79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.06.11 Справа№ 5015/2624/11
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом:Прокурора м.Червонограда в інтересах Держави в особі уповноваженого органу Червоноградської міської ради в особі КП “Червоноградтеплокомуненерго” (м.Червоноград)
до відповідача:Комунального підприємства “Червонограджитлокомунсервіс” (м.Червоноград)
про :стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання в сумі 12 527,62 грн.
Суддя:В.М. Пазичев
При секретарі:І.Є.Башак
Представники сторін:
від позивача:ОСОБА_1.-представник, довіреність від 01.03.2011 року
від відповідача:ОСОБА_2.-представник, довіреність від 25.05.2011 року
від прокурора:Не з”явився
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Прокурора м.Червонограда в інтересах Держави в особі уповноваженого органу Червоноградської міської ради в особі КП “Червоноградтеплокомуненерго” (м.Червоноград) до Комунального підприємства “Червонограджитлокомунсервіс” (м.Червоноград) про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання в сумі 12 527,62 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.05.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 24.05.2011 року. Ухвалою від 24.05.2011 року розгляд справи відкладено до 31.05.2011 року, у зв”язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 31.05.2011 року розгляд справи відкладено до 07.06.2011 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 07.06.2011 року розгляд справи відкладено до 08.06.2011 року, для надання доказів по справі.
Прокурор вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.05.2011 року, про відкладення від 24.05.2011 року, від 31.05.2011 року, від 07.06.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.05.2011 року, про відкладення від 24.05.2011 року, від 31.05.2011 року, від 07.06.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
В судовому засіданні 07.06.2011 року позивач подав заперечння на відзив на позовну заяву.
08.06.2011 року за вх.№13009/11 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог у вигляді заяви про укладення мирової угоди,, згідно якої просить суд в межах строку позовної давності стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 4 857,84 грн., яку визнає відповідач. Крім того, позивач відмовляється від стягнення 3% річних та втрат від інфляції за прострочення виконання грошового зобов”язання.
Представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.05.2011 року, про відкладення від 24.05.2011 року, від 31.05.2011 року, від 07.06.2011 року не виконав повністю, відзив на позов не представив, явку повноважного представника забезпечив.
23.05.2011 року за вх.№68 від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.
31.05.2011 року за вх.№12325/11 відповідач подав відзив на позов.
08.06.2011 року за вх.№15028/11 відповідач подав доповнення до візиву на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги позивача.
08.06.2011 року за вх.№12986/11 відповідач подав клопотання по справі.
Позов розглянуто у відсутності прокурора за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 08.06.2011 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Прокуратурою м.Червонограда проведено перевірку щодо надходження платежів за спожиту теплову енергію, якою встановлено, що перед позивачем поряд, з іншими підприємствами, відповідач має заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді.
Разом з цим, також встановлено, що, відповідно до Договору №406 від 10.10.2002 року, який пролонгований на наступні роки (п.10.4), КП “Червоноградтеплокомуненерго” взяло на себе зобов”язання постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені вказаним договором.
Так, з лютого 2008 р. по квітень 2009 р. відповідачеві надано послуги з теплопостачання на загальну суму 8 776,73 грн. Однак, свої зобов'язання, щодо оплати вказаної суми, останній не виконав. За прострочку оплати боргу відповідачеві нараховано позивачем: індекс інфляції за весь час прострочення в сумі 3 093,55 грн. (передбачено ст.625 ЦК України); три відсотки річних в розмірі 657,34 грн. (передбачено ст.625 ЦК України);
Отже, загальна сума боргу, відповідно до розрахунку до позовної заяви по заборгованості, з нарахуванням втрат від інфляції і 3% річних становить 12 527,62 грн.
08.06.2011 року за вх.№13009/11 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог у вигляді заяви про укладення мирової угоди,, згідно якої просить суд в межах строку позовної давності стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 4 857,84 грн., яку визнає відповідач. Крім того, позивач відмовляється від стягнення 3% річних та втрат від інфляції за прострочення виконання грошового зобов”язання.
На час розгляду справи відповідач борг у розмірі 4 857,84 грн. визнав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
На органи прокуратури, відповідно до пункту 2 ст. 121 Конституції України, покладено представництво інтересів держави в суді у випадках передбачених Законом. Право на звернення до господарського суду в інтересах Держави визначено п.6 ст.20, ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" та абзацом четвертим частини першої ст.2 ГПК України. Поняття інтереси держави є поняттям оціночним і відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. лише прокурор визначає в чому саме відбулося або могло відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.
