Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ в складі:
головуючого Животова Г.О.,
суддів Слинька С.С., Сахна Р.І.,
за участю прокурора Деруна А.І.,
обвинуваченого ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні 7 червня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 30 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року.
Вказаною постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,
звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 368 КК України внаслідок зміни обстановки на підставі ст. 48 КК України, а кримінальну справу провадженням закрито.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року вказана постанова залишена без зміни.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1, працюючи в Святошинській районній санітарно-епідеміологічній станції м. Києва і на підставі наказу головного державного санітарного лікаря м. Києва, генерального директора КМТМО «Санепідемслужба» № 273-к від 15 жовтня 2001 року, постійно обіймаючи посаду головного лікаря - головного державного санітарного лікаря Святошинського району м. Києва, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, тобто будучи службовою особою, одержав від учасника ТОВ «Копеліна» ОСОБА_2 хабар в розмірі 800 євро, що становить 7733 грн. 92 коп. за курсом НБУ на день вчинення злочину.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вказаних судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону. На думку прокурора, суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки, оскільки останній свою вину не визнавав, зміни обстановки не відбулося, а вчинене ним діяння не втратило суспільної небезпеки.
Крім того, прокурор вказує на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме, відсутність згоди ОСОБА_1 на його звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд, думку обвинуваченого, який вважав оскаржувані судові рішення щодо нього законними та обґрунтованими, а касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Висновки суду щодо можливості звільнення ОСОБА_1 на підставі ст. 48 КК України від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 368 КК України є правильними.
Твердження прокурора про відсутність обставин, які б свідчили про зміну обстановки й про те, що діяння не втратило суспільної небезпеки, є хибними.
Як убачається з матеріалів справи, вона надійшла до суду з обвинувальним висновком щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 368 КК України. У судових дебатах захисник заявив клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК України, яке суд задовольнив, навівши відповідні аргументи у постанові.
Так, суд, обґрунтовуючи висновки про втрату ОСОБА_1 суспільної небезпеки та зміну обстановки, послався на те, що підсудний раніше не судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується, має на утриманні матір похилого віку, неодноразово був нагороджений грамотами та подяками, тривалий час не займає посад пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків.
Апеляційний суд, спростовуючи доводи прокурора про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 ст. 48 КК України, оскільки вчинене ним діяння не втратило суспільної небезпеки, конкретизував, що останній був звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що він перестав бути суспільно небезпечним внаслідок зміни обстановки, а не у зв'язку з втратою діянням суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки. Тому, в даному випадку, не має значення чи втратило діяння характер суспільно небезпечного.
Крім того, апеляційний суд вказав, що про втрату ОСОБА_1 суспільної небезпеки та зміни обстановки в його житті свідчить звільнення з займаної ним посади, що позбавляє його можливості вчинювати нові злочини з використанням такої посади, а також те, що протягом майже двох років із моменту вчинення даного злочину ним не було вчинено будь-якого суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину.
Щодо доводів в скарзі прокурора про невизнання ОСОБА_1 своєї вини, як на обставину, що вказує про неможливість звільнення його від кримінальної відповідальності, то вони є безпідставними, оскільки суд при вирішенні даного питання обмежений вказівкою закону лише щодо двох обставин: особа має вчинити злочин вперше, і він має бути злочином невеликої або середньої тяжкості.
Враховуючи викладене, підстав стверджувати про відсутність обставин, які б свідчили про зміну обстановки, й про те, що суд не навів мотивів, з яких визнав, яким чином особа перестала бути суспільно-небезпечною, а апеляційний суд залишив без уваги аналогічні доводи апеляції прокурора, немає.
Стосовно істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, викладених у скарзі, то відповідно до ст. 398 КПК України, касаційний суд не вправі скасувати виправдувальний вирок або ухвалу, постанову про закриття справи лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.
Крім того, відповідно до власноручно написаної ОСОБА_1 заяви, останній не заперечував та не заперечує проти звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України (а.с. 163).
Будь-яких інших порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування постанови і ухвали, не виявлено.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
постанову Святошинського районного суду м. Києва від 30 вересня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 8 грудня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора м. Києва - без задоволення.
Судді:
____________________ ___________________ ________________
Животов Г.О. Слинько С.С. Сахно Р.І.