іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Міщенка С.М.,
суддів - Животова Г.О. та Єлфімова О.В.,
з участю прокурора - Казнадзея В.В.,
та захисника ОСОБА_1,
розглянула 31 травня 2011 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на рішення судів першої і апеляційної інстанції.
В цій справі вироком Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2010 року засуджено:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого, громадянина Республіки Білорусь,
- за ч. 4 ст. 185 КК України на 6 років позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч. 3 ст. 190 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 357 КК України на 1 рік обмеження волі;
- за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 357 КК України на 3 роки обмеження волі;
- на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточно за сукупністю злочинів на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо яких судові рішення не оскаржуються.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року вирок щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
Згідно вироку, ОСОБА_2 11 квітня 2007 року в ресторані “Ореанда” в смт. Партеніт у м. Ялта продав ОСОБА_9 за 3 700 грн. речовину білого кольору, видавши її за наркотичний засіб. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, представившись працівниками міліції та пред'явивши підроблене посвідчення, доставили ОСОБА_9 у Партенітське відділення міліції Алуштинського ГУ ГУМВС України в АР Крим, куди прибув і ОСОБА_2. Діючи за попередньою змовою з посадовими особами цього відділення міліції, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у службовому кабінеті оглянули особисті речі ОСОБА_9 та виявили 60 000 грн., які запропонували передати їм за непритягнення затриманого до кримінальної відповідальності, що останній і зробив.
13 травня 2007 року, приблизно о 21 год., ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа, діючи за попередньою змовою відповідно до розробленого плану, таємно викрали з будинку АДРЕСА_1 майно ОСОБА_9 загальною вартістю 52 644 грн. 67 коп., офіційні документи про право власності на домоволодіння та особисті документи потерпілого. При цьому ОСОБА_5 та невстановлена слідством особа спочатку за вигаданим приводом вивезли ОСОБА_9 з дому, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проникли в будинок і скоїли крадіжку.
У червні 2007 року ОСОБА_2 та одягнений у форму працівника міліції ОСОБА_4 під виглядом перевірки паспортного режиму проникли в будинок АДРЕСА_2 і незаконно заволоділи паспортом ОСОБА_9.
У вересні 2007 року ОСОБА_2 і ОСОБА_6 проникли в будинок АДРЕСА_1 звідки викрали майно ОСОБА_9 загальною вартістю 66 300 грн.
28 грудня 2007 року, приблизно о 4 годині, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, погрожуючи зброєю напали на працівників автомобільної мийки на вул. Міждорожний спуск, 9 у смт. Кореіз і заволоділи майном ОСОБА_10 загальною вартістю 10 374 грн. 80 коп.
18 травня 2008 року, о 15 год. 30 хв., ОСОБА_2 та ОСОБА_6 таємно викрали з Івано-Франківського краєзнавчого музею, розташованого на вулиці Галицькій, 4 в м. Івано-Франківську, музейний експонат вартістю 90 496 грн.
В касаційній скарзі захисник ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту й однобічність досудового та судового слідства, невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі ОСОБА_2, просить скасувати вирок в частині визнання останнього винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, справу в цій частині закрити через недоведеність вини засудженого, та пом'якшити покарання призначене його підзахисному за інші злочини.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав свою скаргу, та прокурора, який просив залишити вказану скаргу без задоволення а оскарженні судові рішення - без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, які оспорюються захисником і які були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції, перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають.
Висновки судів про доведеність винуватості ОСОБА_2 та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 28 і ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 357 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
З матеріалів справи вбачається, що досудове та судове слідство проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, а висновки суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаних у вироку злочинів відповідають фактичним обставинам справи.
Твердження захисника про недоведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні розбійного нападу на працівників автомобільної мийки спростовується зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема - показаннями ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, даними протоколів очних ставок, виїмки та огляду речових доказів, явки ОСОБА_2 з повинною тощо (т. 2 а. с. 110-116, 127-131; т. 3 а. с. 6-10, 58-59, 60, 129, 139, 174, 208, 213-216, 219-221; т. 9 а. с. 12).
Визнавши ці докази достовірними, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні розбійного нападу, правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 187 КК України, через що доводи захисника про неправильне застосування кримінального закону судовою колегією визнаються безпідставними.
Покарання ОСОБА_2 призначено справедливе, оскільки воно відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів, даним про особу засудженого, є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів. Підстави для його пом'якшення відсутні.
Апеляційним судом справу розглянуто з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, а зміст постановленої ним ухвали відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути справу і винести законні та обґрунтуванні рішення, в даній справі не встановлено.
Зважаючи на зазначене, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.
С.М. Міщенко Г.О. Животов О.В. Єлфімов