01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.05.2011 № 23/017-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача: Пронін П.М. - директор (наказ № 149-О від 05.05.2010 року),
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 31.03.2011 р. приватного акціонерного товариства «АС» на рішення господарського суду Київської області від 16.03.2011 року
у справі № 23/017-11 (суддя - Заєць Д.Г.)
за позовом Державного підприємства «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки»
до приватного акціонерного товариства «АС»
про стягнення 39 825, 78 грн.
08.02.2011 року Державне підприємство «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки» (ДП «Укр.ЦЕАТ» (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «АС» (відповідач) про стягнення боргу в сумі 24 210, 00 грн., пені - 10 531, 35 грн., інфляційних втрат - 3 800, 97 грн. та 1 283, 46 грн. - 3% річних (а.с. 2-6). Під час розгляду справи представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача тільки борг в сумі 24 210, 00 грн. (а.с.74-75)
Рішенням господарського суду Київської області від 16.03.2011 року у справі № 23/017-11 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з приватного акціонерного товариства «АС» на користь державного підприємства «Український центр з науково-методичного забезпечення експлуатації авіаційної техніки» 24 210 грн. заборгованості та судові витрати (а.с.79-82).
Не погодившись з прийнятим рішенням, приватне акціонерне товариство «АС», через місцевий господарський суд подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, також судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини даної справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2011 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «АС» прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.
Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2011 року № 01-23/2/12 склад колегії змінено у зв'язку з хворобою судді Тарасенко К.В.
Апелянт (відповідач у справі) в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, однак 25.05.2011 року подав клопотання (вх. № 02-7.4/175) про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника.
Позивач у судовому засіданні заперечив проти доводів апелянта, просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення
Колегія суддів відхиляє вищевказане клопотання про відкладення розгляду даної скарги, оскільки апелянтом не надано доказів в підтвердження обставин, викладених в останньому.
Крім того, клопотання підписано невідомою особою (підпис відрізняється візуально від підпису Ненади В.Б., який вчинено останнім на апеляційній скарзі та інших документах, які є в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
10.03.2009 року між позивачем у справі та Відкритим акціонерним товариством «АС» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «АС») укладено договір № 283-09/АТ про продовження призначеного строку служби лопатей Н-1М №№19863, 19865, 19875, 19972, 19978, 19980 за №283-09/АТ (далі - договір), відповідно до умов якого замовник (відповідач у справі) доручає, а виконавець (позивач у справі) разом з ВАТ «Камов» приймає на себе виконання наступних робіт: перевірку пономерної, виробничої та технічної документації, оцінку технічного стану лопатей Н-1М №№19863, 19865, 19875, 19972, 19978, 19980 несучого гвинта вертольота Ка-26 з метою визначення можливості продовження призначення строку служби на 1 рік у відповідності з вимогами рішення ВАТ «Камов» від 28 липня 2008 року за №Н1М-021-004Р08 «О порядке проведения работ по индивидуальному увеличению назначенного срока службы до 20 лет в пределах назначенного ресурса до 4000 часов лопастям Н-1М (Н-1) несущих винтов вертолета Ка-26 (для вертолетов, эксплуатирующихся за пределами РФ)» (стаття 1 договору).
Пунктами 2.1. та 2.2. ст. 2 договору сторони передбачили, що вартість робіт по договору складає 24 210,00 грн. (в тому числі ПДВ); оплата провадиться одноразово, 100% передоплатою, шляхом перерахування замовником суми договору на розрахунковий рахунок виконавця.
Відповідно до п.6.1. договору здавання та приймання робіт провадиться актом здачі-приймання виконаних робіт із передачею замовнику необхідної документації відповідно до предмету цього договору.
Пунктом 4.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і припиняє свою дію після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.
Як вбачається із акту здачі-приймання технічної продукції від 31.03.2010 року позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на суму 24 210, 00 грн. (а.с. 10). Акт підписано сторонами без будь яких заперечень чи застережень, підписи повноважних осіб скріплено печатками юридичних осіб сторін за договором. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач виконав свої договірні зобов'язання.
Позивач просить стягнути з відповідача 24 210, 00 грн. боргу по оплаті вартості виконаних робіт, оскільки не виконав грошові зобов'язання за договором. Здійснення позивачем робіт передбачених договором до попередньої оплати, як передбачалося п. 2.2 договору не позбавляє його права вимагати оплати вартості виконаних робіт, як і не надає права замовнику відмовитися від виконання зобов'язань за договором.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання з договору про надання послуг (виконання робіт), згідно якого, в силу статті 901 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір про надання послуг - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.
В силу ст. ст. 509, 526, 546 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2010 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про оплату боргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: фіскальним чеком № 6924 та описом вкладення у цінний лист від 28.12.2010 року (а.с.13-14).
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договір передбачає надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки відповідач на час прийняття рішення суду не надав доказів оплати вартості послуг та не спростував факту належного виконання робіт позивачем.
Враховуючи, що обставини, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Київської області від 16.03.2011 року у справі № 23/017-11 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «АС» на рішення господарського суду Київської області від 16.03.2011 року у справі № 23/017-11 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 16.03.2011 року у справі № 23/017-11 залишити без змін.
3. Справу № 23/017-11 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя
Судді