донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.06.2011 р. справа №6/44пн-к/2011
Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Величко Н.Л.
Суддів Алєєвої І.В., Склярук О.І.
При секретарі Натаріній О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 -особисто, ОСОБА_3 -договір від 25.02.11р.
від відповідача: ОСОБА_4 -за дов. № 70 від 11.04.2011р., ОСОБА_5 -за дов. № 25 від 12.05.2011р., ОСОБА_6. - за дов. № 120 від 03.06.11р.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Луганськ
на рішення господарського суду Луганської області від 11.04.2011р. (підписане 15.04.2011р.) у справі № 6/44пн-к/2011 (суддя Василенко Т.А.)
за позовом: ОСОБА_2, м. Луганськ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Лисичанська птахофабрика”, с. Карпати Перевальського району Луганської області
про стягнення 2 500 000 грн. 00 коп., припинення та визнання права власності
встановив:
1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.04.2011р. (підписане 15.04.2011р.) у справі № 6/44пн-к/2011 (суддя Василенко Т.А.) у задоволенні позову ОСОБА_2, м. Луганськ, до Публічного акціонерного товариства “Лисичанська птахофабрика”, с. Карпати Перевальського району Луганської області, про стягнення з відповідача 2 500 000 грн. 00 коп. заборгованості з оплати 1880730 простих акцій товариства відповідача, які викуплені у позивача; припинення право власності позивача на 1880730 простих акцій товариства відповідача номінальною вартістю 1880730грн., які викуплені у позивача за 2 500 000 грн. 00 коп.; визнання за відповідачем право власності на 1880730 простих акцій товариства відповідача номінальною вартістю 1880730грн., які викуплені у позивача за 2 500 000 грн. 00 коп. - відмовлено.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення
Позивач з прийнятим рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято при неповному з'ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, а також порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.
Скаржник вважає, що відповідачем на позачергових зборах від 30.12.2011р. фактично був затверджений попередній договір від 21.12.2010р. про відчуження на користь третьої сторони цілісного майнового комплексу, що давало право відповідачу у наступному в укласти договір купівлі-продажу даного майнового комплексу, однак суд першої інстанції зробив неправильний висновок про те, що питання затвердження значного правочину взагалі не розглядалось .
На думку скаржника, суд першої інстанції не встановив факту того, що на зборах акціонерів можуть прийматись рішення виключно щодо питань в порядку денному та ні які інші, що встановлено п.10.19.10 Статуту відповідача.
Скаржник вважає, що він реалізував своє право шляхом заявлення відповідачу вимоги від 18.01.11р. про викуп у нього належних йому 1 880 730 простих акцій, а у відповідача виникло зобов'язання сплатити позивачу 2500000грн. за ці акції.
3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу
Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив та вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим і просив залишити його без змін, а апеляційну без задоволення, оскільки рішення суду винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.
Представником позивача у судовому засіданні 23.05.2011р. заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № 6/44пн-к/2011 до розгляду по суті справи № 14/67пн-к/2011 за позовом ОСОБА_2, м. Луганськ, до Публічного акціонерного товариства “Лисичанська птахофабрика”, с. Карпати Перевальського району Луганської області, про визнання недійсним рішення позачергових зборів товариства оформленого протоколом від 30.12.2010р. та зміну його формулювання, оскільки вважає, що результати розгляду справи № 14/67пн-к/2011 тісно зв'язані зі справою № 6/44пн-к/2011.
Представники відповідача проти клопотання про зупинення провадження заперечували та вважали, що у цих справах різні предмети позовів.
Судова колегія розглянула клопотання позивача про зупинення провадження у справі та відхиляє його з огляду на повноваження апеляційної інстанції щодо перевірки рішення суду першої інстанції за наявними та додаткового доданими доказами. Оскарження позивачем рішення загальних зборів від 30.12.2010р. у судовому порядку не є підставою для зупинення провадження у справі, оскільки ця обставина виникла після винесення рішення судом першої інстанції у справі № 6/44пн-к/2011 по суті. У випадку визнання недійсним оскаржуваного рішення загальних зборів, сторона вправі відповідно до ст.ст.112-113 ГПК України звернутися до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
4.Апеляційною інстанцією встановлено:
ОСОБА_2, м. Луганськ, є акціонером публічного акціонерного товариства "Лисичанська птахофабрика" та йому належить 1 880 730 простих акцій номінальною вартістю 188073 грн., що складає 5,9055% статутного капіталу товариства, що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 13.12.10р.
