Справа № 2-а-1174/11/1107
30 травня 2011 року м.Знам'янка Кіровоградської області
Суддя Знам'янського міськрайонного суду Український В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м.Знам'янка Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 16.05.2011 року звернувся з позовом до управління Пенсійного Фонду України в м.Знам'янка Кіровоградської області про зобов'язання відповідача здійснити на його користь нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни з 22 травня 2009 року по теперішній час.
Свої позовні вимоги обгрунтував тим, що належить до соціальної категорії «Дитина війни», і відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни»з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, яка визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Протягом 2006-2007 років йому не виплачувалася така допомога взагалі, а з 2008 року виплачувалася в зменшеному розмірі. Чинним законодавством передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Незважаючи на це, державна соціальна допомога у визначеному розмірі, позивачу не виплачується. Оскільки відповідач в добровільному порядку задовольнити вимоги відмовляється, то позивач просить винести рішення про примусове їх виконання.
Відповідач в письмових запереченнях зазначив, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»новою редакцією ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було передбачено виплату щомісячної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ця вимога відповідачем виконується і відповідні кошти виплачуються. Виплати коштів у розмірах, вказаних позивачем, неможливі, оскільки не передбачені видатками державного бюджету.
Відповідно до ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суддя вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. При цьому враховує наступне:
Пенсійним посвідченням та паспортом підтверджено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком та відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни».
Факт, що позивач звертався до управління Пенсійного фонду України в м.Знам'янка з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни і йому було у цьому відмовлено підтверджено відповіддю на звернення. Станом на час звернення до суду з позовом позивач отримує підвищення до пенсії у тому ж розмірі, що і на час отримання відповіді, що підтверджено змістом заперечення на позовну заяву.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, Законами України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року № 107-УІ, «Про державний бюджет України на 2009 рік»№ 835-УІ від 26.12.08 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІУ від 09.07.2003 року, ст.70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», текст статті 6 було викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 положення статті 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким була змінена стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано таким, що є неконституційним.
Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю або в окремій частині за рішенням Конституційного Суду України. Закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Позивач звернувся з даним позовом до суду 16.05.2011 року. Тобто більш ніж через шість місяців з моменту, коли вперше були порушені його права на отримання доплати до пенсії.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач отримував пенсію щомісяця, а тому мав змогу дізнатися, що йому недоплачують певну суму коштів. Крім того, згідно ст.94 Конституції України усі закони підлягають офіційному оприлюдненню і набирають чинності через 10 днів після оприлюднення, а тому позивач мав змогу дізнатися про порушення його прав раніше, проте до суду звернувся лише 16.05.2011 року.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Тому суддя вважає позивачеві необхідно відмовити у задоволенні вимог за період часу до 16 листопада 2010 року..
Частина 4 ст.105 КАС України містить вичерпний перелік вимог, які може містити адміністративний позов, позивач в своїх позовних вимогах просить визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Знам'янка щодо нарахування та неповної виплати щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Тому суддя, відповідно до ч.2 ст.11 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки в даному випадку це потрібно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та визнати дії управління Пенсійного фонду України в м.Знам'янка Кіровоградської області щодо відмови у виплаті позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 16 листопада 2010 року незаконними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Знам'янка Кіровоградської області зробити позивачу виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 16 листопада 2010 року.
Управлінням Пенсійного фонду України має бути нараховуватися та виплачуватися пенсія, підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення цього виду пенсії.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що права позивача щодо нарахування і виплати підвищення до пенсії порушені управлінням Пенсійного фонду України в м.Знам'янці і відповідач повинен провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 16 листопада 2010 року.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тобто на користь позивача необхідно стягнути з Державного бюджету судовий збір сплачений при подачі.
На підставі викладеного, ст.ст.1, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст.11, 94, 99, 100, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1, - задовольнити повністю.
Дії управління Пенсійного фонду України в м.Знам'янка Кіровоградської області щодо нарахування та виплати підвищення пенсії ОСОБА_1 з 16 листопада 2010 року в зменшеному розмірі, ніж передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», - визнати протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Знам'янка Кіровоградської області провести на користь ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії згідно зі ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та здійснити виплату, починаючи з 16 листопада 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням вже проведених виплат.
Стягнути з місцевого бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. відшкодування судових витрат.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2