02.06.2011 року Справа № 6/494-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач)
суддів -Головко В.Г., Швець В.В.
при секретарі -Ревкова Г.О.
за участю представників
позивача: Іванченко І.С.
відповідача: Білоус О.П.
третьої особи: не з'явився
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „ОПТИМА ТЕЛЕКОМ” м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011р. у справі № 6/494-10
за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю „ОПТИМА ТЕЛЕКОМ”, м. Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Київське державне підприємство „Ізумруд”, м. Київ
про примусове виселення орендаря,
У грудні 2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про примусове виселення відповідача з орендованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11, яке належить до державної власності та перебуває на балансі третьої особи, в зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди від 29.12.05р. №2578, укладеного між сторонами.
Рішенням від 17.02.2011року у справі № 6/494-10 господарський суд Дніпропетровської області (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги задовольнив, виселив ТОВ „ОПТИМА ТЕЛЕКОМ” з орендованого приміщення та стягнув з останнього витрати по справі.
Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку, що строк дії договору слід вважати закінченим, оскільки орендодавець в установленому договором порядку повідомив орендаря про припинення чинності спірного договору оренди.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому скаржник посилається на порушення господарським судом норм матеріального права та помилковість висновків суду. Скаржник вважає, що дія договору оренди не скінчилася, оскільки в установлений договором термін орендар не отримував повідомлень про припинення або зміну умов договору, відтак, вказаний договір слід вважати продовженим на новий строк на тих же умовах.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Третьою особою відзив на апеляційну скаргу наданий не був, представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, однак процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції не скористалася.
Враховуючи те, що наявні в справі документи дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третьої особи.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, 29.12.2005 року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по м. Києву (Орендодавець) та ТОВ „ОПТИМА ТЕЛЕКОМ” (Орендар) був укладений договір за №2578 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення площею 16,0 м2, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11, яке перебуває на балансі Київського державного підприємства „Ізумруд”.
Згідно п. 10.1 даного договору термін його дії встановлений з 29.12.2005р. по 29.11.2006 року.
Пунктом 10.5 договору сторони узгодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Договір неодноразово пролонговувався: з 29.11.2006р. до 29.10.2007р., з 29.10.2007р. до 29.09.2008р., з 29.09.2008р. до 29.08.2009р. та з 29.08.2009р. до 29.07.2010р.
В подальшому внаслідок ухвалення Фондом державного майна України рішення про приватизацію об'єкта Київське державне підприємство "Ізумруд", розташованого в м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 11, цілісним майновим комплексом на аукціоні, позивач в установленому договором порядку надіслав відповідачу заяву про припинення чинності договору оренди від 29.12.2005р. № 2578 у зв'язку з закінченням строку його дії.
З даного спору вбачається, що позивач вважає припиненою дію спірного договору та вимагає виселення відповідача з орендованого не житлового приміщення, тоді як відповідач проти закінчення строку дії договору заперечує і вважає договір продовженим на наступний строк.
Передане в оренду майно являється державною власністю, дії щодо якого регламентуються нормами загального та спеціального законодавства.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває у державній власності, є Закон України „Про оренду державного та комунального майна”.
В силу ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 17 зазначеного Закону строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Частиною 2 ст. 17 вказаного Закону встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Факт припинення дії договору посвідчується матеріалами справи, а саме: заявою позивача № 30-04/13571 про припинення чинності договору оренди від 29.12.2005р. № 2578 та про повернення державного нерухомого майна, надісланою на адресу відповідача в порядку та строки, передбачені договором та нормами чинного законодавства, листом відповідача № 556-04 від 05.11.2010р. про відмову в поверненні майна з орендного користування.
Таким чином, договір оренди від 29.12.2005р. №2578 припинив свою дію в порядку, встановленому договором і законом. За наявності заперечень з боку позивача (орендодавця) щодо пролонгації останнього (які мають місце) строк дії договору не може вважатися продовженим.
Відповідно до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути річ наймодавцеві.
Після закінчення строку дії спірного договору оренди відповідач орендоване приміщення орендодавцю не повернув і неправомірно продовжує користуватися останнім по даний момент.
За вказаних обставин вимоги позивача щодо виселення відповідача з орендованого приміщення являються обґрунтованими, висновки господарського суду відповідають положенням чинного законодавства, позовні вимоги задоволено правомірно, доводи скаржника не приймаються до уваги.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011 року у справі № 6/494-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „ОПТИМА ТЕЛЕКОМ” -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий І.В. Тищик
Судді: В.Г.Головко
В. В. Швець