30.12.2010 року відбулися позачергові збори акціонерів ПАТ "Лисичанська птахофабрика" до порядку денного зборів було включено розгляд наступних питань:
1. Припинення повноважень Голови та членів Наглядової Ради.
2. Обрання членів Наглядової ради.
3. Затвердження значного правочину стосовно відчуження майна.
4. Прийняття рішення про зміну місцезнаходження товариства.
5.Звернення до філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганську з клопотанням про відкриття в рамках Генеральної угоди № 6108N1 від 17.04.2008р. відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 119650тис.грн. на поповнення обігових коштів терміном на 12 місяців (т.1, а.с.104-122), про що зазначено у протоколі № 16 позачергових зборів акціонерів ПАТ "Лисичанська птахофабрика" та бюлетенях .
Позивач, ОСОБА_2, м. Луганськ, приймав участь у зборах через свого повноважного представника ОСОБА_8, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 24.12.10р. (т. 1 арк. справи 17).
За вказаною довіреністю ОСОБА_8 було уповноважено голосувати від імені ОСОБА_2 по кожному питанню порядку денного зборів окремо. Так, з питання затвердження значного правочину стосовно відчуження майна ОСОБА_8 мав голосувати "проти".
Відповідно до протоколу №16 позачергових зборів акціонерів ПАТ "Лисичанська птахофабрика" на голосування було поставлено трете питання за таким формулюванням: "Затвердження значного правочину стосовно відчуження майна. Виведення майнового комплексу із застави та надання повноважень на право підпису договорів та генеральної угоди".
Рішення за третім питання було сформульовано таким чином: "Вивести майновий комплекс із застави, зменшити суму застави, укласти новий іпотечний договір та договір застави. Підписувати іпотечний договір, договір застави, кредитний договір, генеральну угоду, додаткові угоди доручити генеральному директору ПАТ "Лисичанська птахофабрика". Передати в іпотеку (заставу) за генеральною угодою № 6108N1 від 17.04.08 рухоме та нерухоме майно балансовою вартістю 23 1098,6 тис. грн. Вказане також підтверджується і протоколом про підсумки голосування на позачергових зборах ПАТ "Лисичанська птахофабрика".
Згідно підсумків голосування "за" - 24 618 018 голосів, "проти" - 1 887 260 голосів, "утримались"- немає голосів; "недійсних"- немає голосів.
Представник позивача голосував з цього питання "проти", як і було передбачено згідно довіреності, що не заперечується сторонами у справі.
Позивач направив відповідачу вимогу від 18.01.11р., за якою запропонував викупити у нього 1 880 730 простих акцій товариства посилаючись на п.2-3 ст.68 Закону України "Про акціонерні товариства" по ціні 2500000грн. (т.1, а.с.27).
Листом від 28.01.11 (т.1, а.с.29) відповідач повідомив позивача, що наслідки значного правочину не настали, у зв'язку з чим відсутній обов'язок щодо викупу акцій. Крім цього, було зазначено, що керівництво ПАТ "Лисичанська птахофабрика" готове розглянути питання про купівлю відповідних акцій.
В матеріалах справи наявний висновок про вартість майна здійснений Приватним підприємством "Грант-Л" м.Луганськ, який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №6864/08 від 18.04.2008р., згідно якому ринкова вартість пакету акцій у кількості 1880730 акцій,що складає 5,9055% статутного фонду ПАТ "Лисичанська птахофабрика" без врахування ПДВ складає 2256876грн.
5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства “Лисичанська птахофабрика” про стягнення з відповідача 2 500 000 грн. 00 коп. заборгованості з оплати 1880730 простих акцій товариства номінальною вартістю 188073 грн., які викуплені у позивача;
припинення права власності позивача на 1880730 простих акцій товариства відповідача номінальною вартістю 1880730грн., які викуплені у позивача за 2 500 000 грн. 00 коп.;
визнання за відповідачем право власності на 1880730 простих акцій товариства відповідача номінальною вартістю 1880730грн., які викуплені у позивача за 2 500 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти в тому числі і щодо прийняття загальними зборами рішення про вчинення товариством значного правочину.
