20 травня 2011 р.Справа № 2-а-2359/10/1522
Категорія: 10.3.1Головуючий в 1 інстанції: Дерус А.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді -Яковлєва О.В.
судді -Бойка А.В., Романішина В.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2010 року, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни, -
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до УПФУ в Приморському районі м. Одеси в якому просив суд постановити рішення, яким поновити пропущений строк для звернення до суду, визнання відмови у виплаті соціальної допомоги дітям війни безпідставною, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по теперішній час включно суму -3908,13 грн.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2010 року позов задоволено частково. Визнано відмову УПФУ в Приморському районі м. Одеси у виплаті соціальної допомоги дітям війни безпідставною. Зобов'язано УПФУ в Приморському районі м. Одеси здійснити перерахунок та доплатити позивачу різницю між сумою сплаченого підвищення до пенсії та 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В іншій частині позову -відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове -про відмову в задоволенні позову.
Судова колегія, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та на нього розповсюджується дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 19.11.2004 року.
Згідно зі ст. 6 вказаного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Вирішуючи справу по суті суд першої інстанції вірно застосував рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 у справі щодо відповідності положень ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні права громадян), зокрема, п.12, ст. 71 та ст. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” визнані неконституційними.
З цих підстав, судова колегія погоджується з висновком суду про те, що вказані положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” не можуть бути застосовані, оскільки вони суперечать нормам Конституції України про недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до існуючих законів (ч. 3 ст. 22 Конституції України).
Враховуючи рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), від 09 липня 2007 року, позивач мав право на підвищення пенсії саме з цієї дати. За таких підстав, колегія суддів вважає, що права позивача підлягають захисту з 09 липня 2007 року.
Однак, позивач звернувся до суду з позовом 07 жовтня 2010 року, та враховуючи положення ст. 99 КАС України (в редакції, чинній на момент розгляду справи), ним порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав. Відповідно до ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до суду є підставою для залишення адміністративного позову без розгляду.
Посилання позивача на юридичну необізнаність не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду. За таких підстав, апеляційний суд вважає, що права позивача підлягають захисту з 07 квітня 2009 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду з адміністративним позовом. Таким чином позов, в частині задоволення вимог за 2007-2008 роки -залишається без розгляду.
Стосовно позовних вимог за 2009 рік, то відповідно до ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, КМУ надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Статтею 70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", КМУ надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Вказані норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, оскільки у 2009, 2010 роках зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не вносились та її дія не зупинялась, то нарахування та виплата у 2009 та 2010 роках "дітям війни" підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно визначив періоди часу, коли право позивача на отримання підвищеної пенсії було порушено, тому постанова суду підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови, якою зобов'язати відповідача провести нарахування та виплатити позивачу підвищення мінімальної пенсії за віком, починаючи з 07.04.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 30.11.2010 року (дата винесення рішення судом першої інстанції).
Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія, керуючись п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити частково позовні вимоги позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси -задовольнити частково, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2010 року -скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 -задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси провести перерахунок та забезпечити проведення виплати ОСОБА_4 підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 07 квітня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 30 листопада 2010 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:Яковлєв О.В.
Судді:Бойко А.В.
Романішин В.Л.