донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
01.06.2011 р. справа №5/5009/148/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:ОСОБА_1. -за довіреністю №1001/11-2юр від 10.01.2011р.
від відповідача:ОСОБА_2. -за довіреністю б/н від 01.02.2011р.
ОСОБА_3. -за довіреністю б/н від 01.02.2011р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс», м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Запорізької області
від24.02.2011 року
у справі№ 5/5009/148/11 (суддя К.В.Проскуряков)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс», м.Дніпропетровськ
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Сільмет», с.Дмитрівка Запорізької області
простягнення заборгованості в розмірі 234 000,04грн., інфляційних в розмірі 11 700грн., 3% річних в розмірі 2 788,77грн., витрат за проведення експертизи в розмірі 1543,68грн.
У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроальянс», м.Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільмет», с.Дмитрівка Запорізької області про стягнення заборгованості в розмірі 234 000,04грн., інфляційних в розмірі 11 700грн., 3% річних в розмірі 2 788,77грн., витрат за проведення експертизи в розмірі 1543,68грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.02.11р. по справі №5/5009/148/11 у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс», м.Дніпропетровськ було відмовлено.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроальянс», м.Дніпропетровськ з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким грошові кошти в розмірі 238 936,48грн., зобов»язати ТОВ «Сільмет»з»явитися до ТОВ «Агроальянс»для отримання 9 шт рапсових столів неналежної якості, стягнути витрати понесені з проведенню експертизи №ГО-2889 від 16.11.2010р. в розмірі 1543,68грн.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроальянс», м.Дніпропетровськ в судовому засіданні наполягає на задоволенні вимог, викладених в апеляційній скарзі. Також надав додаткові пояснення до апеляційної скарги, які долучені до матеріалів справи
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільмет», с.Дмитрівка Запорізької області надав відзив, в якому просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, за мотивами викладеними апеляційною інстанцією, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільмет», с.Дмитрівка Запорізької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроальянс», м.Дніпропетровськ був укладений договір купівлі-продажу №87 (далі по тексту - договір), відповідно до умов п.1.1 якого продавець зобов'язувався продати ПР-7,6 (на жниварку 2020) та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити його на умовах дійсного договору.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору відвантаження товару здійснюється до 19.07.2010р. на умовах надходження 100 % оплати, а поставка товару - на умовах доставки транспортом покупця.
Згідно з пунктом 2.3. перехід права власності та ризиків на Товар виникає з моменту передачі товару покупцю на складі продавця, а за умовами п. 3.2 договору приймання товару по кількості та якості здійснюється сторонами у порядку, визначеним діючим законодавством.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки провадяться у формі передоплати у розмірі 20%, згідно рахунку №87 від 12.07.2010 р. Оплата проводиться на протязі 7 днів. Датою оплати вважається день надходження наступних 100% грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Загальна сума договору складає 234 000,04 грн.
Договір набирає чинність з моменту підписання та діє до моменту його кінцевого виконання ,але в будь-якому випадку до 31.12.2010р. (п.7.1 договору) та підписаний обома сторонами без розбіжностей, скріплений печатками обох підприємств.
На виконання умов договору, позивач здійснив передплату в розмірі 234 000,04грн., що підтверджується копіями банківських виписок.
В зв»язку з порушенням відповідачем строків поставки товару, встановлених п. 2.2 договору, 29.07.2010р. ТОВ “Агроальянс” направлено на адресу ТОВ “Сільмет” претензію від 20.07.2010р. за вих. № 2007/10-1юр, про втрату інтересу до поставки товару з вимогою повернення грошових коштів у розмірі 234 000,04грн.
В свою чергу, відповідачем 29.07.2010р. направлено на адресу ТОВ “Агроальянс” лист № 4 від 29.07.2010р. з вимогою забрати готовий до відвантаження товар, який залишений без відповіді позивачем.
01.09.2010 р. позивачем повторно направлено на адресу ТОВ “Сільмет” претензію № 2608/10-1юр від 26.08.2010р. про втрату інтересу до прийняття товару та вимагає повернення грошових коштів у розмірі 234 000,04грн.
20.09.2010р. відповідач поставив 9 ріпакових столів ПР-7,6 (жниварка 2020) на суму 234 000,04 грн. позивачу відповідно до видаткової накладної № 56 від 20.09.2010р. та акту приймання-передачі від 20.09.2010р. Товар позивачем був прийманий через регіонального менеджера ТОВ “Агроальянс” ОСОБА_4.
20.09.2010 р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроальянс” був складений сервісний звіт №018315.
Висновком Дніпропетровської торгово-промислової палати № ГО-2889 від 16.11.2010р. було встановлено, що пред'явлені дев'ять ріпакових столів моделі ПР-7,6 експлуатуватися на ниварках CASE 2020 не можуть на підставі їх фактичного стану.
Тому, в зв»язку з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, своїх зобов»язань щодо поставки товару належної якості, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 234 000,04грн., інфляційних в розмірі 11 700грн., 3% річних в розмірі 2 788,77грн., витрат за проведення експертизи в розмірі 1543,68грн.
