донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.06.2011 р. справа №39/4
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Геза Т.Д.
суддів:
при секретарі:Будко Н.В., Зубченко І.В.
Казімір Л.Р.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1. -по довір. б/н від 04.03.11р.
від відповідача:не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськсвітло"
м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від17.03.2011 року
по справі№39/4
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Світлотехнічний Альянс Донбасу" м. Макіївка
Донецької області
доКомунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськсвітло"
м. Донецьк
предмет спорустягнення заборгованості за договором №34/20-04 від 20.04.10р. в сумі 447 940,29грн., з якої: основний борг у сумі 420287,61грн., інфляційні у сумі 11 449,78грн., 3% річних у сумі 2 594,97грн. (згідно клопотання про збільшення позовних вимог від 17.03.11р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світлотехнічний Альянс Донбасу" м. Макіївка Донецької області (далі по тексту -ТОВ "САД") звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськсвітло" м. Донецьк (далі по тексту -ККП "Донецькміськсвітло") про стягнення заборгованості за договором №34/20-04 від 20.04.10р. в сумі 447 940,29грн., з якої: основний борг у сумі 420 287,61грн., інфляційні у сумі 11 449,78грн., 3% річних у сумі 2 594,97грн., та просив суд стягнути з відповідача судові витрати по оплаті послуг адвоката (згідно клопотання про збільшення позовних вимог від 17.03.11р.).
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.03.11р. по справі №39/4 позовні вимоги задоволені частково.
Стягнуто з ККП "Донецькміськсвітло" на користь ТОВ "САД" основний борг в сумі 420 287,61грн., пеню в сумі 13594,46грн., 3% річних в сумі 2319,13грн., інфляційні нарахування в сумі 10 686,57грн.
В іншій частині позовних вимог -відмовлено.
Господарський суд, дослідивши докази матеріалів справи, дійшов до висновку, що позивачем доведено факт виконання перед відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р. з поставки товарів на загальну суму 470287грн. 61коп., що підтверджується доказами матеріалів справи. Відповідач отриманий товар оплатив частково на загальну суму 50 000грн. Доказів перерахування позивачу боргу у сумі 420 287грн. 61коп. відповідач суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 420 287грн. 61коп. визнані судом обґрунтованими, і задоволені.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі п.3.3 договору купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р., за періоди з 27.10.10р. по 28.10.10р. та з 25.11.10р. по 17.03.11р., судом першої інстанції задоволені частково в сумі 13 594,46грн. виходячи з того, що при здійсненні розрахунку загальний розмір заборгованості визначений позивачем без урахування здійсненої відповідачем часткової оплати.
Судом першої інстанції також частково задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних за період з 27.10.10р. по 28.10.10р. та з 25.11.10р. по 17.03.11р. в сумі 2319,13грн. та інфляційних в сумі 10686,57грн., нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем надано невірний розрахунок цих вимог.
Враховуючи те, що позивачем не було надано жодних доказів понесення ним витрат зі сплати послуг адвоката за даним спором, оплата яких передбачена ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судом першої інстанції відмовлено у задоволені позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката.
ККП "Донецькміськсвітло" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Донецької області від 17.03.11р. по справі №39/4, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове рішення, яким припинити провадження по справі за відсутністю предмету спору.
Скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що договірні зобов'язання сторін за договором купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р. на день пред'явлення позову не виконані, оскільки сума договору складає 500 000грн. з ПДВ, а позовні вимоги пред'явлені на суму 470 287,61грн. тому, на думку відповідача, відсутній предмет спору.
Відповідач також вказує на те, що у нього не виникло зобов'язання з оплати отриманого товару, оскільки позивачем не доведено виконання зобов'язань щодо передачі ККП "Донецькміськсвітло" необхідної документації, передача яких передбачена п.2.1 договором купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р.
ТОВ "САД" у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 17.03.11р. по справі №39/4 залишити без змін.
Позивач у відзиві посилається на те, що посилання відповідача на відсутність предмету спору є безпідставною, оскільки відповідач визнав заборгованість по договору купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р., шляхом підписання без заперечень та зауважень актів звірки розрахунків станом на 12.01.11р. та 10.03.11р.
