Постанова
Іменем України
Справа № 2а-5307/09/0118
22.11.10 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Щепанської О.А. , Яковенко С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.В.) від 16.12.09 у справі № 2а-5307/09/0118
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 6, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95051)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"
Постановою Сімферопольського районного суду АР Крим від 16 грудня 2009 року у справі №2-а-5307/09 позов задоволено частково.
Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим звернулося з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Апелянт зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлений абзацом 1 ч.1 ст. 28 цього Закону, застосовується виключно для визначення розміру пенсії, яка призначається у відповідності з цим Законом.
Апелянт зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлений абзацом 1 ч.1 ст. 28 цього Закону, застосовується виключно для визначення розміру пенсії, яка Відповідно до частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Сімферопольським районним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правової статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року № 2195-1У із змінами та доповненнями. Цей Закон гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни -особа, яка є громадянином України та який на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивачу станом на час закінчення Другої світової війни було менше 18 років, тому він є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-У, що діяла з 01 січня 2007 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Позивач звернувся в суд з позовом 01.12.2009р.
Відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки правові положення, які передбачають соціальні виплати, встановлені статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивач є дитиною війни, тому має право на їх одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.04.2002року №8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.03.2008 року № 209/14900 саме на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов'язки, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії.
Крім того, головним розпорядником коштів для виплати до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є Пенсійний фонд України (у 2006 році - бюджетна програма КПКВ 64881030 "Відшкодування на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд", у 2007 році бюджетна програма КПКВ 3508100 "Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами").
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним відповідачем по справі, який зобов'язаний відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснювати нарахування та виплату підвищення до пенсії, є Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим.
Право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-IV від 18.11.2004, не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Отже, позивач має право на отримання підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, так як має відповідний статус.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Що стосується позовних вимог про стягнення грошової допомоги за 2009 рік, судова колегія вважає можливим погодитися з висновками суду першої інстанції щодо їх задоволення, оскільки після визнання 22.05.2008р. неконституційними змін, які обмежували право позивача на 30% підвищення мінімальної пенсії за віком, інших нормативно-правових актів та змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, обмежуючих права осіб, на яких розповсюджується його дія запроваджено не було.
Таким чином, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни позивачу слід здійснити з січня 2009 року, тобто з часу виникнення у позивача права на отримання грошової допомоги у 2009 році.
Законом України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” на 2009 рік встановлено мінімальну пенсію за віком з 01.01.2009р. по 31.10.2009р. у розмірі 498грн., з 01.11.2009р. по 31.12.2009р. у розмірі 573грн.
Отже на користь позивача у 2009 році підлягає виплати, з урахуванням нарахованого та виплаченого підвищення у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком.
Отже позивачу підлягає нарахуванню та виплати підвищення до пенсії за період січень листопад 2009 року.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, помилково зобов'язав Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим нарахувати та виплатити на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, оскільки позивач, відповідно до положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення до пенсії, а не на соціальну допомогу.
Відповідно до ст. 201 ч.1 п.1 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильно по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норми матеріального чи процесуального права.
Враховуючи допущену судом порушення норм матеріального права колегія суддів вважає за необхідне змінити судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні по підставах п.1 ч.1 ст. 201 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Сімферопольського районного суду АР Крим від 16 грудня 2009 року у справі №2-а-5307/09 залишити без задоволення.
Постанову Сімферопольського районного суду АР Крим 16 грудня 2009 року у справі №2-а-5307/09 змінити, виклавши її в наступної редакції:
Визнати бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” за період січень листопад 2009 року - протиправною.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період січень листопад 2009 року.
В інший частині позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий суддя З.І.Курапова
Судді О.А.Щепанська С.Ю. Яковенко