33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"06" червня 2011 р. Справа № 5019/822/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Огороднік К.М. суддів Мельник О.В.
при секретарі судового засідання Кульчин Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача Підприємство споживчої кооперації "Костопільський коопторг" на рішення господарського суду Рівненської області від 27.04.11 р.
у справі № 5019/822/11 (суддя Войтюк В.Р. )
позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_3
відповідач Підприємство споживчої кооперації "Костопільський коопторг"
про стягнення в сумі 26 456 грн. 14 коп.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_4;
відповідача - не з'явився.
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 27.04.2011 року у справі 5019/822/11 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до підприємства споживчої кооперації "Костопільський коопторг" про стягнення в сумі 26 456 грн. 14 коп. задоволено. Присуджено до стягнення з підприємства споживчої кооперації "Костопільський коопторг" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 24893,00 грн. заборгованості, 218,92 грн. 3% річних, 672,11 грн. втрат від інфляції, 264,56 грн. витрат по держмиту та 236,00 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Апелянт вважає, що дане рішення прийняте із порушенням норм процесуального та матеріального права та на підставі висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Крім того, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржуване рішення було прийняте без участі представника відповідача, а тому останній не мав можливості надати суду обгрунтовані докази про безпідставність та недоведеність позовних вимог.
При цьому, апелянт вказує, що обгрунтування вимог апеляційної скарги буде надано в доповненнях до апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач - ПП ОСОБА_3 вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі надуманими, необгрунтованими, безпідставними, а тому просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
06 червня 2011 року від представника відповідача на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням повноважного представника у відпустці.
Клопотання відповідача судом відхилене як необгрунтоване, оскільки представництво в господарському процесі не обмежується певним колом осіб, тому позивач зобов'язаний добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та забезпечити явку свого представника в судове засідання, таким представником може бути сам керівник, головний бухгалтер, бухгалтер, інші працівники підприємства або представники на підставі доручення, які не перебувають з ним у трудових відносинах.
Крім того, відповідно до п.4 ухвали апеляційного суду від 19.05.2011 року передбачено, що неявка представників сторін в судове засідання в разі повідомлення їх належним чином не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.
З огляду на викладене, нез'явлення представника відповідача через його відпустку не є перешкодою для розгляду скарги по суті.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17 серпня 2010 року між підприємством споживчої кооперації "Костопільський коопторг" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір на виконання робіт (далі-договір, а.с.8).
Відповідно до п.1.1 договору, замовник (відповідач) доручає а виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання з виконання робіт по ремонту маркета в смт.Деражне Костопільського району. Вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з кошторисом, який є невід'мною частиною договору (п.5.1 договору).
Відповідно до п.3.1 договору, відповідач зобов'язувався заплатити позивачу аванс, 30 % згідно кошторису.
Як вбачається, 17 серпня 2010 року відповідач на виконання умов договору перерахував позивачу в якості авансу кошти в сумі 20000,00 грн., що, в свою чергу, підтверджується наявною в справі банківською випискою (а.с.13).
В свою чергу, на виконання умов договору, як встановлено судами обох інстанцій, позивачем виконано робіт на загальну суму 44893,00 грн., що, в свою чергу, підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року підписаним 25.11.2010р. обома сторонами без будь-яких (зауважень) заперечень щодо якості чи (або) вартості виконаних робіт (а.с.9-12).
Відповідно до п.5.4 договору, оплата робіт здійснюється замовником (відповідачем) протягом п'яти днів з моменту підписання акту виконаних робіт.
Натомість, відповідач, в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань, розрахунки за виконані роботи у визначені договором строки не здійснив.
Внаслідок таких неправильних дій відповідача, останнім створена заборгованість в розмірі 24893,00 грн. (44893,00-20000,00).
На претензії від 08.02.2011 року та від 21.02.2011 року з вимогою в добровільному порядку ліквідувати наявний борг, відповідач відповіді не дав, розрахунків не здійснив (а.с.14-20).
При цьому, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості відповідачем не подано; відсутні такі докази і в матеріалах справи.
Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, існує заборгованість відповідача перед позивачем, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 24893,00 грн. обгрунтовані, законні та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст. 525, 526, 837, 843 ЦК України.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки прострочення виконання з боку відповідача з 01.12.2010 року має місце, апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом щодо правомірності стягнення в такому випадку з відповідача 218,92 грн. відсотків річних та 672,11 грн. інфляційних нарахувань, згідно поданого позивачем розрахунку.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Зокрема, безпідставними є посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки відповідач не з'явився в судове засідання 27.04.2011 року, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце. При цьому, ні відзиву по суті позовних вимог з наданням відповідних доказів на підтвердження своїх заперечень, ні клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин суду не надав.
Крім того, апеляційна інстанція звертає увагу на те, що скаржником в апеляційній скарзі не зазначено, в чому саме полягало порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Докази в підтвердження викладених в апеляційній скарзі обставин на момент розгляду апеляційної скарги по суті апеляційному суду надані не були.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Підприємства споживчої кооперації "Костопільський коопторг" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Рівненської області від 27.04.2011 року у справі №5019/822/11 залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Мельник О.В.