Позивач у відзиві також вказує на те, що відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо неналежного виконання позивачем умов п.2.1 договору купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р.
Представник заявника апеляційної скарги у судове засідання 02.06.11р. не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про отримання 18.04.11р. поштового відправлення з відповідною ухвалою суду, яке знаходиться у матеріалах справи. Про наявність поважних причин неявки у судове засідання апеляційної інстанції уповноваженого представника скаржник суд не повідомив, своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Враховуючи те, що ухвалою суду від 07.04.11р. про порушення апеляційного провадження явка сторін не була визнана обов'язковою та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу ККП "Донецькміськсвітло" за відсутністю представника скаржника.
Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.
Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.10р. сторони уклали договір договором купівлі-продажу товарів №34/20-04, з умов якого позивач (Продавець), в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобов'язався передати у власність відповідача (Покупця), а Покупець в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, зобов'язався прийняти та оплатити наступний товар: кабельно-провідникова продукція, світильники та інше.
У відповідності з п. 1.1. договору купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р., номенклатура та ціни вказуються у накладних.
Згідно з п. 1.2. договору купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р. загальна сума Договору згідно з накладними складає орієнтовно 500000,00грн. з ПДВ.
Пунктом 2.1. договору купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р., встановлено обов'язок Продавця у строки, визначені сторонами, передати Покупцю товар.
На виконання умов договору купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р., позивач згідно накладних №РН-0000017 від 14.10.10р., №РН-0000018 від 18.10.10р., №РН-0000019 від 20.10.10р., №РН-0000020 від 25.10.10р., № РН-0000021 від 26.10.10р., № РН-0000023 від 19.11.10р., №РН-0000024 від 02.12.10р., № РН-0000025 від 02.12.10р., №РН-0000026 від 20.12.10р., №РН-0000027 від 22.12.10р. поставив відповідачеві товар на загальну суму 470 287,61грн.
Товар, поставлений згідно означених видаткових накладних, на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №314 від 14.10.10р., №324 від 19.10.10р., №329 від 25.10.10р., № 372 від 19.11.10р., №396 від 02.12.10р., №409 від 20.12.10р. прийнято уповноваженими особами відповідача, що підтверджується підписами останніх на вказаних накладних.
На сплату вартості поставленого товару позивачем були виставлені рахунки-фактури №СФ-0000011 від 14.10.10р., №СФ-0000012 від 18.10.10р., №СФ-0000013 від 20.10.10р., №СФ-0000014 від 25.10.10р., №СФ-0000015 від 26.10.10р., №СФ-0000018 від 19.11.10р., №СФ-0000019 від 02.12.10р., №СФ-0000020 від 02.12.10р., №СФ-0000021 від 20.12.10р., №СФ-0000022 від 22.12.10р., факт отримання яких відповідачем підтверджується актами приймання-передачі документів до договору №34/20-04 від 20.04.2010р., які підписані представниками сторін без зауважень та заперечень.
У відповідності з п. 2.2. Договору Покупець зобов'язаний прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше 30 банківських днів з моменту одержання товару.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В позовній заяві позивач стверджує, що відповідач отриманий товар оплатив частково на загальну суму 50 000грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями банківських виписок.
У зв'язку з чим, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на момент подання позову склав 420 287,61грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 12.01.2011р., підписаного та скріпленого печатками обох сторін без зауважень та заперечень.
20.01.2011р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №23/01 з вимогою про сплату заборгованості, яка останнім залишилась без відповіді та задоволення.
Відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що у нього не виникло зобов'язання з оплати отриманого товару, оскільки позивачем не доведено не доведено виконання зобов'язань щодо передачі ККП "Донецькміськсвітло" необхідної документації, передача яких передбачена п.2.1 договором купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р.
Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р. передбачено, що Продавець зобов'язаний забезпечити Покупця всією необхідною документацією стосовно товару, та видати Покупцеві сертифікат якості на товар.
Як зазначає позивач у відзиві на апеляційну скаргу, що відповідач не звертався до позивача з претензіями щодо неналежного виконання позивачем умов п.2.1 договору купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р. Підписання відповідачем видаткових накладних свідчить про те, що разом із товаром передавалися всі необхідні документи.
Статтею 688 Цивільного кодексу України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.
