донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.06.2011 р. справа №8/13пд/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: Акулової Н.В., Гези Т.Д.
При секретарі: Братченко Т.А.
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»м. Київ
на рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011р. (повний текст від 07.04.2011р.) у справі №8/13пд/2011 (суддя Середа А.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ «Долина»м. Луганськ
про визнання ексклюзивного дистриб'юторського договору недійсним
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»м. Київ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «НВ «Долина»м. Луганськ, про визнання ексклюзивного дистриб'юторського договору недійсним.
Заявою від 28.02.2011р. №28/1-02 позивач уточнив позовні вимоги в порядку ст. 22 ГПК України, змінивши підстави позовних вимог.
Рішенням господарського суду Луганської області від 04.04.2011р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Свій висновок щодо відмови у задоволенні позову господарський суд обґрунтував, посилаючись на приписи ст.ст. 203, 215 ЦК України. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що рішенням господарського суду міста Києва від 09.01.2009р. у справі №12/281, яке набрало законної сили, вже було відмовлено у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Тридента Агро»до ТОВ «НВ «Долина»про визнання ексклюзивного дистриб'юторського договору №101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин «Вимпел»від 05.03.2007р. недійсним, та вказаним рішенням встановлено, що відповідач на момент укладання спірного договору отримав у встановленому законом порядку ліцензію на право виробництва, оптової і роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами, а також те, що сторони за договором схвалили його подальшим виконанням.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011р. у справі №8/13пд/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Тридента Агро» у повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на те, що при укладенні спірного договору відповідачем не було надано позивачу сертифікації поставленого товару, а також на те, що відповідач ухилився від внесення у проект договору посилань на відповідні ліцензії, стандарти чи умови визначення якості товару.
Крім того, заявник апеляційної скарги наголошує на неправомірній відмові місцевого господарського суду у задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача низки документів, які, на його думку, мають суттєве значення для розгляду даної справи.
До того ж, за твердженням апелянта, під час укладання спірного договору відповідачем замовчувались дані щодо якості продукції, що є порушенням в розумінні ст. 230 ЦК України.
Також заявник апеляційної скарги зазначає, що спірний договір не міг бути підписаний з боку відповідача директором підприємства у зв'язку із знаходженням останнього в день підписання договору у службовому відрядженні, а підпис та відтиск печатки у вказаному договорі не відповідають дійсному підпису директора відповідача та відтиску печатки його підприємства.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте направив на адресу апеляційного господарського суду клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з відрядженнями представників ТОВ «Тридента Агро». Судова колегія відмовляє заявнику у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки останнім не подано відповідних доказів знаходження усіх представників підприємства у відрядженнях.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 10.05.2011р. явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.07р. між ТОВ «НВ «Долина»(постачальник) та ТОВ «Тридента Агро»(дистриб'ютор) було укладено ексклюзивний дистриб'юторський договір №101ЄК по розповсюдженню стимулятору росту рослин «Вимпел», відповідно до умов якого постачальник зобов'язався надати, а дистриб'ютор - прийняти на себе виключне право з продажу товару постачальника в Україні, а саме - регулятору росту рослин «Вимпел»(свідоцтво про державну реєстрацію серії А №01083 від 23.01.06р.), загальною вагою 33000кг за ціною: 51,00 грн. - у випадку поставки товару в каністрах по 5 кг, або за ціною 52,20 грн. - у випадку поставки товару у каністрах по 1 кг.
У позовній заяві з урахуванням уточнення позивач стверджує, що при укладанні договору відповідачем не було надано сертифікатів, стандартів чи ліцензій про визначення якості продукції, крім того, посилається на укладення договору під впливом помилки в розумінні ст. 229 ЦК України та введення його в оману в розумінні ст. 230 ЦК України шляхом замовчування відповідачем обставин щодо документації про якість товару. Також, позивач наголошує на тому, що спірний договір не міг бути підписаний з боку підприємства позивача його директором, оскільки останній на момент підписання договору знаходився у службовому відрядженні, більш того, підпис директора у договорі та відтиск печатки ТОВ «Тридента Агро»не відповідають тим, що існують на підприємстві позивача, у зв'язку з чим просить суд визнати ексклюзивний дистриб'юторський договір №101ЄК від 05.03.2007р. по розповсюдженню стимулятору росту рослин «Вимпєл»недійсним.
За змістом ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.1999р. №02-5/111 (зі змінами та доповненнями), угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.
Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
В силу статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В уточненій позовній заяві позивач стверджує, що спірний договір укладений під впливом помилки та введення в оману, а саме - ексклюзивний дистриб'юторський договір №101ЄК від 05.03.2007р. по розповсюдженню стимулятору росту рослин «Вимпєл»підписаний при замовчуванні відповідачем обставин щодо стандартів, технічних регламентів або іншої документації про якість продукції.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 Господарського кодексу України.
Так, за приписами ч.1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
За змісту наведеної норми вбачається, що помилкою є неправильне сприйняття особою фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що правочин не був би вчинений. Разом з цим, для визнання правочину недійсним як укладеного під впливом помилки необхідно, щоб помилка мала істотне значення. Під помилкою, що має істотне значення, розуміється помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
До того ж, за приписами ч.1 ст.230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина 1 статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Під обманом законодавець мав на увазі як активну поведінку сторони правочину, яка проявляється в запереченні обставин, так і пасивну поведінку, яка полягає в тому, що особа замовчує існування істотних обставин.
Визначальною ознакою обману є умисні дії правочину.
Поряд з цим, необхідною умовою для визнання правочину недійсним є також те, щоб при врахуванні (шляхом заперечення чи замовчування) обставини могли перешкодити вчиненню правочину, якби інша особа дізналася про їх існування.
Обман має місце і в тому випадку, коли сторона правочину навмисно вводить в оману іншу сторону правочину відносно таких якостей правочину як природа правочину, прав та обов'язків сторін, властивостей та якості речі, що значно знижують її цінність або можливість використати за цільовим призначенням.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог (ст. 33 ГПК України).
Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б факт помилки сторін при укладення спірного договору або докази в обґрунтування тверджень позивача щодо введення його в оману при укладанні спірного договору. Вказаний договір підписаний позивачем добровільно, без протоколу розбіжностей згідно ст. 180 Господарського кодексу України, при цьому, в п. 2.2 договору наявне підтвердження постачальника, що даний товар зареєстрований на території України належним чином та дозволений для використання на території України. Крім того, спірний договір містить всі істотні умови в розумінні ст. 638 ЦК України.
Стосовно відсутності повноважень представника позивача під час укладання спірного договору, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з ексклюзивного дистриб'юторського договору №101ЄК від 05.03.2007р., він підписаний з боку підприємства позивача директором ТОВ «Тридента Агро»Цимбал Андрієм Віталійовичем, підпис якого скріплений печаткою підприємства.
Посилання позивача на неможливість підписати спірний договір директором підприємства у зв'язку з його знаходженням у відрядження під час укладання договору, а також твердження про суттєву різницю між дійсним підписом директора підприємства позивача та відтиском печатки ТОВ «Тридента Агро»від тих, що містяться у спірному договорі, не можуть бути прийняті судовою колегією до уваги з огляду на таке.
Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
В матеріалах справи наявне рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2009р. у справі №12/281 (залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2009р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2009р.), в ході розгляду якої встановлено, що відповідач здійснював поставки за спірним договором, а позивач приймав від відповідача товар та частково оплачував його.
З огляду на приписи ст. 35 ГПК України, наведене свідчить про те, що позивач в подальшому схвалив оспорюваний правочин, у зв'язку з чим відсутні будь-які підстави для визнання оспорюваного договору недійсним з підстав, викладених у позовній заяві.
Крім того, вказаним рішенням відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Тридента Агро»до ТОВ «НВ «Долина»про визнання ексклюзивного дистриб'юторського договору №101ЄК від 05.03.2007р. недійсним з підстав відсутності у відповідача на момент укладення договору ліцензії, а також відсутності повноважень особи на підписання даного договору від імені ТОВ «НВ «Долина».
Судова колегія не приймає до уваги твердження скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом неприйняття заяви позивача про витребування у відповідача низки документів, оскільки, з огляду на матеріали справи, вважає зазначене клопотання необґрунтованим.
Отже, враховуючи зміну позивачем підстав позову шляхом подання заяви про уточнення позовних вимог, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що зміст спірного договору не суперечить чинному законодавству, позивач не надав будь-яких доказів в підтвердження наявності правових підстав для визнання спірного договору недійсним, тобто не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу позову, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011р. у справі №8/13пд/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати по оплаті держмита за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011р. (повний текст від 07.04.2011р.) у справі №8/13пд/2011 залишити без зміни.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 04.04.2011р. (повний текст від 07.04.2011р.) у справі №8/13пд/2011 -залишити без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: Н.В. Акулова
Т.Д. Геза
Надруковано примірників-5
1-у справу
1-позивачу
1-відповідачу
1-господарському суду
1-ДАГС