донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.06.2011 р. справа №1/335
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
Головуючого:Дучал Н.М.
суддівЗапорощенко М.Д.
Новікової Р.Г.
При секретарі Мірошник Г.І.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача -не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Рубіжне Луганської області
На рішення господарського судуЛуганської області
Від14.02.2011р. (підписано 17.02.2011р.)
у справі№ 1/335 (суддя Зюбанова Н.М.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, м. Київ в особі Рубіжанського відділення №3120 ВАТ „Державний ощадний банк України”, м. Рубіжне Луганської області
до
проФізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Рубіжне Луганської області
стягнення 16 179 грн. 26 коп.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України”, м. Київ в особі філії Рубіжанського відділення №3120 ВАТ „Державний ощадний банк України”, м. Рубіжне Луганської області, звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Рубіжне Луганської області про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4 від 29.05.2008р. у сумі 13 879,10грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на Кредитний договір № 4 від 29.05.2008р., рішення господарського суду Луганської області від 11.03. 2010р. у справі № 7/41, яким стягнуто з відповідача заборгованість та штрафні санкції ( станом на 11.03.2010р.) за означеним кредитним договором шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом договору застави; невиконання відповідачем рішення суду та непогашення заборгованості за кредитним договором, в результаті чого утворилася заборгованість по зобов"язаннях за договором, що виникли після рішення суду у справі 7/41.
Заявою № 43 від 09.02.2011р. позивач, на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №4 від 29.05.2008р. у загальній сумі 16 179,26грн., в тому числі: 335,36 грн. відсотків, 10934,92грн. прострочених відсотків, 930,44грн. прострочених відсотків (2%), 2425,96грн. пені з простроченого залишку, 1309,21грн. пені з прострочених відсотків, 111,37грн. пені прострочених 2% відсотків, 132,00грн. комісійної винагороди. Судом першої інстанції прийнято до розгляду заяву позивача.
Рішенням господарського суду Луганської від 14.02.2011р. (підписано 17.02.2011р.) у справі № 1/335 задоволені позовні вимоги. Стягнуто з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Рубіжне Луганської області на користь Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі філії-Рубіжанського відділення №3120, м. Рубіжне Луганської області -335,36грн. відсотків, 10934,92 грн. прострочених відсотків, 930,44грн. прострочених відсотків (2%), 2425,96грн. пені з простроченого залишку, 1309,21грн. пені з прострочених відсотків, 111,37грн. пені прострочених 2% відсотків, 132,00грн. комісійної винагороди, 161,79грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність заявлених позовних вимог та порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 4 від 29.05.2008р.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_4, не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення від 14.02.2011р. по справі № 1/335, вважаючи його таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.
В обґрунтування скарги наполягає на тому, що рішенням господарського суду від 11.03.2010р. вказаний позов вже був задоволений частково шляхом звернення стягнення на заставлене майно заставною вартістю 120 000,00 грн. Вважає твердження позивача, що ОСОБА_4 повинен був виконувати свої зобов"язання після винесеного рішення від 11.03.2010р., необґрунтованими, з огляду на проведення виконавчих дій щодо виконання рішення від 11.03.2010р. та арешт заставного майна. Послався на ст. 598 Цивільного кодексу, щодо припинення основного зобов"язання в результаті прийнятого рішення.
Посилання в мотивувальній частині судового рішення на правову позицію висловлену Вищим господарським судом України за результатами касаційної скарги по справі 7/59 (5/645) вважає необґрунтованим, оскільки ст. 4 господарського процесуального кодексу України має чіткий перелік законодавства, яке повинно застосовуватися при прийнятті судового рішення.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Державний ощадний банк України”, м. Київ в особі Рубіжанського відділення №3120 ВАТ „Державний ощадний банк України”, у відзиві № 120 від 05.04.2011р. на апеляційну скаргу проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, вважаючи їх необґрунтованими, а рішення суду законним.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 11.03.2010р. по справі № 7/41 частково задоволено позов Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України” в особі Рубіжанського відділення 33120 до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
Звернуто стягнення на заставлене майно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Рубіжне Луганської області на користь Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії Рубіжанського відділення ощадбанку № 3120, м. Рубіжне Луганської області за Договором застави від 09.07.08, заставною вартістю 120000 грн. 00 коп., що знаходиться за адресою м. Рубіжне, провулок Дачний, 1, на суму 61086 грн. 25 коп., де 52087 грн. 56 коп. - заборгованості за кредитом, 8125 грн. 20 коп. -заборгованість зі сплати процентів, 246 грн. 00 коп. -заборгованість зі сплати комісії та 627 грн. 49 коп. -пеня, а саме на наступне майно: стан мобільний профілегибочний CMII-CD-1YOP -1 шт., стан мобільний профілегибочний CMII-UD-1YOP -1 шт.