Відповідачем не було надано ані суду першої, ані апеляційній інстанції доказі незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару і прийняття його, у встановленому порядку, на відповідальне зберігання, та не було надано будь-яких доказів направлення письмових повідомлень іншій стороні про відсутність документів при прийомі продукції. У видаткових накладних будь-які зауваження з цього приводу відсутні. Даний факт свідчить про те, що відповідач на момент прийняття товару не мав претензій як по його якості, так і по комплектності супровідних документів до нього.
На підставі вищезазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 470 287,61грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов укладеного між сторонами договору.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги заперечення відповідача стосовно того, що договірні зобов'язання на момент подання позову не були виконані, оскільки сума договору складає 500 000,00рн. з ПДВ, а позовні вимоги пред'явлені на суму 470 287,61грн.
Так, п.1.2. договору купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р. встановлено, що загальна сума Договору згідно з накладними складає орієнтовно 500 000,00грн. з ПДВ, таким чином сторони визначили не конкретну, а приблизну суму Договору. Конкретні ціни за товар згідно п. 1.1. Договору вказуються в накладних, згідно яких позивачем відповідачу поставлено товар на загальну суму 470 287,61грн.
Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, зазначена відповідачем підстава не впливає на обов'язок останнього оплатити поставлений товар, оскільки п. 2.2 Договору передбачено обов'язок покупця прийняти товар та розрахуватися за нього не пізніше 30 банківських днів з моменту одержання товару.
Таким чином, посилання скаржника на відсутність предмету спору є безпідставною.
Позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 13 607,93грн., нараховану на підставі п.3.3 договору купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р., за періоди з 27.10.10р. по 28.10.10р. та з 25.11.10р. по 17.03.11р.
Пунктом 3.3. договору купівлі-продажу товарів №34/20-04 від 20.04.10р. передбачено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар або за прострочення у такому розрахунку Покупець зобов'язаний за вимогою продавця виплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Апеляційна інстанція вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано частково в сумі 13 594,46грн. задоволені ці позовні вимоги, оскільки дійсно при здійсненні розрахунку загальний розмір заборгованості визначений позивачем без урахування здійсненої відповідачем часткової оплати.
Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не було надано як господарському, так і апеляційному суду доказів оплати заборгованості за отриманий товар, судом першої інстанції правомірно частково задоволені позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 27.10.10р. по 28.10.10р. та з 25.11.10р. по 17.03.11р. в сумі 2319,13грн. та інфляційних в сумі 10686,57грн., оскільки позивачем надано невірний розрахунок цих вимог.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, відповідно до договору про надання адвокатських послуг №8 від 10.01.11р.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входять послуги адвоката.
В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано суду першої інстанції договір про надання адвокатських послуг №8 від 10.01.11р., укладений між позивачем та Левчук Олександром Григоровичем (Виконавець), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1169 видане Левчук О.Г. 29.03.99р., довідку Державної податкової адміністрації у Пролетарському районі м. Донецька про присвоєння Левчуку О.Г. ідентифікаційного номеру (арк. справи 62-67).
Проте, позивачем до матеріалів справи не надано жодних доказів понесення ним витрат з оплати послуг адвоката за даним спором, тобто не надано доказів їх сплати.
Стягнення ж суми в рахунок майбутньої їх оплати у вигляді судових витрат, як це передбачили сторони додатковою угодою №1 від 17.02.2011р. до договору, чинним законодавством не передбачено, як вірно зазначив суд першої інстанції.
02.06.11р. ТОВ "САД" було надано Донецькому апеляційному господарському суду клопотання про долучення до матеріалів справи підписаного обома сторонами акту звірки станом на 02.06.11р. по договору №34/20-04 від 20.04.10р., згідно якого борг відповідача перед позивачем становить 420 287,61грн.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 17.03.11р. по справі №39/4 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Рішення господарського суду Донецької області від 17.03.11р. по справі №39/4 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськсвітло" м. Донецьк залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 17.03.11р. по справі №39/4 залишити без змін.
Головуючий: Т.Д. Геза
Судді: Н.В. Будко
І.В. Зубченко
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
1. відповідачу
1. у справу
1. ДАГС
1. господарському суду