи касаційної скарги прокурора щодо необхідності позбавлення на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_4 та ОСОБА_7 спеціального звання - «старший лейтенант міліції».
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
касаційну скаргу прокурора, що брав участь в розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити частково, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 08 грудня 2010 року щодо ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді: _______________ _______________ ________________
Мороз А.М. Крижановський В.Я. Фурик Ю.П.