Рішенням від 11.03.2010р. встановлено, що між сторонами у справі 29.05.08 укладений Кредитний договір № 4 з Додатковими угодами до нього (далі -Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого Банк зобов'язується надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки Кредит в розмірі 60000,00 грн. та сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Кредит надається з позичкового рахунку в безготівковому порядку на придбання профілегибочного устаткування по виготовленню профілів "KNAUF" для монтажу гіпсокартонних систем (п.1.3. Кредитного договору).
Кредит надається на строк до 36 місяців з остаточним терміном повернення не пізніше 28.05.11р. Кредит повертається за графіком, викладеним у п.1.2. Кредитного договору.
Видача кредитних коштів у рамках кредитної лінії здійснюється траншами у строк з 06.04.07р. по 05.04.10р. по письмовим заявкам Позичальника зі згоди Банку шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок Позичальника, якщо інше не зазначено у письмовій заявці (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п.1.6.1.1. Кредитного Договору, відсотки за користування Кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 18 відсотків річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному Договором (з 31.12.08 -20% річних, а з 01.11.09 -23,5% річних).
Нараховані за період з першого дня видачі Кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення Позичальником Кредиту (або його частини) відсотки (з урахуванням положень п.1.6.1.2. цього Договору) повинні бути сплачені Позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення Кредиту - одночасно з погашенням Кредиту (п.1.6.1.3. Кредитного договору).
Банк має право збільшувати процентну ставку за користування кредитними коштами в односторонньому порядку на 2 відсоткових пункти у разі невиконання Позичальником зобов'язання забезпечити щомісячне спрямування грошових коштів на поточний рахунок в обсязі 100% від загального руху грошових коштів по всіх поточних рахунках Позичальника. Зазначене збільшення відбувається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому Банк повідомив Позичальника про невиконання ним зазначеної вимоги та зазначив про зміну відсоткової ставки (п.4.2.6. Кредитного договору).
Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником взятих на себе обов'язків за цим Договором та/або документів забезпечення, вимагати негайного повернення суми Кредиту та всієї суми нарахованих відсотків за користування Кредитом в тому числі, якщо Позичальник не зможе вчасно сплатити суму Кредиту, її частину або відсотки за користування Кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором (п.2.3.1. Кредитного договору).
Після отримання Позичальником від Банку повідомлення про відкликання Кредиту Позичальник зобов'язаний не пізніше 15 банківських днів з моменту одержання такого повідомлення, здійснити повне погашення Кредиту, включаючи основну суму Кредиту, нараховані та несплачені відсотки за користування Кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього Договору (п.2.3.2. Кредитного договору).
За порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми Кредиту своєчасній сплаті відсотків за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.6.1.1. Кредитного договору).
На підставі рахунку-фактури № СФ-0000132о від 23.04.08 (а.с.37) позивачем було прийнято до оплати платіжні доручення відповідача та здійснено перерахування 60000,00 грн. за вказаними в них реквізитами (а.с.36, 38).
Між сторонами у справі 09.07.08р. укладений Договір застави (далі -Договір застави), відповідно до п.1.1. якого Заставодавець передає в заставу Заставодержателю у якості забезпечення виконання Заставодавцем зобов'язань за Кредитним договором № 4 від 29.05.08, укладеного між Заставодержателем та Заставодавцем наступне майно: стан мобільний профілегибочний CMII-CD-1YOP -1 шт., стан мобільний профілегибочний CMII-UD-1YOP -1 шт. Предмет застави знаходиться за адресою: м. Рубіжне, провулок Дачний, 1. Сторони оцінюють майно у сумі 120000,00 грн. (п.1.2. Договору застави).
У зв'язку з тим, що позичальник не виконував свої зобов'язання за Кредитним договором, позивач відповідно до умов Кредитного договору та Договору застави вручив позичальнику претензію № 497 від 23.09.09 та вимогу № 115 від 24.12.09 (а.с.22-26). Відповідач вимоги не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду. Відповідач позов визнав, доказів погашення заборгованості не надано.
Як було встановлено при розгляді справи, за станом на день її слухання заборгованість за Кредитним договором за заявлений у позовній заяві період не змінилася та складає: 52087 грн. 56 коп. - заборгованості за кредитом, 8125 грн. 20 коп. -заборгованість зі сплати процентів нарахованих за період з 01.07.09 по 11.03.10 та 246 грн. 00 коп. - заборгованість зі сплати комісії нарахованої за період з липня 2009р. по лютий 2010р. Відповідно до умов п. 6.1.1. Кредитного договору, позивачем було обґрунтовано нараховано пеню за порушення строків погашення кредиту та процентів у розмірі 627 грн. 49 коп.
Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Заявлені у цій справі суми нараховані позивачем за період, що не був врахований в рішенні суду у справі № 7/41.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою договір № 4 від 29.05.2008 року є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно приписів ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 9.1. ст.9 кредитного договору № 4 від 29.05.2008р., цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов"язань по цьому договору.
Оскільки, рішення господарського суду Луганської області від 11.03.2010р. до цього часу не виконано ані в добровільному порядку, ані в примусовому, зобов"язання відповідача за кредитним договором № 4 від 29.05.2008р. з врахуванням додаткових угод, не припинилися.
Відповідно до ст.ст.610-611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст.550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (ч. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України).
Право нарахування позивачем пені обумовлено сторонами в п.6.1.1. Кредитного договору. За умовами п. 1.10 кредитного договору позичальник має сплачувати нагороду за супроводження кредиту та зміну умов кредитування.
Отже, висновок суду про задоволення позову в частині стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, м. Рубіжне Луганської області 335,36грн. відсотків, 10934,92 грн. прострочених відсотків, 2425,96грн. пені з простроченого залишку кредиту, 132,00 грн. комісійної винагороди є обґрунтованим.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Нарахування позивачем пені за несвоєчасну сплату відповідачем процентів за користування кредитом за період з 12.03.2010р. по 10.02.2011 р. в сумі 1 309,21 грн. здійснений невірно та з перевищенням терміну встановленого ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. Зокрема, згідно умов кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, отже зобов"язання по сплаті процентів наступає у позичальника також щомісячно.
Виходячи з наданого суду розрахунку процентів за користування кредитом та суми стягнутих процентів за рішенням суду у справі № 7/41, вбачається, що розрахунок пені за несвоєчасну сплату процентів здійснювався позивачем за період з 12.03.2010 р. по 07.09.2010р. виходячи з простроченої суми процентів у розмірі 7 020,08 грн.
Зазначене свідчить, що при розрахунку пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за цей період позивач виходив із суми прострочених процентів та періоду нарахування пені, що є значно більшими ніж мали бути прийняті для нарахування пені.
Судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, в результаті чого правомірним є нарахування пені (виходячи з прострочення сплати процентів за кожний місяць з врахуванням шестимісячного строку, встановленого ч.6 ст. 232 ГК України) в сумі 722,55 грн.
Залишок нарахованої пені в сумі 586,66 грн., що вимагається позивачем до стягнення є перевищеним, що є підставою для відмови позивачеві у задоволенні зазначеної суми.
Відповідно до п. 4.2.6. кредитного договору, банк має право збільшувати процентну ставку за користування кредитними коштами в односторонньому порядку на 2 відсоткових пункти у разі невиконання Позичальником зобов'язання забезпечити щомісячне спрямування грошових коштів на поточний рахунок в обсязі 100% від загального руху грошових коштів по всіх поточних рахунках Позичальника. Зазначене збільшення відбувається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому Банк повідомив Позичальника про невиконання ним зазначеної вимоги та зазначив про зміну відсоткової ставки.
В матеріалах судової справи відсутній жодний доказ невиконання відповідачем означеного пункту договору, та виконання банком зобов"язань, що витікають з цього пункту.
Отже, є не доведеними вимоги позивача про стягнення 930,44грн. прострочених відсотків (2%) та відповідно - 111,37грн. пені з прострочених 2% відсотків
Тому, висновок суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині є помилковим, та таким, що прийнятий при неповному з"ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Посилання апелянта, на те, що господарський суд Луганської області не мав права застосовувати правову позицію викладену у постанові Вищого господарського суду України не можуть бути підставою для зміни чи скасування судового акта.
За таких обставин, апеляційна скарга фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Луганської області від 14.02.2011р. у справі №1/335 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Луганської області від 14.02.2011р. у справі №1/335 скасуванню в частині стягнення з відповідача пені в сумі 586,66 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 930,44грн. прострочених відсотків (2%) та 111,37грн. пені з прострочених 2% відсотків.
В іншій частині, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на ФОП ОСОБА_4
Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Луганської області від 14.02.2011р. (підписано 17.02.2011р) у справі № 1/335 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Луганської області від 14.02.2011р. (підписано 17.02.2011р) у справі № 1/335 скасувати частково.
Відмовити відкритому акціонерному товариству „Державний ощадний банк України”, м. Київ в особі філії Рубіжанського відділення №3120 ВАТ „Державний ощадний банк України”, м. Рубіжне Луганської області у задоволенні позову до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Рубіжне Луганської області про стягнення пені в сумі 586,66 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 930,44грн. прострочених відсотків (2%) та 111,37грн. пені з прострочених 2% відсотків.
В решті рішення господарського суду Луганської області від 14.02.2011р. (підписано 17.02.2011р) у справі № 1/335 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.М.Дучал
Судді: М.Д. Запорощенко
Р.Г.Новікова
Надруковано 6 екз.: 2-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО