Постанова від 07.06.2011 по справі 2/5009/310/11

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.06.2011 р. справа №2/5009/310/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівВолкова Р.В.

Новікової Р.Г., Запорощенка М.Д.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 за дов. №б/н від 01.10.2010р.

від відповідача 1:

від відповідача 2:не з'явився

ОСОБА_5 за дов. №10/10-289 від 15.11.2010р.

ОСОБА_6 за дов. №10/10-252 від 31.08.2010р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства „Сокол” с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області

на рішення

господарського суду Запорізької області

від24.02.2011 р.

у справі№ 2/5009/310/11 (суддя Мойсеєнко Т.В.)

за позовомПриватного підприємства „Сокол” с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області

до відповідача 1

до відповідача 2Комунального підприємства „Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації” м. Мелітополь Запорізької області

Публічного акціонерного товариства „Мета Банк” м. Запоріжжя

проприпинення права власності Публічного акціонерного товариства „Мета Банк” на незавершене будівництво та скасування державної реєстрації іпотечного договору № 32-21-05/011-К/3 від 11.07.2005 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.02.2011р. у справі №2/5009/310/11 відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства „Сокол” с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області до відповідачів, Комунального підприємства „Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації” м. Мелітополь Запорізької області та Публічного акціонерного товариства „Мета Банк” м. Запоріжжя про припинення права власності Публічного акціонерного товариства „Мета Банк” на незавершене будівництво та скасування державної реєстрації іпотечного договору № 32-21-05/011-К/3 від 11.07.2005 р.

Позивач не погодився з прийнятим судовим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оспорюване рішення у повному обсязі та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своєї правової позиції, заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що державна реєстрація права власності проведена відповідачем 1 не відповідає вимогам чинного законодавства та призвела до набуття права власності відповідачем 2 без належної правової підстави. Водночас, посилається на те, що господарським судом незаконно було відмовлено у задоволенні клопотання про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_7 та що по суті розгляд справи суттєво впливає на права та обов'язки останнього.

У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство „Мета Банк” м. Запоріжжя не погодилось з твердженнями позивача та наполягало на відмові у задоволенні апеляційної скарги, оскільки рішення суду прийнято за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з дотриманням та правильним застосування норм матеріального та процесуального права.

31.05.2011р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшли пояснення на апеляційну скаргу, відповідно до яких позивач вказує, що Бюро технічної інвентаризації здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно на підставі правовстановлювальних документів, тобто, є реєструючим органом та дана справа стосується спору про право, що виникає з цивільно-правових правовідносин, врегульованих актами господарського і цивільного законодавства, а не з відносин владного підпорядкування одного суб'єкта іншому. Зазначає, що вимоги, які заявлені позивачем відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів визначений ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

01.06.2011р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшли доповнення до відзиву на апеляційну скаргу, згідно яких Публічне акціонерне товариство „Мета Банк” м. Запоріжжя вважає, що будь-які матеріальні та процесуальні підстави для скасування рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.2011р. відсутні. Вказує, що дії відповідача 1 є законними та відповідають нормам Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не передбачено такий спосіб захисту прав, який заявлено позивачем, а саме припинення права власності Публічного акціонерного товариства „Мета Банк” на незавершене будівництво 91% вбудовано-прибудованих приміщень у житловому будинку А-10, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні від 01.06.2011 року повноважний представник позивача підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі. Представники відповідача 2 підтримали правову позицію викладену у відзиві на апеляційну скаргу. Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення якого був повідомлений належним чином.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача 2, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництва нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень до житлового будинку по АДРЕСА_1, м. Мелітополь, укладеного 10.12.2001р. між ПСК «Моноліт»(продавець) та ПП «Сокол»(покупець) позивач набув у власність незавершене будівництво вбудовано-прибудованих приміщень в осях 1п-9п та підвальну частину будівлі в осях 1п-16п до житлового будинку по АДРЕСА_1, загальною площею 2099кв.м.

