24 листопада 2010 р.Справа № 2-а-13052/08/1570
Категорія: 2.19.6Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Потапчука В.О.;
суддів - Семенюка Г.В.
- Коваля М.П.
при секретарі - Снігур М.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -
У грудні 2008 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».
Позивач посилалася на доводи викладені в позові та просила суд поновити строк звернення до суду та стягнути з відповідача на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30 % від мінімальної пенсії по віку з 1.01.2006 року по листопад 2008 року включно.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено частково. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та забезпечити виплату позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по грудень 2008 року. В іншій частині позову - відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, начальник Управління пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі Одеської області подав апеляційну скаргу, в якій зазначив що постанову суду першої інстанції вважає необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, просить її скасувати та прийняти по справі нове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 рік.
Отже, пунктом 17 статті 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року №3235-IV, дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV на 2006 рік зупинено. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 19.01.2006 року №3367-IV, п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст.110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” в зазначеній частині нереалізовані.
Таким чином, у 2006 році позивач не мала правових підстав для нарахування підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитина війни, управління пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі Одеської області відповідно не зобов'язане було здійснювати відповідне підвищення пенсії, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
Судом встановлено, що позивач згідно посвідчення (а.с. 6) позивач відноситься до соціальної категорії «Діти війни» і має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195 від 18.11. 2004 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 р. N 489-У, з урахуванням статті 111. Зазначеною статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.07 р. - дати ухвалення рішення Конституційним судом України N 6-рп/2007, вищевказані норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а, отже, з цього часу відновлено дію ст.6 Закону в повному обсязі.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Колегія суддів встановила, що позивачі відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" мають право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30 %, але їй в цьому було відмовлено.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України управління пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі Одеської області вказане підвищення позивачу за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. в межах бюджетного року не перераховано і не виплачувалось в повному обсязі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року №107-VI підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких «дітям війни»(крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а отже з 22.05.2008 року позивач має право на підвищення пенсії.
Отже, колегією суддів встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України Управлінням пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі Одеської області вказане підвищення позивачеві за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. не перераховано і не виплачувалось в повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що відповідач зобов'язаний був здійснити перерахунок, тобто провести у відповідність з рішенням Конституційного Суду розмір виплатити пенсій позивачу та що позивач має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії, а саме за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року включно та за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 року.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність фінансування зазначених виплат у держави, що призводить до неможливості виплат пенсій в повному обсязі, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових Законів, внесення змін до чинного законодавства за ст. 22 Конституції України не допускається.
На підставі правових положень, які передбачають виплату надбавки до пенсії громадянам, що мають право на одержання підвищеної пенсії, органи державної влади не вправі відмовити у її виплаті в повному обсязі.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи і ухваленні рішення порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, наведені в апеляційній скарзі є не суттєвими і правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі Одеської області - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Білгород-Дністровському районі Одеської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Доповідач-суддя: Потапчук В.О.
Судді: Семенюк Г.В.
Коваль М.П.