33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
26 травня 2011 року Справа № 17/5025/161/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Іоннікова І.А. , суддя Дужич С.П.
при секретарі Снічук І.О.
за участю представників сторін:
позивача: представник не з'явився
відповідача: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Хмельницького приватного виробничо-торгівельного Підприємства "Алмаз" на рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 17/5025/161/11 від 06.04.11р. (суддя Димбовський В.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Хмельницької регіональної дирекції "ПАТ "ВТБ Банк"
до відповідача Хмельницького приватного виробничо-торгівельного Підприємства "Алмаз"
про стягнення 11 066,41 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №23-2008/01 від 24.04.2008р., з яких 7 048,10 грн. - пені за порушення строків повернення кредиту (кредитної лінії), 2725,87 грн. - пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією), 910,76 грн. - 3% річних, нарахованих за порушення строку повернення кредиту (кредитної лінії), 381,68 грн. - 3% річних, нарахованих за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією)
Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 17/5025/161/11 від 06.04.11р. задоволено позов публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Хмельницької регіональної дирекції "ПАТ "ВТБ Банк" до Хмельницького приватного виробничо-торгівельного Підприємства "Алмаз" про стягнення 11 066,41 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №23-2008/01 від 24.04.2008р., з яких 7 048,10 грн. - пені за порушення строків повернення кредиту (кредитної лінії), 2725,87 грн. - пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією), 910,76 грн. - 3% річних, нарахованих за порушення строку повернення кредиту (кредитної лінії), 381,68 грн. - 3% річних, нарахованих за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією).
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що в порушення норм чинного законодавства та умов договору про відкриття кредитної лінії №23-2008/01 від 24.04.2008р., укладеного між позивачем відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" в особі відділення Хмельницької регіональної дирекції відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк") та відповідачем Хмельницьким приватним виробничо-торгівельним підприємством "Алмаз", відповідач не виконує належним чином покладені на нього зазначеним договором зобов'язання.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції Хмельницьке приватне виробничо-торгівельне Підприємство "Алмаз" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 06.04.11р. у справі 17/5025/161/11 та прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що в порушення умов договору про відкриття кредитної лінії №23-2008/01 від 24.04.2008р. судом визнані правомірними нарахування позивача, щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних на сплату відсотків за користування кредитом, що призвело до незаконного та необґрунтованого збільшення позовних вимог на 1292 грн. 44 коп., з яких 910,76 грн. - 3% річних за період з 01.04.2009р. по 25.02.2010р. нараховані за порушення строку повернення кредиту (кредитної лінії) та 381,68 грн. - 3% річних за період з 26.02.2009р. по 08.04.2010р. нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 06.04.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.
Також, 25.05.2011р. представником позивача подана заява, щодо розгляду справи без його участі, у зв'язку з не можливістю бути присутнім в судовому засіданні 26 травня 2011р..
Рівненський апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 06.04.2011р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача Хмельницького приватного виробничо-торгівельного Підприємства "Алмаз" - без задоволення, виходячи із наступного.
24.04.2008р. між відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" в особі Хмельницької філії ВАТ "ВТБ Банк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк") та Хмельницьким приватним виробничо-торгівельним підприємством "Алмаз" укладено договір про відкриття кредитної лінії №23-2008/01 (зі змінами внесеними згідно додаткових угод №09-2009/01 від 05.05.2009р., №33-2009/01 від 30.09.2009р., №13-2010/01 від 12.03.2010р.)
Додатковими угодами №09-2009/01 від 05.05.2009р., №33-2009/01 від 30.09.2009р., №13-2010/01 від 12.03.2010р. сторонами внесено ряд змін до вищевказаного договору №23-2008/01 від 24.04.2008р.
Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії банк зобов'язався надати позичальнику кредит з максимальним загальним лімітом кредитування 400 000,00грн., а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 23 квітня 2010р. включно, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним договором. Кредит надається в межах ліміту кредитування згідно із графіком, який передбачений п. 1.1.1 кредитного договору. (п. 1.1).
Розділом 3 договору сторони передбачили плату за кредит, порядок нарахування та сплати, а саме: згідно п.п. 3.1.1. - 3.1.3. проценти за користування кредитними коштами, розмір яких є базовим, встановлюється у розмірі 22% проценти річних. Підвищений розмір процентів встановлюється в порядку п.3.1.1. даного кредитного договору і диференціюється в залежності від виконання умов розділу 4 даного кредитного договору. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його погашення, із розрахунку факт/360-іноземна валюта, факт/факт - національна валюта. Сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок обліку/сплати процентів, визначений п. 10.1 цього договору у наступному порядку: щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно - проценти, нараховані відповідно до п. 3.1.2; в день повного повернення заборгованості за кредитом.
Сторони передбачили, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день погашення з розрахунку факт/факт. У разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення плати за кредит згідно умов цього договору (крім заборгованості за кредитом), позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день погашення з розрахунку факт/факт. Пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань. (п. 8.1. договору про відкриття кредитної лінії №23-2008/01 від 24.04.2008р., п.п. 7.1, 7.2. додаткової угоди №33-2009/01 від 30.09.2009р.).
Позивач належним чином виконав свій обов'язок по договору про відкриття кредитної лінії №23-2008/01 від 24.04.2008р. щодо надання позичальнику кредиту з максимальним загальним лімітом кредитування 400 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку.
Однак, як вбачається з виписки по особовому рахунку №20634301000336.980.4 відповідачем було допущено порушення виконання умов договору про відкриття кредитної лінії №23-2008/01 від 24.04.2008р. щодо вчасного повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами.
У зв'язку з порушенням виконання відповідачем договірних зобов'язань Хмельницька регіональна дирекція публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" нарахувала позичальнику - Хмельницькому приватному виробничо-торгівельному підприємству "Алмаз" пеню за порушення строків повернення кредиту в розмірі 7048,10 грн. (за період з 01.04.2009р. по 27.04.2009р. в сумі 3550,15 грн.; за період з 28.04.2009р. по 05.05.2009р. в сумі 2103,95 грн.; за період з 06.01.2010р. по 03.02.2010р. в сумі 553,78 грн.; за період з 04.02.2010р. по 25.02.2010р. в сумі 840,22 грн.), пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 2725,87 грн. (за період з 26.02.2009р. по 08.04.2010р.), а також 3% річних за порушення строку повернення кредиту в розмірі 910,76 грн. (за період з 01.04.2009р. - по 25.02.2010р.) та 381,68 грн. - за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (за період з 26.02.2009р. - по 08.04.2010р.).
08.11.2010р. позивач надсилав відповідачу - Хмельницькому приватному виробничо-торгівельному підприємству "Алмаз" лист-вимогу №1351/1300-08-2 від 08.11.2010р. про погашення заборгованості за кредитним договором, дана обставина підтверджується поштовим реєстром рекомендованих листів, поштовою квитанцією №8402 від 11.11.2010р. та поштовим повідомленням про вручення 15.11.2010р. Однак, відповідач залишив її без відповідного реагування.
У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1046, ч. 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1,2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.
Приписами статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За умовами ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зі змісту п. 8.1. договору про відкриття кредитної лінії №23-2008/01 від 24.04.2008р., пунктів 7.1, 7.2. додаткової угоди №33-2009/01 від 30.09.2009р. до договору вбачається, що сторони передбачили відповідальність позичальника в разі прострочення зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а саме: позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом (зазначених зобов'язань) враховуючи день погашення з розрахунку факт/факт. Пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.
З огляду на ч.6 ст. 232 ГК України та п.8.1. договору про відкриття кредитної лінії №23-2008/01 від 24.04.2008р., пунктів 7.1, 7.2. додаткової угоди №33-2009/01 від 30.09.2009р. до договору вбачається, що при обчислені суми пені не застосовується обмеження шестимісячним строком, а нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.
Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність розрахунків суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків повернення кредиту в розмірі 7048,10 грн. (за період з 01.04.2009р. по 27.04.2009р. в сумі 3550,15 грн.; за період з 28.04.2009р. по 05.05.2009р. в сумі 2103,95 грн.; за період з 06.01.2010р. по 03.02.2010р. в сумі 553,78 грн.; за період з 04.02.2010р. по 25.02.2010р. в сумі 840,22 грн.), пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 2725,87 грн. (за період з 26.02.2009р. по 08.04.2010р.), а також 3% річних за порушення строку повернення кредиту в розмірі 910,76 грн. (за період з 01.04.2009р. - по 25.02.2010р.) та 381,68 грн. - за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (за період з 26.02.2009р. - по 08.04.2010р.), на їх відповідність встановлених договором та чинним законодавством нормам, суд погоджується з розрахунками суду першої інстанції та не вбачає підстав для їх зміни.
Твердження апелянта, щодо неправомірності нарахування 3% річних за порушення строку повернення кредиту в розмірі 910,76 грн. (за період з 01.04.2009р. - по 25.02.2010р.) та 381,68 грн. - за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (за період з 26.02.2009р. - по 08.04.2010р.) є необґрунтованими та безпідставними.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Оскільки, описані в ст. 1048 ЦК України проценти за своєю природою є грошовим зобов'язанням позичальника за користування чужими грошовими коштами, то відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначена ст. 625 ЦК України поширюється відповідно також на проценти.
Також господарським судом вірно зазначено, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -
Рішення господарського суду Хмельницької області від 06.04.2011р. у справі №17/5025/161/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Хмельницького приватного виробничо-торгівельного Підприємства "Алмаз" - без задоволення.
Справу №17/5025/161/11 повернути господарському суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили..
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Іоннікова І.А.
Суддя Дужич С.П.