79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.06.11 Справа№ 5015/1395/11
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛК Юкрейн Груп”, с.Побужани
до відповідача : Приватного підприємства “Вокс-ЛВ”, с.Утішків
про: стягнення 4851грн. 44коп.
Суддя Гоменюк З.П.
Секретар судового засідання Старостенко О.В.
Представники:
від позивача: Аксютін Р.В.
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛК Юкрейн Груп” подано позов до Приватного підприємства “Вокс-ЛВ” про стягнення 4725грн. 00коп. основного боргу, 50грн. 48коп. 3% річних та 75грн. 96коп. інфляційних витрат.
Ухвалою суду від 18.03.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.04.2011р. За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 06.04.2011р. розгляд справи відкладено на 20.05.2011р. Ухвалою суду від 20.05.2011р. за клопотанням відповідача продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 01.06.2011р.
В судовому засіданні 01.06.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити
Відповідач в судове засідання 01.06.2011р. повторно явку поноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.05.2011р. № 0600753 (вручене 28.05.2011р.). 17.05.2011р. відповідачем надіслано клопотання про відкладення розгляду справи в якому зазначив, що борг ним частково ( в сумі 3225грн. 00коп.) сплачений, однак доказів сплати суду не представив.
Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути позов при відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
14.09.2010р. між ТзОВ ЛК Юкрейн Груп” (перевізник) та ПП “Вокс-ЛВ” (замовник) укладено заявку-договір №66/14.09.2010 на вантажне перевезення по території України, відповідно до умов якого позивач здійснив перевезення зерна автомобілем в кількості 99140кг. по маршруру м.Радивилів -м.Буськ. Факт виконання транспортного перевезення підтверджується актом №ЛК-10/04 здачі прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 4725грн. 00коп. та долученими до матеріалів справи вантажно-транспортними накладними з відмітками відповідача про отримання вантажу.
Відповідно до умов п.8 укладеного договору-заявки, оплата здійснюється по факту вивантаження, по ориганалам документів протягом 5 банківських днів.
Однак, відповідачем своїх зобов”язань за даним договором не виконано, станом на час звернення позовом до суду заборгованість відповідача становить 4725грн. 00коп.
Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України та аналогічними нормами ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зазначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення вартості неоплачених перевезень в розмірі 4725грн. 00коп. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 75грн. 96коп. інфляційних втрат за період з жовтня 2010р. по грудень 2010р. включно та 50грн. 48коп. 3 % річних за період з 24.09.2010р. по 01.02.2011р. Розглянувши дану вимогу, суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано обгрунтованого заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення суми позову, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягаю задоволенню повністю.
Судові витрати покладаються на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 22, 526, 509, 530, 625, 610, 614, 629,909 ЦК України, ст.ст.193, 307 ГК України, ст.ст.33,34,35,44,49,75,82,84 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Вокс-ЛВ”, вул.Буська, 1, с.Утішків, Буського району Львівської області ( ідентифікаційний код 20770316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛК Юкрейн Груп”, вул.Шкільна, 127, с.Побужани, Буського району Львівської області, поштова адреса:вул.Зелена, 13, с.Бужок, Золочівського району Львівської області (ідентифікаційний код 34978102) 4725грн. 00коп. основного боргу, 50грн. 48коп. 3% річних, 75грн. 96коп. інфляційних витрат, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.
Суддя