33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"06" червня 2011 р. Справа № 5019/456/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Петухов М.Г.
суддя Гулова А.Г. ,суддя Гудак А.В.
при секретарі Водоп'ян О.В.
за участю представників:
позивача - Безручко І.В.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс"
на рішення господарського суду Рівненської області від 15.03.2011 р.
у справі № 5019/456/11 (Суддя Павлюк І.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС - Україна"
до Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс"
про стягнення в сумі 14 537 201 грн. 18 коп. заборгованості по розрахунках та пені
03.03.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КВС - Україна" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення 7 757 312 грн. 24 коп. заборгованості за отриманий товар та 6 779 888 грн. 94 коп. пені.
15.03.2011р. представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 7 757 312 грн. 24 коп. основного боргу та 1 760 055 грн. 44 коп. пені (а.с. 35).
Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.03.2011р. у справі № 5019/456/11 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС - Україна" до Приватного підприємства "Агро - Експрес - Сервіс" про стягнення в сумі 14 537 201 грн. 18 коп. заборгованості по розрахунках та пені задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства “Агро-Експрес-Сервіс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС - Україна" 7 757 312 грн. 24 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 1 760 055 грн. 44 коп. пені за період з 16.12.2009р. по 25.02.2011р., 25 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 06.03.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КВС - Україна" (постачальник) та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" (покупець) було укладено договір поставки №07/01/2009. Згідно з п.1.1 Договору у терміни і на умовах, визначених даним договором, постачальник зобов'язується передати покупцю насіння сільськогосподарських культур, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, найменування і кількість якого зазначаються у додатку до даного договору.
Місцевий господарський суд зазначає, що, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, фактично на виконання умов вищезазначеного Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8 507 312 грн. 24 коп., вартість якого була оплачена відповідачем частково в сумі 750 000 грн. 00 коп. У зв'язку з чим, сума основного боргу відповідача становить 7 757 312 грн. 24 коп.
Враховуючи п.п. 8.3, 8.4 Договору, позивачем було нараховано 1 760 055 грн. 44 коп. пені за період з 16.12.2009р. по 25.02.2011р. згідно розрахунку (а.с.36).
Судом першої інстанції враховано й те, що сторонами було проведено звірку розрахунків, за наслідками якої було складено Акт від 12.03.2011р., з якого вбачається, що станом на 12.03.2011р. заборгованість ПП "Агро-Експрес-Сервіс" перед ТзОВ "КВС Україна" складає 7 757 312 грн. 24 коп. Акт підписано представниками ПП "Агро-Експрес-Сервіс" та ТзОВ "КВС Україна" та скріплено відбитками печаток сторін (а.с.37).
Враховуючи встановлені обставини справи, місцевий суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 7 757 312 грн. 24 коп. основного боргу та 1 760 055 грн. 44 коп. пені, підтверджуються Договором, довіреністю, накладними, розрахунком, претензією, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 549, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України.
Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Агро - Експрес - Сервіс" звернулось з апеляційною скаргою до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 15.03.2011р. у справі № 5019/456/11 скасувати в частині стягнення з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" 1 760 055,44 гривень пені за період з 16.12.2009р. по 25.02.2011р.
Апелянт вважає, що рішення господарського суду є незаконним та таким, що прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи та з порушенням норм процесуального права, висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.
На підтвердження своїх доводів, скаржник враховує наступне.
Як вбачається зі змісту рішення господарського суду Рівненської області судом відхилено клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості для підписання акту звірки взаєморозрахунків та укладення мирової угоди.
Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу (двох місяців від дня одержання позовної заяви), розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та неподання витребуваних доказів.
Всупереч вказаній нормі Закону та принципам повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи судом постановлено рішення.
Апелянт зазначає, що згідно із п. 4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного та своєчасного вирішення господарського спору суд має право зобов'язати сторони виконати певні дії - надати акт звіряння як відповідача так і позивача, що і було зроблено судом. Однак, акт звірки, датований 12.03.2011р., судом не досліджено, та безпідставно прийнято як належний та допустимий доказ. Адже, акт звірки від 12.03.2011р., як первинний документ, також не відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки підписаі уповноваженою на це (проведення звірки та підпису) особою. Зазначена в акті звірки зі сторої "Агро-Експрес-Сервіс" особа - ОСОБА_1, не є ні головним бухгалтером, ні керівником підприємств і не має достатніх повноважень на вчинення відповідних дій одноособово.
Разом з тим, скаржник наголошує на тому, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність зобов'язань сторін є первинні документи. Не враховано місцевим судом і ту обставину, що в акті звірки та бухгалтерському обліку операцій позивача не відображено пеню в сумі 1 760 055, 44 гривень.