Зазначеною статтею наведеного закону встановлено, що акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов'язане викупити належні акціонерові акції.
Перелік акціонерів,які мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій відповідно до ч. 1та 2 цієї статті,складається на підставі переліку акціонерів,які зареєструвалися для участі в загальних зборах,на яких було прийнято рішення,що стало підставою для обов'язкового викупу акцій
Відповідно до положень ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства", якою встановлено порядок реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акцій акціонерним товариством належних їм акцій, ціна викупу акцій не може бути меншою,ніж їх ринкова вартість. Ціна викупу акцій розраховується станом на день, що передіє дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення,яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій та встановлюється в порядку визначеному статтею 8 цього закону. Договір між акціонерним товариством та акціонером укладається у письмовій формі.
Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов'язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов'язкового викупу яких він вимагає.
Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає.
Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.
Статтею 8 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено,що ринкова вартість майна визначається на засадах незалежної оцінки проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність та законодавства про цінні папери та фондовий ринок в залежності від того перебувають чи не перебувають емісійні цінні папери в обігу на фондових біржах. Рішення про залучення суб'єкта оціночної діяльності приймається наглядовою радою товариства. Наглядова рада акціонерного товариства затверджує ринкову вартість майна(цінних паперів.
Тобто, виходячи з наведених вище норм, передача акцій здійснюється на підставі відповідного договору. Ринкова ціна акцій визначається суб'єктом оціночної діяльності залученого рішенням наглядової ради товариства, ринкову вартість затверджує наглядова рада акціонерного товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем договір про обов'язковий викуп акцій не укладався, наглядовою радою суб'єкт оціночної діяльності не залучався для визначення ринкової вартості акцій, ринкова вартість цінних паперів цим органом не затверджувалась ,у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати ринкової вартості належних йому акцій у сумі 2500000грн., які підлягають обов'язковому викупу акціонерним товариством не підлягали задоволенню.
Крім того, п. 8.7 Статуту ПАТ "Лисичанська птахофабрика" визначено, що кожний акціонер -власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про вчинення товариством значного правочину. Товариство зобов'язане у випадках, передбачених чинним законодавством, здійснити оцінку та викуп акцій у акціонерів, які вимагають цього. Порядок реалізації цього права визначається у рішенні загальних зборів. Оцінка та викуп акцій здійснюються відповідно до чинного законодавства.
Як вбачається зі змісту протоколу зборів від 30.12.2010р. порядок реалізації права щодо викупу акцій у акціонерів у випадку визначеному п.8.7 Статуту ПАТ "Лисичанська птахофабрика" не приймалось..
За таких підстав, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з оплати акцій є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Статтею 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до пункту 1 статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Статтею 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Стаття 334 Цивільного кодексу України визначає, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна та в інших встановлених законом випадках.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Законом України "Про акціонерні товариства" та статутом товариства не передбачено можливість припинення права власності на акції акціонера товариства та визнання права власності на ці акції за акціонерним товариством у випадку не здійснення останнім викупу акцій, які підлягають обов'язковому викупу у акціонера.
Судова колегія вважає, що позивач обрав невірний спосіб захисту своїх порушених прав і не має правових підстав вимагати у судовому порядку припинити його право власності на акції та визнати право власності на не викуплені акції за акціонерним товариством,оскільки це суперечить основним засадам цивільного законодавства, та нормам, які регулюють питання набуття та припинення прав власності..
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія,
Рішення господарського суду Луганської області від 11.04.2011р. (підписане 15.04.2011р.) у справі № 6/44пн-к/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2, м. Луганськ, - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий суддя-доповідач Н.Л. Величко
Судді І.В. Алєєва
О.І. Склярук
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.06.2011р.
Надруковано 5 примірників:
2 -сторонам по справі
1 - у справу,
1 -господ. суду 1-апеляц. господ. суду