В матеріалах справи також наявний акт обстеження технічного стану вбудовано-прибудованих приміщень до житлового будинку по АДРЕСА_1 (в осях 1п-9п -перший поверх, в осях 1п-16п -підвал) від 18.01.2001р. на якому міститься відмітка Мелітопольського МБТІ про реєстрацію №436 від 20.04.2002р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитними договорами №32-21-050/009-К від 11.05.2005р. та №32-21-05/011-К/З від 11.07.2005р., між Акціонерним банком „Металург” (реорганізований у ВАТ “МетаБанк”, правонаступником прав та обов'язків якого є відповідач 2 - іпотекодержатель) та Приватним підприємством «Сокол»(іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №32-21-05/0111-К/З від 11.07.2005р.

Предметом цього договору є незавершене будівництво готовністю 91% вбудовано-прибудованих і підвальних приміщень, прибудованих до жилого десятиповерхового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. (п. 1.2. договору іпотеки).

Цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за цим договором та за кредитним договором. (п. 6.1. договору іпотеки).

У п. 1.4 іпотечного договору зазначено, що іпотекодавець підтверджує право власності на предмет іпотеки договором купівлі-продажу незакінченого будівництва вбудовано-прибудованих приміщень до жилого будинку по АДРЕСА_1 від 10.12.2001р., актом обстеження технічного стану вбудовано-прибудованих приміщень жилого будинку по АДРЕСА_1 від 18.01.2002 р., довідкою-характеристикою, виданою Комунальним підприємством Мелітопольське МБТІ за № 2677 від 01.07.2005 р.

В матеріалах справи наявна копія відповідної довідки-характеристики КП Мелітопольське МБТІ від 01.07.2005 р. № 2677.

За приписами 1.5 іпотечного договору іпотекодавець гарантував, що він є власником майна, яке передається в іпотеку і вправі ним володіти, користуватися і розпоряджатися; що майно, яке передається в іпотеку знаходиться в заставі у іпотекодержателя за іпотечним договором № 32-21-05/011-К/З від 11.07.2005 р., в іншій забороні, під іпотекою, та в податковій заставі не перебуває, право власності на нього ніким не заперечується і не оспорюється

Відповідно до умов пп. 3.2.3 іпотечного договору іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених цим договором та законодавством України, і реалізувати предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором та законодавством України.

У п. 4.1 іпотечного договору, у випадку настання однієї з подій, зазначених у пунктах 2.2, 2.3 цього договору, іпотекодержатель звертає стягнення на предмет іпотеки (або на його частину) на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса чи шляхом позасудового врегулювання, зазначеного в пп. 4.2-4.3 цього договору.

Зокрема, в п. 4.2 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки за цим договором шляхом реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки, зазначений у п. 1.1 цього договору.

Частиною 1 ст. 37 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач не виконував належним чином своїх зобов'язань за кредитними договорами та не повернув у кредит у визначений цими договорами термін, тому ПАТ “МетаБанк” звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації за собою права власності на предмет іпотеки.

Як вбачається з витягу про державну реєстрацію прав № 28393175 від 16.12.2010 р., ПАТ “МетаБанк” є власником нежилого приміщення у житловому будинку А-10 будівельною готовністю 91%, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, м. Мелітополь, Запорізька область, на підставі іпотечного договору № 32-21-05/011-К/З від 11.07.2005 р.

Таким чином, право власності на об'єкт незавершеного будівництва на даний час зареєстровано за відповідачем-2 -ПАТ “МетаБанк”.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить припинити право власності Публічного акціонерного товариства „Мета Банк” на незавершене будівництво 91% вбудовано-прибудованих приміщень у житловому будинку А-10, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрації іпотечного договору № 32-21-05/011-К/3 від 11.07.2005 р.

За приписами статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити, зокрема, зміст позовних вимог, який включає предмет та підстави позову. Предмет позову -це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка випливає із спірного правовідношення і з приводу якої господарський суд повинен винести рішення у справі. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, визначеними статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.

Так, за приписами статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 20 Господарського кодексу України, в свою чергу, встановлює, права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

В статті 16 Цивільного кодексу України дійсно визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. З викладеного вбачається, що спосіб захисту, не передбачений в Цивільному кодексі України, має бути встановлений договором або законом.

