79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
26.05.11 Справа № 8/5/5022-226/2011
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Зварич О.В.,
Юрченка Я.О.,
при секретарі Горбач Ю.Б.,
за участю представників:
від позивача -не з'явився
від відповідача (скаржник) -не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Обнова К», м.Тернопіль, б/н від 07.03.2011 року
на рішення господарського суду Тернопільської області від 28.03.2011 року (підписане 04.04.2011 року), суддя Гирила І.М.
у справі № 8/5/5022-226/2011
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3, м.Тернопіль
до відповідача Приватного підприємства «Обнова К», м.Тернопіль
про стягнення 19376,63 грн.
В ході розгляду справи у суді першої інстанції позивачем подавалась заява про уточнення позовних вимог (арк. справи 44), в якій останній просив стягнути з відповідача на користь позивача 18161,33 грн. -заборгованості за надані послуги, 985,21 грн. -інфляційних та 230,09 грн. -3 % річних.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 28.03.2011 року по справі №8/5/5022-226/2011 позов ПП ОСОБА_3 задоволено, стягнено з ПП «Обнова К»на користь ПП ОСОБА_3: 17100 грн. 35 коп. - заборгованості за технічне обслуговування ліфтів, 1060 грн. - заборгованості за надані послуги аварійною диспетчерською службою, 500,95 грн. -інфляційних, 129,02 грн. - 3% річних, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості наданих позивачем послуг по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів, 6,37 грн. -інфляційних, 2,22 грн. - 3% річних за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг з аварійного обслуговування ліфтів. Відмовлено в задоволенні позову щодо стягнення 477,89 грн. -інфляційних та 98,85 грн. - 3% річних.
Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи з технічного обслуговування ліфтів та оплати вартості наданих послуг з аварійного обслуговування ліфтів, згідно укладених між сторонами договорів підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст.173, 193 ГК України, ст.ст.509, 525,526, 530, 629, 834, 837, 846, 901 ЦК України. Поряд з цим, суд беручи до уваги ст.625 ЦК України, перевіривши проведений позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, вважає підставними заявлені до стягнення з відповідача: 507,32 грн. -інфляційних та 131,24 грн. -3% річних.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП «Обнова К» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 28.03.2011 року по справі №8/5/5022-226/2011. Зокрема, апелянт зазначає, що ним сплачено 19376,63 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а відтак в частині вимог про стягнення боргу в цій частині провадження по справі слід припинити. Поряд з цим, апелянт посилається на ст.233 ГК України, якою передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, зазначаючи, що відповідачем після порушення провадження у справі проведено лише часткову оплату наданих послуг.
Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2010 року, 01.11.2010р. та 01.01.2011 року між ПП «Обнова К»(в тексті договорів -замовник) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (в тексті договорів -підрядник) укладено договори №14-10, №14-10а та №14-11 на виконання підрядних робіт, відповідно до умов яких замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) приймає на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів у кількості 16 шт. у приміщеннях, які знаходяться за адресами, наведених у додатках (арк. справи 12, 17). Пунктами 1.2, 1.3 договорів встановлено, що підрядник зобов'язався виконати вказані роботи своїми засобами, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи. Згідно із п.2.1 вказаних договорів базова ціна визначена на підставі рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради і становить 290,90 грн. за 1 ліфт.
Пунктом 4.1 договорів на виконання підрядних робіт встановлено, що оплата підряднику (позивачу) здійснюється замовником (відповідачем) не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим згідно п.4.2 договору в повному розмірі загальної вартості робіт згідно п. 1.1. договору на підставі акту виконаних робіт у 2-х примірниках за відповідний місяць шляхом перерахунку суми на розрахунковий рахунок підрядника. У п.4.2 договорів зазначено, що розрахунковим періодом вважається календарний місяць року, в якому проводяться роботи згідно п.1.1 даного договору.
Поряд з цим, 01.08.2010 року між ПП «Обнова К»(в тексті договору -замовник) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 (в тексті договору -виконавець) укладено договір №15-10 (арк. справи 18) про надання послуг аварійною ліфтовою службою, відповідно до умов якого, а саме п.1.1 замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання щодо прийняття заявок на ремонт ліфтів аварійною ліфтовою службою та переданням даних заявок на усунення несправностей в роботі ліфтів відповідними службами. Пунктами 2.1., 2.2 договору передбачено, що замовник (відповідач) зобов'язаний: здійснити оплату виконаної роботи згідно розрахунку в терміни та на умовах даного договору, а виконавець (позивач) проводити цілодобовий контроль за роботою ліфтів, вести реєстрацію заявок на усунення несправностей в роботі ліфтів.
Згідно із п.п.3.1, 3.2, 3.5 вказаного договору розрахунки за надані послуги проводяться в грошовій формі відповідно до встановленої вартості. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Вартість наданих послуг по даному договору встановлюється згідно додатку. Замовник здійснює оплату за надані послуги щомісячно, а саме: до 30 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно наданих виконавцем рахунків. У пунктах 5.1, 5.4 договору сторони передбачили, що даний договір укладений на 3 місяці і набуває чинності з моменту підписання. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за два місяці до закінчення терміну його дії жодна із сторін письмово не заявила про його припинення. Як встановлено судом, договірні відносини між сторонами продовжували тривати після закінчення терміну, на який його було укладено (три місяці), доказів того, що договір припинено сторонами не подано, а відтак судом відзначено, що термін дії договору пролонгований.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Статтями 834, 846 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів. Частиною 4 ст.882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Пунктом 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Правовідносини сторін, що виникли на підставі договору №15-10 про надання послуг аварійною ліфтовою службою від 01.08.2010 року господарським судом кваліфіковано, як зобов'язання з договору про надання послуг.
На виконання умов укладених договорів на виконання підрядних робіт №14-10 від 01.08.2010р., №14-10а від 01.11.2010р., №14-11 від 01.01.2011року та договору №15-10 від 01.08.2010р. про надання послуг аварійною ліфтовою службою, за період з серпня 2010 року по січень 2011 року, позивачем:
- виконано підрядні роботи по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на загальну суму 26912,77 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт №101 за серпень 2010р., №116 за вересень 2010р., №131 за жовтень 2010р., №150 за листопад 2010р., №166 за грудень 2010р. та №2-01 за січень 2011р., які підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток позивача та відповідача;
- надано послуги аварійною диспетчерською службою на загальну суму - 2121,96 грн. про що свідчать рахунки №101 від 02.09.2010р., б/н від 05.10.2010р., б/н від 05.11.2010р., б/н від 05.12.2010р., б/н від 05.01.2011р., б/н від 31.01.2011р., які підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток юридичних осіб.
Однак, оплата вартості виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і послуг з аварійного обслуговування ліфтовою службою відповідачем проведена не в повному обсязі. Так, відповідачем сплачено 9812,42 грн. -за технічне обслуговування та ремонт ліфтів і 1060,98 грн. -за надані послуги аварійною диспетчерською службою, що вбачається із банківських виписок (арк. справи 39 -43).
Станом на момент подання позовної заяви, заборгованість відповідача за технічне обслуговування ліфтів в сумі становила - 17 100,35 грн., а заборгованість за послуги надані аварійною ліфтовою службою -1 060,98 грн.
У апеляційній скарзі ПП «Обнова К»вказує, що заявлену позивачем до стягнення суму боргу відповідачем частково погашено. При цьому, останнім долучено до матеріалів апеляційної скарги платіжні доручення: №15 від 22.09.2010 року на суму 353,66 грн. (призначення платежу -оплата обслуговування аварійною ліфтовою службою за серпень 2010 року); №21 від 04.10.2010 року на суму 735,97 грн., №27 від 12.10.2010 року на суму 1000 грн., №38 від 02.11.2010 року на суму 2500 грн. (призначення платежу -технічне обслуговування ліфтів згідно акту №101 за серпень 2010 р.); №39 від 02.11.2010 року на суму 353,66 грн. (призначення платежу - обслуговування аварійною ліфтовою службою у вересні 2010 року згідно рахунку від 05.10.10р.); №40 від 03.11.2010 року на суму 500 грн.(призначення платежу - обслуговування ліфтів згідно акту №101 за серпень 2010 року); №63 від 10.12.2010 року на суму 353,66 грн. (призначення платежу - обслуговування аварійною ліфтовою службою у жовтні 2010 року згідно рахунку від 05.11.10р.); №71 від 20.12.2010 року на суму 1000 грн. (призначення платежу -за технічне обслуговування ліфтів згідно акту №101 за вересень 2010 року); №96 від 19.01.2011 року на суму 1276,45 грн., №99 від 20.01.2011 року на суму 2800 грн. (призначення платежу -за технічне обслуговування ліфтів згідно акту №116 за вересень 2010 року).
Проте, вказані проплати враховано позивачем при поданні позову до суду та до суми основного боргу не включені. Так позивачем долучено до матеріалів справи банківські виписки (арк. справи 36 -43), в яких відображено сплату відповідачем на рахунок позивача вказаних вище сум.
Щодо долучених до матеріалів апеляційної скарги платіжних доручень: №118 від 17.02.2011 року на суму 353,66 грн. (призначення платежу -обслуговування аварійною ліфтовою службою у листопаді 2010 року згідно рахунку від 05.12.2010р.); №122 від 22.02.2011 року на суму 538,24 грн. (призначення платежу -за технічне обслуговування ліфтів згідно акту №131 за жовтень 2010 року); №131 від 25.03.2011 року на суму 3600 грн. (призначення платежу - за технічне обслуговування ліфтів згідно акту №131 за жовтень 2010 року); №132 від 25.03.2011 року на суму 4282 грн. (призначення платежу -за технічне обслуговування ліфтів згідно акту №150 за листопад 2010 року); №133 від 25.03.2011 року на суму 2114,94 грн. (призначення платежу -за технічне обслуговування ліфтів згідно акту №166 за грудень 2010 року); №134 від 25.03.2011 року на суму 353,66 грн. (призначення платежу -за обслуговування аварійною ліфтовою службою згідно рахунку №05/01 за грудень 2010 року), слід зазначити, що оплата за технічне обслуговування ліфтів та обслуговування аварійною ліфтовою службою, згідно вказаних платіжних доручень проведена уже після подання позову ПП ОСОБА_3 (17.02.2011 року).
З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи №8/5/5022-226/2011 в судовому засіданні 09.03.2011 року було відкладено, відповідач в судові засідання 09.03.2011 року та 28.03.2011 року явку уповноваженого представника не забезпечив, доказів, які б свідчили про часткове погашення суми боргу не подав, вказаних платіжних доручень суду не представив.
Згідно із ч.1 ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Таким чином, зазначеною нормою передбачено, що особа, яка надала додаткові докази, повинна довести обставину, що такі докази не могли бути надані нею господарському суду першої інстанції з причин, які від неї не залежали.
Відповідачем належних обґрунтувань неможливості подання суду першої інстанції зазначених вище платіжних доручень, що підтверджують сплату суми боргу, не наведено.
Враховуючи зазначене вище, судом першої інстанції правомірно стягнено з відповідача на користь позивача 17100,35 грн. - заборгованості за виконані роботи по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів і 1060,98 грн. -заборгованості за надані послуги з аварійного обслуговування ліфтовою службою за період з серпня місяця 2010 року по січень 2011 року.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано до стягнення з відповідача - 957,62грн. інфляційних за період з 01.09.2010 року по 01.02.2011 року та 222,07грн. -3% річних за період з 11.09.2010 року по 15.02.2011 року за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості наданих позивачем послуг по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 27,59грн. - інфляційних за період з 01.10.2010 року по 01.02.2011 року та 8,02 грн. - 3% річних за період з 01.10.2010 року по 15.02.2011 року за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг з аварійного обслуговування ліфтів.
Господарським судом проведено помісячний перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних та 3% річних, в межах визначеного позивачем періоду, з врахуванням передбачених умовами укладених договорів термінів здійснення оплати наданих послуг та виконаних робіт, а також здійснених відповідачем платежів.
З огляду на наведене, суд підставно прийшов до висновку про правомірність заявлених до стягнення: 500,95 грн. - інфляційних та 129,02 грн. -3% річних, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості наданих позивачем послуг по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів; 6,37 грн. -інфляційних та 2,22 грн. -3% річних за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг з аварійного обслуговування ліфтів та відмовив у стягненні 456,67 грн. -інфляційних і 93,05 грн. - 3% річних за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості наданих позивачем послуг по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів, а також 21,22 грн. -інфляційних і 5,80 грн. -3% річних за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг з аварійного обслуговування ліфтів.
Стосовно посилання відповідача (скаржника) на важке фінансове становище та на ст.233 ГК України, якою передбачено право суду зменшити розмір штрафних санкцій, слід зазначити, що позивач не просив суд про стягнення з відповідача штрафних санкцій, а інфляційні та 3% річних не є штрафними санкціями у розумінні ст.230 ГК України.
За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення господарського суду Тернопільської області від 28.03.2011 року по справі №8/5/5022-226/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Обнова К»без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.
Судді: Зварич О.В.
Юрченко Я.О.