91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
06.06.11 Справа № 24/21/2011
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго", м. Запоріжжя
до Приватного науково-виробничого підприємства "Інтелінвест", м. Луганськ
про стягнення 21386 грн. 40 коп.
Суддя Рябцева О.В.
в присутності представників сторін:
від позивача -не прибув;
від відповідача -Яковенко С.В. -директор, ОСОБА_1 -предст. за дов. від 16.05.2011 б/н, ОСОБА_2 -предст. за дов. від 20.04.2011 № 20041.
Позивачем заявлена вимога про стягнення пені в сумі 15800 грн. 40 коп. та штрафу в сумі 5586 грн. 00 коп. за прострочення поставки продукції, всього 21386 грн. 40 коп.
На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що відповідно до умов договору поставки від 04.06.2010 № 865 відповідач поставив продукцію за заявкою від 16.08.2010 № 1 з простроченням на 16 днів, за заявкою від 16.12.2010 № 2 взагалі товар не поставлений, тривалість прострочення за цією заявкою за період з 31.12.2010 по 23.03.2011 склала 83 дні. Відповідальність постачальника за прострочення поставки продукції передбачена п. 7.1. договору у вигляді пені за кожен день прострочення у розмірі 0,2% та штрафу в розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Відповідач відзивом від 16.05.2011 позовні вимоги визнає частково, а саме погоджується з нарахуванням штрафних санкцій за заявкою № 1 в сумі 2553 грн. 60 коп. Що стосується нарахування штрафних санкцій за заявкою № 2, то поставка за нею була здійснена 01.02.2011, тобто з простроченням, однак відповідач відмовився від прийняття продукції, пославшись на закінчення дії договору 31.12.2010.
Додатковим відзивом, наданим у судовому засіданні 06.06.2011, відповідач заперечує проти заявлених вимог у повному обсязі та просить відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю. Крім того, відповідач просить зменшити розмір неустойки до розміру спричинених збитків.
Позивач, не спростовуючи доводів відповідача про відмову від прийняття продукції у зв'язку з закінченням строку дії договору, просить стягнути неустойку в повному обсязі.
Позивачем поштою надіслано документи (Статут, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А 01 № 034242, довідку із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 26.04.2011), які отримані судом 04.05.2011, та свідчать про перейменування позивача, у зв'язку з чим правильною назвою є Публічне акціонерне товариство "Дніпроенерго".
Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 04.06.2010 між Публічним акціонерним товариством "Дніпроенерго" (позивач) та Приватним науково-виробничим підприємством "Інтелінвест" (відповідач) відповідно до Законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти укладено договір поставки № 865.
За умовами цього договору відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а позивач зобов'язався прийняти і сплатити за продукцію 2009-2010 року виготовлення в кількості, асортименті та за ціною згідно специфікації, а саме: муфту зубчату (валик проміжний у зборі кр.3213.008СБ-1шт. та шестерня кр.4.300.050-2шт.) ЦК135/8 ч.3213.008СБ, виробником яких є ТОВ "СНТЦ", м. Суми.
Пунктом 2.1. договору відповідач поставляє продукцію протягом червня-грудня 2010 року узгодженими партіями згідно з письмовими заявками позивача протягом 10 банківських днів з моменту відправлення заявки позивачем.
Позивач на виконання зобов'язань за договором направив відповідачу письмові заявки, а саме: 16.08.2010 письмову заявку № 1 (вих. № 21/12869 від 16.08.2010) на виготовлення та поставку запчастин на загальну суму 79800 грн., яка отримана відповідачем 20.08.2010, строк поставки продукції до 31.08.2010; 16.12.2010 письмову заявку № 2 (вих. № 21/18257 від 16.12.2010) на виготовлення та поставку запчастин на загальну суму 79800 грн., яка отримана відповідачем 20.12.2010, строк поставки продукції до 30.12.2010.
Відповідач за видатковою накладною від 17.09.2010 № РН-17092 поставив позивачу продукцію за заявкою № 1 на суму 79800 грн. з простроченням на 16 днів. Позивач розрахувався за отриманий товар 17.12.2010 також з простроченням передбаченого договором 45-денного строку розрахунків.
Продукція за заявкою № 2 відповідачем взагалі не поставлена. За розрахунком позивача, прострочення на час звернення до суду складає 83 дні.
