06.06.2011 року Справа № 5005/392/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого судді Вечірко І.О.-доповідач
судді: Прудніков В.В., Герасименко І.М.
секретар судового засідання: Скрипник В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Зелін В.О. представник;
від відповідача 1: ОСОБА_1., представник, довіреність №489 від 01.01.11р.;
від відповідача 2: не з”явився;
від третьої особи: не з”явився;
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.11р. у справі № 5005/392/2011
за позовом Відкритого акціонерного товариства ”Дніпрококс”, м. Дніпропетровськ
до відповідача 1 Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ
до відповідача 2 Закритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”, м.Селидово
третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “ЄвразРесурс “Україна”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 5 592 грн. 73 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.11р. у справі №5005/392/2011 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов Відкритого акціонерного товариства ”Дніпрококс”, м. Дніпропетровськ до відповідача 1 Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ та відповідача 2 Закритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”, м.Селидово за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “ЄвразРесурс “Україна”, м.Дніпропетровськ про стягнення 5 592 грн. 73 коп. задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська" на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс" 2 359 грн. 10 коп. основного боргу, 43 грн.03 коп. держмита, 99 грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. З Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпрококс" стягнуто 33 грн. 62 коп. основного боргу, 1 грн. 44 коп. держмита, 3 грн.33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач 2 звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду в частині стягнення збитків із Закритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” скасувати.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2011р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.
В судове засідання апеляційного господарського суду 06.06.2011р. представник відповідача -2 та третьої особи не з”явилися. Представник позивача та відповідача заперечили проти апеляційної скарги і просили рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до договору договору № 458 від 28.12.2007р. (з урахуванням додатокової угоди № 1 від 03.01.08р), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ЄвразРесурс" Україна", м.Дніпропетровськ (третя особа), та Відкритим акціонерним товариством "Дніпрококс", м.Дніпропетровськ (позивач) на адресу останнього по залізничній накладній № 52484436 поставлено вантаж - концентрат вугільний марки Г-0-100, завантажений навалом, вантаж у твердому стані, вологий.
Згідно накладної, вантажовідправником продукції є Закрите акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Селидівська", м.Селидово, Донецька область.
Позивачем вартість продукції сплачена у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками, копії яких залучено до матеріалів справи.
У напіввагоні № 66576760 вантажопідйомністю 69 тонн, під час приймання зазначеного вище вантажу, було виявлено нестачу в кількості 4810 кг, що підтверджено комерційним актом № АА 037043/10 від 27.07.10р.
Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
З комерційного акту № АА 037043/10 від 27.07.10р вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення в технічно несправному вагоні. З правої сторони за ходом поїзду між 2 та 3 люками мається розлом люка та щілини, через яку можна побачити сліди течі вантажу та залишки вантажу на хребтовій балці, в вагоні справа по ходу потягу є воронкоподібне поглиблення довжиною 2м, шириною - 2м і глибиною - 1 м. Вантаж маркований поперечними полосами.Завантаження на рівні бортів. Двері люка закриті. Зазначені обставини свідчать про несхоронність вантажу під час перевезення.
Відповідно до ст. 110, 113 Статуту залізниць, ст. 308 ГК України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.
За приписами ст.114 Статуту залізниць, залізниця відшкодовує збитки, що виникли з її вини під час перевезення, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Крім того, до матеріалів справи долучено акт № 1 від 27.07.10 про технічний стан вагону, із якого вбачається, що при здійсненні огляду вагону, виявлено його несправність: зазор між кришкою люка та армовочним листом, старого походження, покритий іржею.
В графі "Висновок про можливість втрати, псування вантажу внаслідок наявності вказаних несправностей", зазначено: вантажовідправник бачити міг, але заходів не вжив. Отже, відправник бачити пошкодження міг, але від навантаження вантажу в технічно несправний вагон не відмовився.
Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць, залізниця зобов"язана подавати під навантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезинфіковані вагони та контейнери.
Відправник перед навантаженням вантажів зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.
Під час навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен був вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу (п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу).
Коли під завантаження поданий несправний вагон за своїм технічним станом, відправник повинен відмовитись від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника.
Таким чином, у правовідносинах з перевезення вантажу певні обов'язки покладаються на відправника вантажу, невиконання яких тягне за собою відповідальність передбачену чинним законодавством.
Оскільки, в даному випадку незбереження вантажу могло статися як внаслідок доступу до вантажу сторонніх осіб в процесі перевезення, так і внаслідок наявності несправностей, які могли бути виявлені до його завантаження, господарський суд прийшов до обгрунтованого висновку про покладення відповідальності за несхоронність вантажу як на перевізника так і на відправника вантажу, у рівних частинах.
Як вбачається з матеріалів справи, в наданому позивачем суду розрахунку, завищено суму недостачі, яка підлягає до стягнення, в результаті невірно застосованої норми недостачі, яка в даному випадку повинна складати 2% від маси нетто, з врахуванням того, що згідно даних залізничної накладної № 52484436 вантаж - концентрат вугільний марки Г-0-100, було здано до перевезення у вологому стані.
З урахуванням викладеного, господарським судом було прийнятодо уваги контррозрахунок наведений відповідачем -Державним підприємством “Придніпровська залізниця” у відзиві на позов, згідно з яким, вартість недостачі вантажу, що підлягає відшкодуванню складає 4 718 грн. 20 коп. (а.с.89). Таким чином кожний з відповідачів має відшкодувати позивачу по 2 359 грн.10 коп. вартості недостачі вантажу.
В судове засідання позивач надав банківську виписку, яка свідчить про часткове, (в сумі 2 325 грн. 48 коп.), погашення Державним підприємством “Придніпровська залізниця” недостачі, в зв'язку з чим до стягнення з останнього підлягає 33 грн. 62 грн.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм вірну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська” не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду від 22.02.2011 р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2011р. у справі № 5005/392/2011 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Селидівська”, м.Селидово без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.
Головуючий суддя І.О.Вечірко
Суддя В.В. Прудніков
Суддя І.М. Герасименко