15 березня 2011 р.Справа № 2-а-1791/09/1421
Категорія:10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Покотілова О.Г.
Судова колегія Одеського апеляційного
адміністративного суду у складі:
головуючого -Коваля М.П.
суддів -Потапчука В.О.
-Семенюка Г.В.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 квітня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області про відновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,-
ОСОБА_2. звернулася до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області про відновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з січня 2006 року по грудень 2008 року у розмірі 3891,90грн., також позивач просила зобов'язати відповідача надалі виплачувати зазначену допомогу відповідно до законодавства.
Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 квітня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_2 пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав та свобод за період з 09.07.2007року по 30.03.2008року. Визнано неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області щодо нездійснення виплат ОСОБА_2 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України у м. Первомайську Миколаївської області провести ОСОБА_2 виплату недоплаченої соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07 2007 року по 3 1.12.2008року в е) мі 1901 грн. 25 коп. В задоволенні іншої частини позову вимовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що щомісячна соціальна грошова допомога нараховувалася відповідно до чинного законодавства.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи вірність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 201 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції змінює її, якщо судом правильно вирішено справу по суті, але з помилковим застосуванням норм матеріального або процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач має статус «дитина війни», що встановлено судом першої інстанції та підтверджується посвідченням .
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі Закону) від 18 листопада 2004 року, дітям війни, (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до матеріалів справи позивач дізнався про належні йому виплати як «дитині війни»та про порушення прав після висвітлення подій у пресі у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним судом України 09 липня 2007 року. Разом з тим позивач звернувся до суду з проханням відновити пропущений строк звернення до тільки 30 березня 2009 року.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги за 2007 рік відновивши річний строк звернення до суду в адміністративних справах.
Правовідносини, які виникли між сторонами та звернення до судового захисту відбулися в період їх регулювання КАС України № 2747 VI- від 6 липня 2005 року (з послідуючими змінами та доповненнями згідно закону України від 18.02.2010), тому суд вважає за можливе застосувати до спірних відносин саме положення попередньої редакції КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України № 2747 VI, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України № 2747 VI, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач особисто наголосив на факті пропуску строку звернення до суду заявляючи вимогу про його поновлення, в той же час позивач не обґрунтував поважність причини пропуску цього строку, що в свою чергу робить зазначену вимогу про поновлення строку -безпідставною.
Враховуючи вищевикладене, річний строк звернення встановлений КАС України № 2747 VI та фактичну дату звернення позивача до суду -до розгляду підлягають позовні вимоги лише за період з 30 березня 2008 року, а в задоволенні вимог позивача щодо відповідних виплат до вказаної дати слід відмовити. Таким чином колегія суддів дійшла висновку про відмову позивачу у задоволені вимог щодо виплати грошової допомоги за 2007 рік.
Стосовно позовних вимог щодо виплати соціальної допомоги за 2008 рік -слід наголосити на наступному.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року № 107-УІ підпунктом 2 пункту 41 розділу II внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких «дітям війни» (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а отже лише з 22.05.2008 року позивач має право на підвищення пенсії за 2008 рік.
Стосовно вимог позивача щодо зобов'язання відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати соціальну допомогу у визначених розмірах слід враховувати те, що діючим законодавством не передбачено зобов'язання на майбутнє та у період після звернення позивача до суду відсутній факт відмови відповідачем у здійсненні перерахунку та виплати. Колегія суддів наголошує на тому, що зазначена вимога не відповідає змісту законодавства, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому щодо змінення правового регулювання суспільних відносин.
Отже з огляду на викладене можливо дійти обґрунтованого висновку про те, що задоволенню підлягають позовні вимоги щодо виплат соціальної допомоги лише за 2008 рік за період часу з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміненню шляхом викладення резолютивної частини в іншій редакції з частковим задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; п.1 ч.1 ст. 201; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області задовольнити частково.
Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 квітня 2009 року змінити.
Викласти резолютивну частину зміненої постанови в наступній редакції:
«Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області про відновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»-задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області щодо не перерахунку та не виплаті пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком -неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Миколаївської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за 2008 рік за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/ Суддя: /Г.В. Семенюк/