донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
08.06.2011 р. справа №11/5н/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: Акулової Н.В., Гези Т.Д.
При секретарі: Братченко Т.А.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. по дов.;
від відповідача: ОСОБА_2. по дов.
Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»м. Луганськ
на рішення господарського суду Луганської області від 01.04.2011р. (повний текст від 06.04.2011р.)у справі №11/5н/2011 (суддя Москаленко М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Лутара»м. Лисичянськ Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»м. Луганськ
про скасування оперативно-господарської санкції
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Лутара»м. Лисичянськ Луганської області, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»м. Луганськ, про скасування оперативно-господарської санкції -рішення комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»по розгляду акту від 05.11.2010р. №601813 про порушення споживачем ПКЕЕ, яке оформлене протоколом №А4269/11 від 25.11.2010р., про нарахування ТОВ з іноземними інвестиціями «Лутара»320 090,31грн. вартості необлікованої електроенергії.
Рішенням від 01.04.2011р. у справі №11/5н/2011 господарський суд Луганської області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Свій висновок щодо задоволення позовних вимог місцевий господарський суд обґрунтував, посилаючись на приписи п.6.41, п. 6.42 ПКЕЕ, ст.ст. 235, 236, 237 ГК України, зазначивши, що протокол, яким оформлене оскаржуване рішення, не підписаний одним із членів комісії. Крім того, місцевий господарський суд вказав, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електричної енергії є саме оперативно-господарською санкцією, а право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено ПКЕЕ.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заявник в обґрунтування вимог про скасування судового рішення посилається на те, що протокол, яким затверджене відповідне рішення постачальника електроенергії, не є оперативно-господарською санкцією в розумінні ст.ст. 235-237 ГК України, тому висновок місцевого господарського суду про скасування зазначеного протоколу є незаконним та необґрунтованим.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У запереченнях на відзив на апеляційну скаргу відповідач, ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання», зазначив, що на його думку, рішення комісії ТОВ «ЛЕО», викладене у протоколі засідання комісії №А4269/11 від 25.11.2010р., не має тих ознак оперативно-господарської санкції, на яких наголошує позивач, а саме: не має механізмів оперативного впливу на порушника та не створює негативних наслідків його прийняття.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи,10.06.2008р. між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»(постачальник) та ТОВ з іноземними інвестиціями «Лутара» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №А4269, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електричних установок споживача загальною приєднаною потужністю 540 кВт, а споживач зобов'язався оплачувати вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.
05.11.2010р. під час перевірки представниками ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» дотримання вимог ПКЕЕ у виробничому цеху позивача виявлено порушення останнім Правил користування електричною енергією, яке полягало у діях споживача, що призвели до зміни показів розрахункового приладу обліку електроенергії (закорочення вторинних ланцюгів вимірювальних трансформаторів струму), про що складено акт про порушення Правил користування електричною енергією №601813, від підписання якого представник позивача відмовився.
25.11.2010р. комісією Первомайського РЕМ з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією прийнято рішення, яке оформлено протоколом №А4269/11, про нарахування позивачу 320 090,31грн. вартості не облікованої електроенергії.
Розрахунок вартості необлікованої електроенергії здійснено на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.06р. № 562 (зі змінами).
За результатами проведеного засідання комісії відповідачу було виписано рахунок №А4269/11/2 на суму 320 090,31грн., а також попередження №А4269/11/2 від 25.11.2010р. про обмеження постачання електроенергії.
Зазначений рахунок позивачем сплачений не був, натомість, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом, посилаючись на численні порушення відповідача під час складання акту про порушення ПКЕЕ, невірний розрахунок обсягу недоврахованої електроенергії згідно Методики, а також порушення при складанні протоколу, яким затверджене відповідне рішення комісії.
Судова колегія вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Пунктом 1.1 ПКЕЕ (в редакції, чинній у спірний період) передбачено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).
Згідно п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 122 від 08.02.06р. «Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії», на підставі акта виявлених порушень енергопостачальник розраховує розмір завданих внаслідок викрадення електричної енергії збитків та надсилає споживачеві електричної енергії рахунок для їх оплати.
Згідно пункту 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві, та підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Пунктом 6.42 ПКЕЕ встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 Методики обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ, розраховується на підставі акта порушень, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури. Розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за тарифами для споживачів відповідної групи та класу напруги, які діяли під час порушення споживачем ПКЕЕ; за величиною розрахункового добового споживання електричної енергії; за кількістю днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням.
