Заводський районний суд м. Запоріжжя
65 м. Запоріжжя Україна 69009
Справа № 0809/2-14/11
05.05.2011Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Мєркулової Л.О.,
секретаря - Фролової Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Перша Запорізька державна нотаріальна контора, ОП ЗМБТІ, Запорізька міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про усунення перешкод у праві користування, , суд, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод у праві користування садибою.
У своєму позові та у судовому засіданні позивач пояснив, що йому на праві власності належить 5/9 частин житлового будинку № 7 по вул..Сосновій в м.Запоріжжі на підставі договору купівлі-продажу від 02 грудня 1999 року.
Згідно технічного паспорту на житловий будинок, на земельній ділянці, розташованій за адресою: м.Запоріжжя, вул..Соснова,7, значаться самовільні побудови: сарай літ Л, навіс літ.К., сарай лт. И, погріб з шийкою літ.ПГ, фундамент під жилий будинок, сарай літ.М, які побудовані ще померлим власником 4/9 частин домоволодіння ОСОБА_4.
Від колишнього власника 5/9 частин вищевказаного домоволодіння ОСОБА_5, у якого позивач придбав вищевказану частину будинку, позивачу стало відомо, щ о він згоди на побудову вищевказаних споруд не давав.
Позивач звертався до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтвердили, що їх батько самовільно збудував вищевказані споруди і обіцяли знести самовільні будівлі. Крім цього, опісля позивач дозволив встановити тимчасову огорожу всередині садиби.
Оскільки позивач дійшов порозуміння зі своїми сусідами, то він не звертався після придбання частини спірного домоволодіння до суду, тому що була домовленість про те, що на час розподілу та приватизації земельної ділянки самовільні будівлі будуть знесені.
Земельна ділянка до цього часу не закріплена за спірним домоволодінням: фактично згідно технічного паспорту значиться площа земельної ділянки 1321 кв. метрів, хоча за садибою закріплена земельна ділянка площею 598 кв. метрів.
Позивач просить позов задовольнити і усунути перешкоди в праві вільного користування ним садибою, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Соснова,7, та понудити відповідачів по справі знести самовільні будівлі.
У своєму уточненні позивач просить крім того, зобов*язати відповідачів знести паркан -огорожі, встановлені з боку вулиці Соснової,7 в м. Запоріжжі до фронтону будинку, та позаду житлового будинку від фронтону будинку до сусідньої садиби.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала і суду пояснила, що усі будівлі були побудовані батьком її померлого чоловіка -ОСОБА_4, а огорожа була встановлена ще в той час, коли власником 5/9 частин спірного будинку був ОСОБА_8.
Представник ОСОБА_2 -ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечує проти позову, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки усі самочинні будівлі були побудовані до виникнення власності у позивача на 5/9 частин спірного домоволодіння. Крім цього, позивач порушив строк позовної давності.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_10 у судовому засіданні проти позову не заперечують.
Треті особи: Перша Запорізька державна нотаріальна контора, ОП ЗМБТІ, Запорізька міська рада та Державна архітектурно - будівельна інспекція у судове засідання не з*явилися, хоча були повідомлені у встановленому законом порядку. Від інспекції надійшли письмові пояснення. Від ОП ЗМБТІ надійшла копія технічної та право встановлювальної документації на домоволодіння по вул. Сосновій,7 в м. Запоріжжі.
Дослідивши докази по справі, вислухав пояснення позивача та відповідачів, доводи їх представників, пояснення свідків, суд приходе до висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом було встановлено із технічного паспорту на житловий будинок № 7 по вул. Сосновій в м. Запоріжжі, що ОСОБА_1 є власником 5/9 частин цього будинку, а власником 4/9 частин -був ОСОБА_4, який помер 08 квітня 1988 року.