Таким чином, враховуючи наведені вище аргументи на підтвердження своєї позиції, скаржник вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1 760 055 грн. 44 коп. пені слід відмовити.
В свою чергу, від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якій просить рішення господарського суду Рівненської області від 15.03.2011р. у справі № 5019/456/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, позивач у відзиві вказує наступне.
Судом першої інстанції правильно надана юридична оцінка обставинам справи з врахуванням того, що судом встановлена наявність між сторонами договору поставки № 07/01/2009 від 6 березня 2009 року ТОВ «КВС-Україна» про поставку відповідачу 8 394 посівних одиниць гібридів насіння цукрового буряку на суму 8 507 312,24 грн., згідно видаткових накладних № 80205832 від 30.03.2009 р. та № 80206786 від 02.04.2009 р. за умови оплати з відстрочкою до 15 грудня 2009 року. Договір укладено уповноваженими представниками сторін - керівниками і скріплено відбитками печаток сторін. Фактично ПП «Агро-Експрес-Сервіс»сплатило всього 750 000 гривень: 250 000,00 грн. - 30.03.2009 р., 245 000,00 грн. - 04.11.2010 р. та 255 000,00 грн. - 05.11.2010 р. Основна заборгованість по розрахунках за отриманий товар становить 7 757 312,24 гривень.
Позивач зазначає, що позовні вимоги обгрунтовані нормами матеріального права, статтями 526, 527, 529, 530 ЦКУ та ст. 193 ГКУ, які регулюють загальні положення виконання зобов'язань. В ст. 526 ЦКУ, ст. 193 ГКУ зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у строк, встановлений у зобов'язанні (ст. 530 ЦКУ).
Позивач наголошує, що ніякого позасудового врегулювання спору після прийняття позовної заяви ГОВ "КВС-Україна" до розгляду та порушення провадження у справі не відбувалося, як стверджує відповідач.
На виконання ухвали господарського суду Рівненської області позивачем було ініційовано підписання Акту звірки взаєморозрахунків. Цей Акт від 12.03.2011 р. було підписано повноважним представником відповідача та скріплено печаткою відповідача. Скріплення вищевказаного Акту звірки печаткою відповідача підтверджує правомочність підпису представника відповідача на Акті.
Разом з тим, позивач вказує на те, що відповідачем помилково трактується правова природа Акту звірки взаєморозрахунків, виходячи з наступного.
Акт звірки сам по собі не є зведеним бухгалтерським регістром та первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють облік фактично проведених бухгалтерських операцій. Тому, Акт вважається належним доказом лише у разі підтвердження відтворених у ньому операцій первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо. Всі ці первинні документи є в наявності у сторін, були надані позивачем в оригіналах суду для ознайомлення, а їх копії є в матеріалах справи.
Крім того, як зазначає позивач, посилання відповідача на відсутність відображення пені в Акті звірки розрахунків є безпідставним, оскільки в Акті відображаються тільки фактично проведені бухгалтерські операції, а саме: факт поставки товару та факт його часткової сплати. А нарахування пені є зобов'язанням та відповідальністю відповідача за порушення умов договору, які ще не проведені згідно бухгалтерського обліку.
Щодо вимоги відповідача про скасування рішення господарського суду Рівненської області в частині стягнення пені, позивач вважає її безпідставною, оскільки умови та розмір нарахування пені та обов'язок її сплати у разі порушення виконання зобов'язання письмово узгоджені сторонами у договорі та відповідають чинному законодавству України (ст. 509, 526, 530, 549, 712 ЦК України).
У зв'язку із зазначеним вище, позивач рахує, що доводи, наведені в апеляційній скарзі, є безпідставними, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.
6 червня 2011 року в судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС - Україна" заявив, що з доводами апелянта не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник апелянта, Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс", в судове засідання не з'явився.
Враховуючи приписи ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався за клопотанням відповідача, сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі (а.с. 60-62,74,75,81-82), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника апелянта .
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" (постачальник) та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" (покупець) було укладено договір поставки №07/01/2009 від 06.03.2009р. (далі по тексту Договір) (а.с. 8-11).
Згідно з п.1.1 Договору, у терміни і на умовах, визначених даним договором постачальник зобов'язується передати покупцю насіння сільськогосподарських культур, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, найменування і кількість якого зазначаються у додатку до даного договору. Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатку до даного договору ( п. 3.1. Договору ) (20% попередньої оплати до 20.03.2009р. та погашення залишкової суми з відстрочкою до 15.12.2009р.).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виконано договірні зобов'язання щодо поставки товару на загальну суму 8 507 312 грн. 24 коп.