Пунктом 2.6 Методики передбачена можливість визначення величини у разі виявлення у споживача самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або проводів до мережі електропередавальної організації та за умови відсутності договору, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення. При цьому, для розрахунку загального обсягу електричної енергії, спожитої самовільно, береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.
Відповідно до п. 6.42 Правил користування електричною енергією, споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про нарахування позивачу 320 090,31грн. вартості необлікованої електроенергії приймалось комісією в складі: головуючого, заст. начальника Первомайського РЕМ Бурденюк О.Г., заступника голови -ст. інспектора Первомайського РЕМ Прищепа І.Г., членів комісії -Росновської О.В., Стецюк Д.О. та Юхімчук С.О. Проте, у протоколі №А4269/11 від 25.11.2010р. відсутній підпис члена комісії Стецюк Д.О., що робить його неналежним доказом обґрунтованості визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та суми завданих позивачем збитків в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України, про що вірно зазначено судом першої інстанції.
Таким чином, оперативно-господарська санкція -рішення комісії ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»по розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 05.11.2010р. №601813, яке оформлене протоколом №А4269/11 від 25.11.2010р., про нарахування позивачу 320 090,31грн. вартості не облікованої електроенергії, застосована відповідачем з порушенням норм чинного законодавства.
Твердження відповідача про те, що рішення комісії ТОВ «ЛЕО», викладене у протоколі засідання комісії №А4269/11 від 25.11.2010р., не має тих ознак оперативно-господарської санкції, на яких наголошує позивач, а саме: не має механізмів оперативного впливу на порушника та не створює негативних наслідків його прийняття, не може бути прийнято судовою колегією до уваги, з огляду на таке.
Відповідно до статті 235 ГК за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 ГК встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.
Відповідно пункту 4.4.3 договору про постачання електричної енергії №А4269 від 10.06.2008р., споживач сплачує постачальнику вартість не облікованої електричної енергії, розрахованої виходячи з розрахункового добового споживання електричної енергії та кількості днів, протягом яких споживання електроенергії здійснювалось з порушенням умов ПКЕЕ відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, за діючими роздрібними тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження розрахункових засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу з метою зміни значення показів засобів обліку, зняття пломб із засобів обліку; зриву, порушення цілісності та пошкодження пломб Дерспоживстандарта України та постачальника; самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або проводів до мережі постачальника; споживання електричної енергії поза засобами обліку; інших дій, визначених ПКЕЕ та Методикою.
Таким чином, порядок виявлення та встановлення факту порушення договору про постачання електроенергії №А4269 від 10.06.2008р., порядок застосування оперативно-господарської санкції, передбаченої п. 4.4.3 договору, визначено вказаним договором, а також чинним законодавством України.
Так, згідно ч. 2 статті 237 ГК України, порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про скасування оперативно-господарської санкції -рішення комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»по розгляду акту від 05.11.2010р. №601813 про порушення споживачем ПКЕЕ, яке оформлене протоколом №А4269/11 від 25.11.2010р., про нарахування ТОВ з іноземними інвестиціями «Лутара»320 090,31грн. вартості необлікованої електроенергії, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судова колегія не приймає до уваги твердження заявника в апеляційній скарзі стосовно того, що протокол, яким затверджене відповідне рішення постачальника електроенергії, не є оперативно-господарською санкцією в розумінні ст.ст. 235-237 ГК України, а тому висновок місцевого господарського суду про скасування зазначеного протоколу є необґрунтованим, оскільки воно спростовується матеріалами справи. Зокрема, в оскаржуваному рішенні йдеться саме про оперативно-господарську санкцію у вигляді рішення, яке, в свою чергу, оформлене протоколом. Крім того, резолютивна частина зазначеного рішення містить висновок про скасування рішення комісії ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання»по розгляду акта №601813 від 05.11.2010р. про порушення споживачем ПКЕЕ, яке оформлене протоколом №А4269/11 від 25.11.2010р., а не власне протоколу засідання комісії.
З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Луганської області від 01.04.2011р. у справі №11/5н/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Рішення господарського суду Луганської області від 01.04.2011р. (повний текст від 06.04.2011р.)у справі №11/5н/2011 залишити без зміни.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 01.04.2011р. (повний текст від 06.04.2011р.)у справі №11/5н/2011 залишити без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: Н.В. Акулова
Т.Д. Геза
Надруковано примірників -6
1-у справу
1-позивачу
2-відповідачу
1-господарському суду
1-ДАГС