Із цивільної справи № 2-4/2011 вбачається, що після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем був його син ОСОБА_7, який помер 10.11.2005 року. Після його смерті спадкоємцями стали відповідачі по справі -ОСОБА_2, дружина ОСОБА_7 та ОСОБА_3, мати ОСОБА_7, які своєчасно звернулися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Із договору купівлі-продажу від 02.12.1999 року встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 придбав 5/9 частин житлового будинку № 7 по вул. Сосновій в м. Запоріжжі у ОСОБА_5.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що вони є сусідами ОСОБА_2. Свідки пояснили, що огорожа на теперішній час стоїть та ж сама, яка була встановлена тоді, коли власником був ОСОБА_8.
Із копії розписки, яку приєднано до справи за клопотанням відповідача ОСОБА_2, встановлено, що ОСОБА_8 дозволив побудувати времянку ОСОБА_4
Із копії інвентаризаційної справи встановлено, що відповідно згідно з рішенням Заводського народного суду м. Запоріжжя від березня 1971 року домоволодіння № 7 по вул. Сосновій поділено між подружжям ОСОБА_8 та ОСОБА_13.
Із договору міни від 05.04.1972 року встановлено, що ОСОБА_4 обмінявся з ОСОБА_13 частками спірного домоволодіння по вул. Сосновій,7 в м. Запоріжжі.
Тобто, судом встановлено, що порядок користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою м. Запоріжжя, вул Соснова,7, фактично склався між колишніми співвласниками -ОСОБА_8, а згодом його спадкоємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а згодом його спадкоємцем -ОСОБА_7.
Розподіл земельної ділянки відбувся відразу після розподілу спірного домоволодіння між первісними власниками ОСОБА_13 та ОСОБА_8 ще у 1971 році і на момент укладання договору купівлі-продажу між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у 1999 році фактичне користування не змінилося.
У судовому засіданні було встановлено, що позивачем ОСОБА_1 було придбану частину спірного домоволодіння № 7 по вул..Сосновій в м. Запоріжжі ще у 1999 році.
До суду позивач звернувся у квітні 2009 році. Оскільки, у провадження суду знаходилась справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 було призупинено до розгляду вищевказаної справи. У 2010 році провадження по даній цивільній справі було відновлено.
Тобто, судом встановлено, що позивачем пропущений строк позовної давності -три роки для звернення з позовом про захист своїх прав, поважних причин пропуску цього строку позивач не надав.
Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що земельна ділянка у встановленому законом порядку не закріплена за спірним домоволодінням по вул. Сосновій,7 і не виділена кожному із співвласників в натурі.
Згідно з ч.7 ст.376 ЦК України право звернення з позовом про знесення самочинного будівництва належить органу державної влади або органу місцевого самоврядування у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.
За позовом громадянина таке рішення може бути ухвалено на підставі ст..391 ЦК України в разі доведеності ним відповідно до вимог ч.3 ст.10 ЦПК України факту створення йому перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення перешкод в іншій спосіб.
У судовому засідання обговорювалося питання про призначення по справі судової технічно-будівельної експертизи щодо оцінки самочинних споруд, але позивач ОСОБА_1 від проведення експертизи відмовився
У судовому засіданні також не було доведено позивачем таких фактів: яким чином самочинні будівлі порушують його права як суміжного землекористувача і власника сусідньої садиби, і в чому саме полягають такі перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, і чому такі перешкоди неможливо усунути в іншій спосіб.
Тому, суд приходе до висновку, що позов ОСОБА_1 повністю не знайшов своїх доказів і обґрунтування, і тому задоволенню не підлягає. Крім цього, позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду.
Керуючись ст.ст.208,209, 212-215 ЦПК України, ч.3 ст.10 ЦПК України, ст. ст..376, 391, 386 ЦК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Перша Запорізька державна нотаріальна контора, ОП ЗМБТІ, Запорізька міська рада, інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про усунення перешкод у праві користування - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження, а потім -протягом 20 днів самої апеляційної скарги.
Рішення набирає законної чинності після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано,
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: Л.О.Мєркулова