донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.05.2011 р. справа №3/3/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алєєвої І.В.
суддів: Величко Н.Л., Москальової І.В.
при секретарі: Кобзар М.В.
За участю представників
сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за дов. від 11.01.2011р. №6/10
від відповідача: ОСОБА_2. - за дов. від 30.05.2011р. №560
ОСОБА_3 - за дов. від 30.05.2011р. №561
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:
Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ
на ухвалу господарського суду Запорізької області:
від 20.04.2011р. у справі №3/3/10 (суддя: Соловйов В.М.)
за позовом: Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Токмак Теплоенергія” м.Токмак Запорізької області
про: стягнення боргу за поставлений природний газ в сумі 2 203 477, 04грн.
Позивач, Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Токмак Теплоенергія” Запорізька область м.Токмак про стягнення боргу за поставлений природний газ в сумі 2203477, 04грн.
Рішенням від 12.10.2010р. у справі №3/3/10 господарський суд Запорізької області позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача 1 765 810грн. 00 коп. - основного боргу, 168 142 грн. 19 коп. - пені, 74 501 грн. 63 коп. -три проценти річних від простроченої суми, 171 758 грн. 86 коп. - втрат від інфляції грошових коштів. В іншій частині позовних вимог -відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.12.2010р. у справі №3/3/10 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Токмак Теплоенергія” Запорізька область м.Токмак задоволено частково. Рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2010р. у справі №3/3/10 змінено в частині суми інфляційних нарахувань, яка підлягає стягненню, пункти 3,4 резолютивної частини рішення виключено. Резолютивну частину рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2010р. у справі №3/3/10 викладено в наступній редакції:
“Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Токмак Теплоенергія” на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” 1 765 810 грн. - основного боргу, 168 142 грн. 19 коп. - пені, 74 501 грн. 63 коп. -три проценти річних від простроченої суми, 195 023 грн. 22коп. - втрат від інфляції грошових коштів, 22 035 грн. 20 коп. - витрат на держмито і 236грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».
25.01.2011р. на виконання судового рішення видано наказ у справі № 3/3/10.
28.02.2011р. до господарського суду Запорізької області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю “Токмак Теплоенергія” Запорізька область м.Токмак про розстрочення виконання судового рішення терміном на 3 роки рівними платежами щомісячно у сумі 61 826,34 грн. починаючи з квітня 2011р. по квітень 2014р. включно.
Ухвалою господарський суд Запорізької області від 20.04.2011р. у справі №3/3/10 (суддя: Соловйов В.М.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Токмак Теплоенергія” задовольнив частково, розстрочивши виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2010р. у справі № 3/3/10:
- в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 765 810 (один мільйон сімсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп., 168 142 (сто шістдесят вісім тисяч сто сорок дві) грн. 19 коп. пені, 74 501 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот одна) грн. 63 коп. -три проценти річних від простроченої суми, 195 023 (сто дев'яносто п'ять тисяч двадцять три) грн. 22 коп. втрат від інфляції грошових коштів строком на 18 місяців, починаючи з 01 травня 2011 року та стягуючи щомісячно 122 415 (сто двадцять дві тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 39 коп., та здійсненням остаточного платежу в сумі 122 415 (сто двадцять дві тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 41 коп. у жовтні 2012 року;
- в частині стягнення 22 035 (двадцять дві тисячі тридцять п'ять) грн. 20 коп. витрат на держмито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу строком на 3 місяці, починаючи з 01 травня 2011 року та стягуючи щомісячно 7 423 (сім тисяч чотириста двадцять три) грн. 73 коп., та здійсненням остаточного платежу 7 423 (сім тисяч чотириста двадцять три) грн. 74 коп. у липні 2011 року.
В іншій частині заяви відмовлено.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована положеннями ст.121 ГПК України; тим, що враховуючи, що основною метою діяльності відповідача є надання населенню та бюджетним установам м.Токмак Запорізької області послуг з централізованого опалення, то розстрочка виконання судового рішення буде сприяти захисту інтересів обох сторін та позитивно вплине на господарську діяльність боржника.