Неможливість застосування способу захисту прав та законних інтересів осіб, обраного позивачем, обумовлена тим, що він не передбачений чинним законодавством, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, та не випливає із положень законодавства.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду про обрання позивачем способу захисту, що не відповідає діючому законодавству.

Що стосується вимоги про скасування державної реєстрації іпотечного договору №32-21-05/011-К/3 від 11.07.2005р. апеляційна інстанція зазначає наступне.

Згідно з п. п. 1, 6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 671, державна реєстрація правочинів проводиться відповідно до вимог Цивільного кодексу України шляхом внесення відповідної інформації до Державного реєстру правочинів. Державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням. Тобто реєстрація правочинів здійснюється нотаріусами. Органи БТІ відповідно до законодавства не здійснюють державну реєстрацію договорів.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду, що вимога про скасування державної реєстрації іпотечного договору № 32-21-05/011-К/3 від 11.07.2005 р. пред'явлена до Комунального підприємства “Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації” не підлягає задоволенню.

У апеляційній скарзі, позивач стверджує, що відповідач 1 порушив порядок реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва за Публічним акціонерним товариством „Мета Банк” м. Запоріжжя, внаслідок чого вказана державна реєстрація права власності повинна бути скасована, а право власності відповідача 2 припинено. В обґрунтування посилається на те, що договір іпотеки, укладений між Приватним підприємством „Сокол” с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області та Публічним акціонерним товариством „Мета Банк” м. Запоріжжя 11.07.2005р., тобто до внесення змін до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Господарським судом вірно встановлено, що на момент реєстрації права власності (16.12.2010 р. згідно витягу з реєстру прав) діяла інша редакція Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, згідно з якою договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності.

Пунктом 2.7 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, який передбачає реєстрацію права власності на підставі договорів іпотек, не передбачає подання документів згідно ст. 331 Цивільного кодексу України, які підтверджують право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

В розумінні ст. 331 Цивільного кодексу України дані документи подаються при першій реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва (як на новостворений об'єкт).

Як встановлено судом першої інстанції, позивач даний об'єкт незавершеного будівництва не створював, а набув на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2001 р. Згідно з листом КП Мелітопольське МБТІ № 1735 від 02.04.2008 р., копія якого міститься в матеріалах справи, на запит Мелітопольського міськрайнного суду по справі № 2-1908/08 повідомлено, що право власності на незакінчене будівництво по АДРЕСА_1 в м. Мелітополі готовністю 91% вбудовано-прибудованих підвальних приміщень на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.2001 р. зареєстровано за ПП “Сокол”(позивачем у справі).

З інших наявних у справі документів (акту огляду технічного стану від 18.01.2001р. з відміткою Мелітопольського МБТІ про реєстрацію від 20.04.2001 р. №436, довідки-характеристики КП Мелітопольське МБТІ від 01.07.2005 р. № 2677) також вбачається, що на момент передачі майна в іпотеку, об'єкт незавершеного будівництва був зареєстрований за позивачем.

Також, у апеляційній скарзі, скаржник зазначає, що господарським судом незаконно було відмовлено у задоволенні клопотання про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_7 та що по суті розгляд справи суттєво впливає на права та обов'язки останнього.

Відповідно до ч.1 ст.27 Господарського процесуального Кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Оскільки рішення по цій справі жодним чином не впливає на права чи обов'язки Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_7, судова колегія вваажє, що господарський суд Запорізької області дійшов законного висновку щодо відмови у задоволенні клопотання залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_7.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення від 24.02.2011р. у справі №2/5009/310/11 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника -Приватного підприємства „Сокол” с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Сокол” с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.2011р. у справі №2/5009/310/11 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.2011р. у справі №2/5009/310/11 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Р.В. Волков

Судді: Р.Г. Новікова

М.Д. Запорощенко

Надруковано: 6прим.

1-позивачу

2- відповідачу

1-госп. суду;

1- у справу

1- ДАГС

Попередній документ
16112862
Наступний документ
16112864
Інформація про рішення:
№ рішення: 16112863
№ справи: 2/5009/310/11
Дата рішення: 07.06.2011
Дата публікації: 16.06.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Донецький апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори