"12" травня 2011 р.Справа № 02-2/17/5022-224/2011
Суддя Андрусик Н.О., розглянувши заяву від 06.05.2011р. боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанії "Нова-Ера", м. Тернопіль, про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вважає подані матеріали недостатніми для порушення провадження у справі про банкрутство та повертає заяву з доданими до неї матеріалами боржнику у зв'язку з наступним.
· Заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, оскільки відсутні підтверджуючі документи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон про банкрутство) суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором в письмовій формі, підписується керівником боржника або кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянинм -суб"єктом підприємницької діяльності (його представником).
Як вбачається з тексту заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанії "Нова-Ера", остання підписана представником ОСОБА_1 Однак, доказів того, що ОСОБА_1 є представником Товариства з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанії "Нова-Ера", наприклад на підставі виданої боржником довіреності на право підписання позовних заяв чи заяв про порушення справи про банкрутство від імені Товариства, останнім не долучено. Відсутність відповідних доказів не дає суду підстав зробити висновок, що заява про порушення справи про банкрутство боржника підписана особою, яка має право на її підписання.
До того ж суд звертає увагу заявника (боржника) на той факт, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку передбаченим цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.
Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку, належним доказом чого є проведення аналізу фінансово - господарської діяльності боржника, що відображається у аудиторському висновку.
Аудиторський висновок в поданих матеріалах відсутній.
Згідно пункту 6 ст. 7 Закону про банкрутство, у випадку, якщо справа про банкрутство порушується за заявою боржника, боржник зобов'язаний одночасно подати план санації.
Крім того, заявником до заяви про визнання його банкрутом на додано доказів направлення повідомлення до податкових органів про зняття з обліку товариства з обмеженою відповідальністю ТРК "Нова-Ера"" за формою 8-ОПП.
У поданій заяві кредитор зазначає, що ТОВ ТРК "Нова-Ера" неспроможне погасити заборгованість в розмірі 206954,60 грн., що виникла станом на 01.04.2011 року. Проте такі твердження на думку суду, не підтверджені документально, оскільки кредитором не представлено жодних документів виконавчого провадження щодо неможливості стягнення з боржника даної суми заборгованості в примусовому порядку, що є необхідною умовою для встановлення факту неплатоспроможності та підставою для провадження у справі про банкрутство.
Нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквідаційної процедури вважається банкрутством (частина 2 стаття 209 Господарського кодексу України).
Нормою частини 4 статті 205 Господарського кодексу України введено критерій неоплатності, наявність якого поряд з критерієм неплатоспроможності означає, що у провадженні у справі про банкрутство має бути доведено не тільки факт припинення платежів, а й те, що вартість майна боржника є меншою, ніж величина кредиторської заборгованості.
Отже, при визнанні боржника банкрутом, суд повинен з дотриманням вимог чинного законодавства встановити його неоплатність. Така правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України № 21/23/07-16/300/08-21/107/09 від 14.07.2010 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, у тому числі з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Враховуючи викладені обставини, заява про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи підлягають поверненню заявнику (боржнику) без розгляду на підставі ч.1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п. 1, 3 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
1. Повернути заяву б/н від 06.05.2011р. (вх. № 0731 (н) від 10.05.2011р.) та додані до неї матеріали (всього на 96-ти аркушах), - Товариству з обмеженою відповідальністю телерадіокомпанії "Нова-Ера", м. Тернопіль, вул. Крушельницької, 18/510, - без розгляду.
2. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито в сумі 85,00 грн., сплачене заявником до Державного бюджету України на рахунок 31111095700002 ВДК у м. Тернополі, банк отримувача: ГУДК у Тернопільській області, МФО банку -838012, код -23588119, згідно квитанції № 8399 від 06.05.2011р., підлягає поверненню.
3. У відповідності до п. 13 Порядку оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., перераховані заявником до Державного бюджету України на рахунок 31210264700002 УДК у м. Тернополі, банк отримувача: ГУДК у Тернопільській області, МФО банку -838012, ідент. код 23588119, згідно квитанції № 8417 від 06.05.2011р., підлягають поверненню.
4. Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення.
Суддя Н.О. Андрусик