Місцевим господарським судом при винесенні ухвали враховано відсутність вини відповідача у виникненні боргу, про що свідчить договір № 14/10-37 від 16.02.2010р. між ним і ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” про переведення боргу з ТОВ “Токмактепломережа” на ТОВ “Токмак Теплоенергія”, звернення до суду голови Токмацької міської ради Запорізької області Котелевського І.В. від 19.04.2011р. № 700/21-25 про загрозливе становище з теплопостачанням в місті Токмак та прохання розстрочити виконання рішень суду про стягнення з ТОВ “Токмактепломережа” заборгованості за газ, а також те, що доказів ухилення товариства від сплати боргу за рішенням господарського суду Запорізької області по справі №3/3/10 позивачем не надано.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник, є винятковими і дають можливість для застосування приписів ст.121 ГПК України щодо розстрочення виконання судового рішення.
Позивач, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ, з прийнятою ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.04.2011р. у справі №3/3/10 не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що виходячи зі змісту ст.42 Господарського кодексу України, надання розстрочки на підставі тяжкого фінансового стану відповідача не може вважатись підставою для застосування положень ст.121 ГПК України; на те, що господарським судом першої інстанції не з'ясовано питання щодо неплатоспроможності відповідача; на те, що надання розстрочки тільки погіршить стан позивача; на те, що загальний рівень заборгованості позивача перед Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” за спожитий протягом 1998-2009р.р. природний газ становить 22млрд.156тис.грн.; на те, що в даному випадку відсутні виняткові обставини в розумінні ст.121 ГПК України.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" м.Токмак Запорізької області, у відзиві на апеляційну скаргу заперечення заявника відхилив з огляду на те, що при винесенні оскарженої ухвали господарський суд першої інстанції прийняв до уваги матеріальні інтереси кожної сторони, про що свідчить часткове задоволення судом заявлених вимог; на те, що при винесенні питання про розстрочку судового рішення місцевим господарським судом враховано складний матеріальний стан відповідача, відсутність вини товариства у виникненні боргу та можливі негативні наслідки як виняткові обставини, що ускладнюють виконання судового рішення; на те, що господарський суд першої інстанції вірно встановив відсутність вини боржника у виникненні боргу за газ, оскільки товариству борги за використаний природний газ перейшли від попереднього виконавця послуг -ТОВ “Токмактепломережа”; на те, що в оскарженій ухвалі наведено переконливі доводи щодо наявності виняткових обставин в розумінні ст.121 ГПК України.
Судове засідання апеляційної інстанції фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:
Предметом оскарження в апеляційному порядку є ухвала господарського суду Запорізької області від 20.04.2011р. у справі №3/3/10 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" розстрочки в порядку ст.1212 ГПК України виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2010р. у справі № 3/3/10:
- в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 765 810 (один мільйон сімсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп., 168 142 (сто шістдесят вісім тисяч сто сорок дві) грн. 19 коп. пені, 74 501 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот одна) грн. 63 коп. -три проценти річних від простроченої суми, 195 023 (сто дев'яносто п'ять тисяч двадцять три) грн. 22 коп. втрат від інфляції грошових коштів строком на 18 місяців, починаючи з 01 травня 2011 року та стягуючи щомісячно 122 415 (сто двадцять дві тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 39 коп., та здійсненням остаточного платежу в сумі 122 415 (сто двадцять дві тисячі чотириста п'ятнадцять) грн. 41 коп. у жовтні 2012 року;
- в частині стягнення 22 035 (двадцять дві тисячі тридцять п'ять) грн. 20 коп. витрат на держмито і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу строком на 3 місяці, починаючи з 01 травня 2011 року та стягуючи щомісячно 7 423 (сім тисяч чотириста двадцять три) грн. 73 коп., та здійсненням остаточного платежу 7 423 (сім тисяч чотириста двадцять три) грн. 74 коп. у липні 2011 року.
Оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом.
Оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.
Згідно зі ст.106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, у тому числі ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Відповідно до статті 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен не лише правильно застосувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін, а й додержуватись норм процесуального права.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VІ від 07.07.2010 року є, зокрема, здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-УІ від 07.07.2010 року та положень Господарського процесуального кодексу України усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів на засадах змагальності і рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Основний Закон України -Конституція встановлює, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, головним обов'язком якої є їх утвердження і забезпечення (частина друга статті 3); права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55).