Факт поставки товару позивачем відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме довіреністю ЯПН №073817 від 30.03.2009р., видатковими накладними №80205832 від 30.03.2009р. на суму 4 777 309 грн. 08 коп. та №80206786 від 02.04.2009р. на суму 3 730 003 грн. 16 коп. (а.с.13-16).
Вартість поставленого товару була оплачена відповідачем частково в сумі 750 000 грн.
Крім того, позивачем 19.03.2010р. було надіслано на адресу відповідача претензію №10/238 від 19.03.2010р. з проханням погасити існуючу заборгованість, на яку отримано відповідь Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" №286 від 31.03.2010р., згідно якої відповідач зазначив, що жодних претензій по виконанню вищезазначеного Договору не має, суму основної заборгованості визнає у повному обсязі, проте, у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами не має можливості розрахуватися.
Разом з тим, сторонами було проведено звірку розрахунків, за наслідками якої було складено Акт від 12.03.2011р., з якого вбачається, що станом на 12.03.2011р. заборгованість ПП "Агро-Експрес-Сервіс" перед ТзОВ "КВС Україна" складає 7 757 312 грн. 24 коп. Акт підписано представниками ПП "Агро-Експрес-Сервіс" та ТзОВ "КВС Україна" та скріплено відбитками печаток сторін (а.с.37).
На момент розгляду справи місцевим судом, суду не було надано доказів про сплату боргу відповідачем. Отже, сума основного боргу відповідача становить 7 757 312 грн. 24 коп.
З огляду на зазначене вище, на основі статтей 526, 527, 529, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості в сумі 7 757 312 грн. 24 коп. як таким, що відповідає нормам закону та встановленим обставинам справи.
В частині рішення місцевого суду щодо задоволення позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 1 760 055 грн. 44 коп. за період з 16.12.2009 р. по 25.02.2011р., апеляційний господарський суд враховує наступне.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. п. 8.3, 8.4 Договору, у випадку несплати у строк платежів за даним Договором, сторона, що прострочила своє зобов'язання повинна сплатити іншій стороні неустойку в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України та п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється без обмеження строку. Договір підписаний уповноваженими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС - Україна" та Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" і скріплений відбитками печаток сторін.
На вимогу місцевого суду, позивач провів перерахунок пені відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розрахувавши розмір пені виходячи з подвійної облікової ставки НБУ та подавши заяву про уточнення позовних вимог (а.с.35,36).
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної зазначає, що доводи апелянта з приводу необгрунтованості рішення місцевого суду в частині стягнення 1 760 055 грн. 44 коп. пені спростовуються нормами закону та наявними в матеріалах справи доказами: договором поставки №07/01/2009 від 06.03.2009р., довіреністю ЯПН №073817 від 30.03.2009р., видатковими накладними №80205832 від 30.03.2009р. та №80206786 від 02.04.2009р., актом звірки від 12.03.2011р., претензією та іншими матеріалами справи.
Доводи апелянта, щодо порушення його прав в зв'язку з розглядом справи за його відсутності є необгрунтованим та не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою суду першої інстанції від 03.03.2011р. (а.с.1) явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач завчасно був повідомлений про час і місце вирішення спору, що підтверджується пошовим повідомленням (а.с.31) а позивачем був поданий акт звірки.
Щодо прийняття акту звірки взаєморозрахунків, як доказу , слід зазначити, що сам по собі він не є зведеним бухгалтерським регістром та первинним бухгалтерським документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють облік фактично проведених бухгалтерських операцій. Тому, Акт вважається належним доказом лише у разі підтвердження відтворених у ньому операцій первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо. Всі ці первинні документи є в наявності у сторін, були надані позивачем в оригіналах суду для ознайомлення, а їх копії є в матеріалах справи.
Крім того, як зазначає позивач, посилання відповідача на відсутність відображення пені в Акті звірки розрахунків є безпідставним, оскільки в Акті відображаються тільки фактично проведені бухгалтерські операції, а саме: факт поставки товару та факт його часткової сплати. А нарахування пені є зобов'язанням та відповідальністю відповідача за порушення умов договору, які ще не проведені згідно бухгалтерського обліку.
З врахуванням викладеного, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС - Україна" є обгрунтованими, такими, що відповідають встановленим обставинам справи, підтверджені належними доказами, а тому підлягають до задоволення.
Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду Рівненської області у справі № 5019/456/11 від 15.03.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" - без задоволення.
2. Справу № 5019/456/11 передати в господарський суд Рівненської області.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Гулова А.Г.
Суддя Гудак А.В.