33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"07" червня 2011 р. Справа № 8/93-38
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Огороднік К.М. ,суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Турович Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД на ухвалу господарського суду Волинської області від 27.04.11 р. у справі № 8/93-38
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Молодечненський молочний комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД
про стягнення в сумі 99 900 доларів США
за участю представників сторін:
позивача - Лемза А.В.,
відповідача - не з'явився,
Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.04.2011 року у задоволенні заяви державного виконавця другого відділу ДВС Луцького МУЮ про розстрочку виконання рішення суду від 15.09.2010 року у справі № 8/93-38 відмовлено.
Свою ухвалу суд першої інстанції обґрунтував тим, що в розумінні ст. 112 ГПК України розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Суд зазначив, що наведені державним виконавцем та боржником підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, наявність дебіторської та кредиторської заборгованості, кредитів в установах банків, заборгованості перед Пенсійним фондом України та по невиплаченій заробітній платі, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище боржника утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від боржника обставин. Крім того, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, судом враховано матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушують матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього. Суд прийшов до висновку, що державний виконавець та боржник не навели обґрунтованих доводів, які б могли бути підставою для надання такої розстрочки та не обґрунтували необхідність розстрочки саме на 12 місяців. Крім того, судом враховано ступінь вини відповідача у виникненні спору, не вчинення жодних дій щодо погашення боргу, який виник з вересня 2009 року.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою господарського суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову ухвалу, згідно з якою розстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 15.09.2010 року на умовах, зазначених в заяві державного виконавця другого відділу ДВС Луцького міського управління юстиції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що приймаючи оскаржену ухвалу, господарський суд Волинської області порушив вимоги ст. 43 ГПК України, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та зробив висновок, який не відповідає дійсним обставинам справи. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано фінансово-економічний стан відповідача та те, що товариство по мірі можливості сплачує заборгованість перед позивачем.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу суду від 27.04.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У відзиві вказує, що рішення господарського суду Волинської області про стягнення боргу з ТОВ "Каскад-ЛТД" винесене 15.09.2010 року, однак відповідач не прийняв жодних мір для погашення заборгованості, а навпаки звертається у Львівський апеляційний господарський суд та Вищий господарський суд із скаргами, які були залишені без задоволення. Вважає, що своєю заявою про розстрочку рішення суду, відповідач навмисно затягує час його виконання.
У судовому засіданні представник позивача заперечила проти вимог апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце слухання апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення (а.с. 35).
Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційне провадження підлягає припиненню з огляду на наступне.
Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України передбачено в якості основної засади судочинства забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про судоустрій України" учасники судового процесу та інші особи у випадку і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, наведені конституційне положення та норми Закону реалізацію конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження ставлять у залежність від положень процесуального закону, яким є Господарський процесуальний кодекс України.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку.
Тобто, Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми, що визначають випадки, в яких учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному порядку.
Частина 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.
Частина 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України встановлює вичерпний перелік випадків, коли окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду.
Окрім того, аналіз статей 86 та 121 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальний закон не надає сторонам права оскаржити в апеляційному порядку ухвалу господарського суду про відмову у відстрочці чи розстрочці виконання рішення суду.
Статтею 121 ГПК України, яка регулює питання відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови, а саме, частиною третьою вказаної статті, встановлено, що про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Права сторін на оскарження ухвали про відмову у відстрочці чи розстрочці виконання рішення господарського суду дана норма не передбачає.
Оскільки можливості оскарження зазначеної ухвали, ст.ст. 106 та 121 ГПК України не передбачають, отже ухвала суду першої інстанції від 27 квітня 2011 року оскарженню не підлягає.
За таких обставин, у апеляційного суду відсутні правові підстави для продовження розгляду по суті апеляційної скарги ТОВ "Каскад-ЛТД", а тому колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне апеляційне провадження у справі № 8/93-38 на ухвалу господарського суду Волинської області від 27.04.2011 року про відмову в задоволенні заяви про розстрочці виконання рішення - припинити, як помилково порушене.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст.80, 99, 103, 105, 106 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт " ЛТД - відмовити.
2. Провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД на ухвалу господарського суду Волинської області від 27.04.11 р. у справі № 8/93-38 припинити.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Коломис В.В.