Реалізацію права особи на судовий захист може бути здійснено також шляхом апеляційного оскарження актів судів першої інстанції, оскільки їх перегляд у такому порядку гарантує відновлення порушених прав людини і громадянина. Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду будь-якої інстанції відповідно до закону.
Забезпечення державою апеляційного оскарження судових актів згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України є однією з основних засад судочинства.
Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В заяві про розстрочення виконання судового рішення відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан товариства, викликаний несвоєчасною оплатою за спожиту теплову енергію всіма категоріями споживачів; на те, що згідно рішення виконавчого комітету Токмацької міської ради від 01.10.2009р. №281 відповідача визначено виконавцем послуг з централізованого опалення в м.Токмак; на те, що відповідач є єдиною організацією на території м.Токмак, яка надає послуги з централізованого теплопостачання: населенню -близько 72%, бюджетним установам -близько 24%, іншим споживачам -4%; на те, що станом на 01.02.2011р. дебіторська заборгованість по підприємству складає 4 501 400,00 грн., у тому числі населення -2 629 500,00 грн., бюджетні організації -1 399 700,00 грн.; на те, що до відповідача перейшли борги за використаний газ та дебіторська заборгованість від споживачів теплової енергії по попередньому виконавцю послуг, а саме -від ТОВ “Токмактепломережа”; на те, що кредиторська заборгованість за природний газ (поточна та стягнута за рішенням суду) складає 7 120 000,00 грн.; на те, що ненадання розстрочки та неспроможність товариства добровільно сплатити всю суму одночасно, призведе до накладення арешту на рахунки підприємства, що фактично паралізує його діяльність та призведе до незворотних фінансово-економічних наслідків -зупинення діяльності, звільнення трудового колективу і залишення м.Токмак в опалювальний сезон без тепла.
Підстави для відстрочки або розстрочки виконання рішення встановлені ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
В силу ст.121 ГПК України господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках. Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.
При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст.625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.
При цьому судова колегія зазначає, що є помилковим посилання господарського суду першої інстанції, як на підставу для надання розстрочки виконання рішення, на тяжкий фінансовий стан підприємства, відсутність вини відповідача у виникненні боргу та на заборгованість населення по сплаті послуг з теплопостачання.
Приймаючи рішення про розстрочку виконання рішення, господарський суд першої інстанції виходив не з того, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст.121 ГПК України.
Судова колегія за результатами апеляційного розгляду дійшла висновку, що в оскарженій ухвалі господарським судом першої інстанції не наведені переконливі доводи щодо наявності саме таких виняткових обставин у розумінні ст. 121 ГПК України, які б тягли за собою необхідність розстрочки виконання рішення суду.
Відповідач не довів наявність таких виняткових обставин і на стадії апеляційного провадження, у тому числі і новими доказами, які не були предметом розгляду місцевого господарського суду.
Посилання відповідача на відсутність дотацій з місцевого бюджету на погашення заборгованості в різниці в тарифах на теплову енергію також не є доказом наявності виняткових обставин в розумінні ст.121 ГПК України.
За таких обставин, оскаржувана ухвала господарського суду Запорізької області від 20.04.2011р. у справі №3/3/10 підлягає скасуванню в частині надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2010р. у справі №3/3/10 з відмовою в повному обсязі у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" м.Токмак Запорізької області про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2010р. у справі №3/3/10.
Результати апеляційного провадження у справі №3/3/10 оголошені в судовому засіданні.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст.50-51, ст. 811, ст.85, ст.87, ст.ст.91-93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ч.1 п.4 ст.104, ст.105, ст.106, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ на ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.04.2011р. у справі №3/3/10- задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 20.04.2011р. у справі №3/3/10 в частині надання розстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2010р. у справі №3/3/10 - скасувати.
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" м.Токмак Запорізької області про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2010р. у справі №3/3/10.
Головуючий: І.В. Алєєва
Судді: Н.Л. Величко
І.В. Москальова
Повний текст постанови складено 02.06.2011р.