Позовну заяву пред'явлено в інтересах держави, її уповноваженого органу Червоноградської міської ради в особі КП „Червоноградтеплокомуненерго", оскільки дане підприємство підпорядковане виконавчому комітетові Червоноградської міської ради, який є органом управління майном КП "Червоноградтеплокомуненерго", що передане йому в оперативне управління. КП "Червоноградтеплокомуненерго” утворено компетентним органом місцевого самоврядування -в розпорядчому порядку підставі рішення виконавчого комітету Червоноградської міської ради за №414 від 30.10.2000 року, на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить КП "Червоноградтеплокомуненерго" - Червоноградська міська рада, є представником відповідної територіальної громади і виконує її функції у межах, визначених ГК України та іншими законодавчими актами. Майно КП "Червоноградтеплокомуненерго'" перебуває у комунальній власності, і в найменуванні даного підприємства містяться слова "комунальне підприємство" та вказівка на орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого входить це підприємство. КП "Червоноградтеплокомуненерго" підзвітне Червоноградській міській раді, яка є органом місцевого самоврядування відповідно до ст. 140 Конституції України.
Оскільки, зазначене підприємство належить до комунальної власності, його доходи являються суттєвим джерелом надходжень як в місцевий бюджет, так і в бюджет України (у вигляді своєчасних виплат податків, внесків до Пенсійного фонду, а також інших обов'язкових платежів). Несвоєчасне виконання та невиконання Відповідачем умов вищевказаного Договору приводить до зменшення фінансових надходжень в бюджети різних рівнів, що веде до заподіяння шкоди інтересам Держави.
Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладений обов”язок представляти інтереси Держави в суді у випадках, визначених Законом. Право на звернення прокурора до суду в інтересах Держави передбачено п.6 ч.2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру”, ст.2 ГПК України, рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року. Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах. Держава зацікавлена в належній поведінці суб”єктів цивільно-правових відносин, яку вона закріпила в законах та інших нормативно-правових актах.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.
У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України “Про енергопостачання”, одним із основних обов'язків споживача теплової енергії є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Згідно п.5 ст. 25 Закону України “Про енергопостачання”, у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.
Відповідно до п.6 ст.25 цього Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
08.06.2011 року за вх.№13009/11 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої відмовляється від стягнення 3% річних та індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов”язання.
Згідно ч.4 ст.80 ГПК україни, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Отже, суд дійшов до висновку, що провадження у справі в частині стягнення 3% річних та втрат від інфляції за прострочення виконання грошового зобов”язання в розмірі 3 093,55 грн. та 657,34 грн. слід припинити.
На час розгляду справи, відповідач подав докази часткового погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
В судовому засіданні 08.06.2011 року позивачем подано заяву про зменшення суми позову до 4 857,84 грн.
Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позов визнав і подав докази часткового погашення боргу, і у суду немає підстав вважати, що дії відповідача суперечать законодавству або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що позов Прокурора м.Червонограда в інтересах Держави в особі уповноваженого органу Червоноградської міської ради в особі КП “Червоноградтеплокомуненерго” (м.Червоноград) до Комунального підприємства “Червонограджитлокомунсервіс” (м.Червоноград) в частині стягнення боргу в сумі 4 857,84 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Уточненні позовні вимоги - задоволити.
2. Стягнути із Комунального підприємства “Червонограджитлокомунсервіс” (80100, м.Червоноград, вул.Шевська,1А; р/р 26009070000001 в ЛРУ АТ “Індекс-Банк”, МФО 325279, код ЗКПО 31616100) на користь КП “Червоноградтеплокомуненерго” (80100, м.Червоноград, вул.Промислова,1, р/р 26002301400095 в Червоноградському відділенні “Промінвсетбанку” МФО 325376, код ЄДРПОУ 23966248) -борг у сумі 4 857 (чотири тисячі вісімсот п”ятдесят сім) грн. 84 коп.
3. Стягнути із Комунального підприємства “Червонограджитлокомунсервіс” (80100, м.Червоноград, вул.Шевська,1А; р/р 26009070000001 в ЛРУ АТ “Індекс-Банк”, МФО 325279, код ЗКПО 31616100) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) -102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В частині стягнення стягнення 3% річних та втрат від інфляції за прострочення виконання грошового зобов”язання в розмірі 3 093,55 грн. та 657,34 грн. -провадження припинити.
5. Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.