Пунктом 7.1. договору визначено, що за порушення строків поставки продукції відповідач сплачує позивачу пеню за кожен прострочений дань поставки у розмірі 0,2% від суми продукції, що не поставлена у встановлений строк, а також за порушення строків поставки понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Також п. 8.1. договору передбачено, що строк дії договору встановлюється з дати підписання та скріплення печатками до 31.12.2010, а в частині проведення розрахунків -до повного виконання грошових зобов'язань.
Позивач 04.02.2011 направив відповідачу претензію від 04.02.2011 № 000684 з вимогою про сплату штрафних санкцій, але відповідач відповіді не надав, штрафні санкції не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Позивач просить стягнути пеню за заявкою № 1 за період з 01.09.2010 по 16.09.2010 в сумі 2553 грн. 60 коп., за заявкою № 2 за період з 31.12.2010 по 23.03.2011 в сумі 13246 грн. 80 коп. та штраф в розмірі 7% в сумі 5586 грн. 00 коп., всього 21386 грн. 40 коп.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.
У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пункт 1 ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідач не виконав своїх зобов'язань по поставці продукції в обумовлений договором строк, у зв'язку з чим вимоги про стягнення пені за несвоєчасну поставку продукції за заявкою № 1 підлягають задоволенню в сумі 2553 грн. 60 коп. за період з 01.09.2010 по 16.09.2010.
Вимоги про стягнення пені за несвоєчасну поставку продукції за заявкою № 2 за період з 31.12.2010 по 23.03.2011 в сумі 13246 грн. 80 коп. підлягають задоволення частково в сумі 159 грн. 60 коп. за 1 день -31.12.2010, оскільки договір поставки від 04.06.2010 № 865 діяв до 31.12.2010 і лише в частині проведення розрахунків -до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань. Строк виконання договору в частині негрошового зобов'язання встановлений протягом червня-грудня 2010 року, тому після спливу цього часу виконання зобов'язання договором не передбачено. Доводи відповідача щодо відмови позивача отримати товар після 31.12.2010 приймаються до уваги з огляду на надання ним декларації перевізника "Гюнсел", з якої вбачається, що 28.01.2011 з м. Суми (за п. 1.1. договору в м. Суми знаходиться завод виробника товару за договором) до м. Запоріжжя було відправлено зубчаті муфти. Крім того, позивач не заперечує проти доводів відповідача щодо відмови у прийнятті товару, поставленого 01.02.2011 через закінчення терміну дії договору.
Вимоги про стягнення штрафу в сумі 5586 грн. 00 коп. не підлягають задоволенню, оскільки термін поставки як за заявкою № 1, так і за заявкою № 2 не перевищує 30 календарних днів.
Всього підлягає задоволенню 2713 грн. 20 коп.
У задоволенні решти вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
Клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Статтею 233 ГК України також передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Позивач на вимогу суду поясненням від 29.04.2011 № 10/5183 щодо настання збитків у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором зазначив, що до складу ПАТ "Дніпроенерго" входять три теплові енергогенеруючі станції, для роботи яких необхідне постачання деталей для блоків станцій. Відсутність на ТЕС деталей, необхідних для роботи блоків, може призвести до аварійної зупинки обладнання та спричинити відключення цілих регіонів України від електро та теплопостачання. Крім того, відповідний договір укладено відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель". Враховуючи, що відповідач не виконав умов договору необхідно відкривати процедуру закупівель продукції, яка триває приблизно 2,5 місяці, тому теплова станція буде знаходитись без необхідної для її роботи деталей, що є негативним впливом для поточної діяльності підприємства та наносить збитки ПАТ "Дніпроенерго". Однак документального підтвердження цих доводів не надано
Відповідач також документально не обґрунтував підстав для зменшення розміру неустойки, не надав доказів складного фінансового становища. Крім того, розмір штрафних санкцій, який підлягає стягненню, є співрозмірним.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам: з державного мита в сумі 27 грн. 13 коп., з витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29 грн. 94 коп. В решті судові витрати покладаються на позивача.
У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позовні вимоги задоволити частково.
2.Стягнути з Приватного науково-виробничого підприємства "Інтелінвест", м. Луганськ, вул. Оборонна, 34, ідентифікаційний код 25366305 на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго", м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, ідентифікаційний код 00130872 пеню в сумі 2713 грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 27 грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 29 грн. 94 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.У задоволенні решти позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Дніпроенерго" про стягнення з Приватного науково-виробничого підприємства "Інтелінвест" пені в сумі 13087 грн. 20 коп. та штрафу в сумі 5586 грн. 00 коп. відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5.Повне рішення складено і підписано - 14.06.2011.
Суддя О.В.Рябцева