24.02.2011р. позивачем надана заява про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути грошові кошти в розмірі 234 000грн., 5% в розмірі 4 936,44грн., зобов»язати ТОВ «Сільмет»з»явитися до ТОВ «Агроальянс»для отримання 9 шт рапсових столів неналежної якості, стягнути витрати понесені з проведенню експертизи №ГО-2889 від 16.11.2010р. в розмірі 1543,68грн. Апеляційна інстанція вважає вірним висновок суду першої інстанції, що дана заява не прийнята до розгляду господарським судом, в зв»язку з тим, що вона змінює і предмет, і підставу позову та вона подана після початку розгляду справу, що є порушенням ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 Цивільного кодексу України).
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Частиною 1,2 ст. 673 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.
Нормою ст. 678 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, умовами договору передбачено поставка товару самовивозом покупця до 19.07.2010р., а приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами в порядку, встановленому діючим законодавством.
Умовами пунктів 3.1. та 3.2. договору передбачено, що якість товару, що поставляються в рамках даного договору, повинна відповідати сертифікату виробника та підтверджуватися документацією та гарантійним строком з моменту введення в експлуатацію.
Позивачем в підтвердження поставки товару неналежної якості наданий сервісний звіт від 20.09.2010р., який складений представником ТОВ “Агроальянс” Залужним В.В. та в якому зафіксовані дефекти та зазначено, що дані ріпакові столи до експлуатації зі жниварками CASE 2020 не придатні.
Позивачем в порушення вимог Інструкції П-7 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю»був складений сервісний звіт № 018315 від 20.09.2010р. в односторонньому порядку без виклику уповноважених представників продавця та складений особою без достатніх повноважень і не затверджений керівником позивача, а також не забезпечено збереження продукції неналежної якості чи некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості і змішання з іншою однорідною продукцією. Тому, апеляційна інстанція вважає, що він (сервісний звіт) не відповідає вимогам викладеним у п. 29 Інструкції П-7 та не може бути доказом поставки товару неналежної якості у розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, висновком експерта Дніпротровської торгово-промислової палати № ГО-2889 від 16.11.2010р. встановлено, що пред'явлені дев'ять ріпакових столів моделі ПР-7,6 експлуатуватися на жниварках CASE 2020 не можуть на підставі їх фактичного стану, відповідно до якого:відсутні дільники ліві та праві;відсутні ремені приводів та метизи для кріплення;корпуса підшипників деформовані, в т.ч. (не щільно прилягають в місцях кріплення метизами, а так само здебільшого площини до кріпильного корпусу);сайленблоки мають ушкодження у вигляді тріщин;столи мають ширину захоплення менше ніж жниварка CASE 2020; шестерні приводів правих відрізних ножів закріплені з перекосом;явно виражена деформація вертикальної площини зірочок бічного правого ножа;при спробі під'їдати рапсові столи до жниварок CASE 2020 виявлено, що не співпадають отвори для кріплень рапсових столів з жниварками CASE 2020;приводний вал правого вертикального ножа не захищений від намотування маси;притискні пластини центрального ножа зміщені на кріпленнях і прилягають до ножа однією стороною;ліва кришка боковини, не дозволяє закривати ліву кришку зернової жниварки;зварні шви на передньому брусі столу в місці з'єднання труби із столом мають тріщини.
Разом з тим, в описовій частині висновку експерта № ГО-2889 від 16.11.2010р. зазначено, що при огляді всіх столів встановлено, що таблички з технічною інформацією про обладнання відсутні, а також відсутні будь-які знаки відмінностей столів один від одного.
Що стосується висновку експерта, то апеляційна інстанція вважає також вірним висновок суду першої інстанції, що експертиза стосувалася саме тих столів, які були предметом договору купівлі-продажу №87 від 12.07.2010 р., оскільки експертиза була проведена лише 16.11.2010 р. та позивач не надав доказів належного зберігання товару відповідно до технічних умов на цей товар з часу поставки до надання його для проведення експертизи.
Таким чином, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції відповідачем не доведено поставки товару позивачу належної якості, а позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, належного зберігання товару, який був поставлений за договором купівлі-продажу №87 від 12.07.2010р. в зв»язку з виявленими недоліками, невідповідності якості саме товару, поставленного відповідачем вимогам законодавства, а також наявності у відповідача саме заборгованості в розмірі 234 000,04грн., тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог та правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 234 000,04грн.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 234 000,04грн., правові підстави для стягнення інфляційних в розмірі 11 700грн., 3% річних в розмірі 2 788,77грн. відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи поставлені за договором купівлі-продажу №87 від 12.07.2010 р. ріпакові столи не мають індивідуальних ознак, які б могли відокремити їх від аналогічних, тому неможливо встановити факт надання позивачем на дослідження саме ріпакових столів, які були поставлені відповідачем за договором купівлі-продажу №87 від 12.07.2010р. В зв»язку з чим, суд першої інстанції правильно не прийняв як доказ по справі сервісний звіт № 018315 від 20.09.2010р. та правомірно відмовив у стягненні витрат за проведення експертизи в розмірі 1543,68грн.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.2011 року у справі №5/5009/148/11 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроальянс», м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.2011 року у справі №5/5009/148/11 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 24.02.2011 року у справі № 5/5009/148/11 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.6 прим:
1 -у справу;
2 -позивачу;
3,4 -відповідачу;
5 -ДАГС;
6-ГС Запоріз. обл.