02.06.2011 року Справа № 40/60-11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,
секретар судового засідання Деббіш Г.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. представник, довіреність №22-03 від 22.03.2010р.;
від відповідача-2: ОСОБА_2., представник, довіреність №б/н від 01.05.2011р.;
представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Друкарня “Новий світ” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011р. по справі №40/60-11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова група “Мартекс”, м. Дніпропетровськ
до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю “Рента”, м.Дніпропетровськ
до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю “Друкарня “Новий світ”, м. Донецьк
про стягнення 1 000, 00 грн.
У грудні 2010р. товариство з обмеженою відповідальністю “Торгова група “Мартекс” (далі ТОВ “Торгова група “Мартекс”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Рента” (далі ТОВ “Рента”) та товариства з обмеженою відповідальністю “Друкарня “Новий світ” (далі ТОВ “Друкарня “Новий світ”) про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 суми поруки 1000, 00 грн. та з відповідача-2 судових витрат по справі.
В січні 2011р. ТОВ “Торгова група “Мартекс” подано уточнення позовних вимог про стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 суми поруки 1000, 00 грн. та стягнення з відповідача-2 84 266, 19 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 3 504, 09 грн. 3% річних, 31 200, 78 грн. інфляційних втрат (т.2 а.с.3-5).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011р. (суддя: Красота О.І.) позов задоволено.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідач-2 в порушення вимог діючого законодавства взяті на себе зобов'язання за договором поставки №192-ОП від 29.01.2008р. не виконав, а саме, не розрахувався в повному обсязі та своєчасно за отриманий товар, а відповідач-1 не виконав зобов'язання, передбачені договором поруки №192-ПОР від 29.01.2008р.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ “Друкарня “Новий світ” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011р. по справі №40/60-11 скасувати в частині стягнення з відповідача-2 відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 84 266, 19 грн., 3% річних у розмірі 3 504, 09 грн., інфляційних втрат 31 200, 00 грн. та судових витрат.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що подавши заяву про уточнення позовних вимог від 21.01.2011р. позивач змінив не лише підставу, а й предмет позову -матеріально-правову вимогу у справі, оскільки позивач в обґрунтування заявленої ним вимоги послався на договір поставки №192-ОП від 29.01.2008р., укладений між ТОВ “Торгова група “Мартекс” та ТОВ “Друкарня “Новий світ”, тоді як в ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач має право змінити предмет або підставу позову.
В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Торгова група “Мартекс” просить залишити апеляційну скаргу ТОВ “Друкарня “Новий світ” без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011р. у справі №40/60-11 - без змін.
ТОВ “Рента” відзив на апеляційну скаргу не надано, представник відповідача-1 в судове засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду не з'явився, про час та місце проведення судового засідання відповідач-1 був повідомлений належним чином (т.3 а.с.15).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
29.01.2008р. між ТОВ “Торгова група “Мартекс” (постачальник) та ТОВ “Друкарня “Новий світ” (покупець) укладено договір поставки №192-ОП, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити продукцію, іменовану в подальшому товар у кількості, асортименті, по ціні та у строки відповідно до умов договору та додатків до нього, які є невід'ємною частиною договору, що іменуються специфікаціями.
В п. 5.1 договору передбачено, що товар продається з відстрочкою платежу і на умовах надання постачальником покупцю товарного кредиту. Під товарним кредитом сторони розуміють товар, який передається постачальником у власність покупця на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк. Строк товарного кредиту становить 21 календарний день.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов договору в період з 12.02.2008р. по 11.12.2008р. на підставі довіреностей за видатковими накладними позивачем поставлено відповідачу-2 товар на суму 2 084 557, 38 грн.
Частиною 3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
У відповідності до ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
В п. 5.3 договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасного погашення товарного кредиту з дати виникнення простроченої заборгованості на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,2% за кожний день користування. Сплата відсотків здійснюється в строк на протязі трьох банківських днів після їх нарахування.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачем-2 порушено строк товарного кредиту, передбаченого сторонами у відповідних специфікаціях за укладеним договором поставки.
29.01.2008р. між ТОВ “Торгова група “Мартекс” (кредитор) та ТОВ “Рента” (поручитель) укладений договір поруки №192-ПОР, предметом якого є зобов'язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання ТОВ “Друкарня “Новий світ” (боржник) за зобов'язаннями перед кредитором за договором поставки №192-ОП від 29.01.2008р. (основний договір), а саме, зобов'язаннями за цим договором є: зобов'язання боржника перед кредитором по сплаті за поставлену продукцію у кількості, асортименті, ціні та в строки передбаченими п.1.1 основного договору; зобов'язання боржника перед кредитором по сплаті відсотків за користування чужими коштами по ставці 0,2% за кожний день користування, відповідно до п.5.3 основного договору; зобов'язання боржника перед кредитором по сплаті пені і штрафних санкцій відповідно до розділу 8 основного договору.
В п.2.1 договору встановлено, що поручитель відповідає солідарно за зобов'язаннями боржника перед кредитором, що витікають з основного договору. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності не повинен перевищувати розміру забезпечуваного зобов'язання, зазначеного в п.3 цього договору, що дорівнює 1 000, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Господарський суд першої інстанції на підставі аналізу матеріалів справи, умов договору поставки №192-ОП від 29.01.2008р. та договору поруки №192-ПОР від 29.01.2008р., з урахуванням положень статей 526, 536, 543, 625, 626, 692, 694, 712 Цивільного кодексу України, статті 265 Господарського кодексу України, дійшов вірного висновку про стягнення на користь ТОВ “Торгова група “Мартекс” з ТОВ “Рента” та ТОВ “Друкарня “Новий світ” суми поруки 1 000, 00 грн. та про стягнення з ТОВ “Друкарня “Новий світ” за договором поставки №192-ОП від 29.01.2008р. 84 266, 19 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 3 504,09 грн. 3% річних, 31 200,78 грн. інфляційних втрат.
Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що ТОВ “Торгова група “Мартекс” звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення солідарно з відповідачів 1 000, 00 грн. заборгованості, забезпеченої порукою, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачами зобов'язань за укладеними з ТОВ “Торгова група “Мартекс” договорами. В позові позивач виклав обставини та підстави, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Основною обставиною звернення до суду слугувало порушення відповідачем-2 зобов'язань за договором поставки від 29.01.2008р. №192-ОП.
Заявою від 21.01.2011р. про уточнення позовних вимог окрім солідарного стягнення з відповідачів 1 000, 00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання договору поставки та забезпеченою порукою, позивач просив суд стягнути з відповідача-2 суму заборгованості за договором поставки, а саме, відсотки за користування товарним кредитом, 3% річних, інфляційні втрати.
Зміною предмета позову є зміна вимоги, з якою позивач звернувся до відповідачів. Заявою про уточнення позовних вимог від 21.01.2011р. було змінено предмет позову.
Зміною підстав позову є зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстави позову означає, що замість юридичних фактів, що обґрунтовують позовну вимогу, покладені нові. При зміні підстав позову для підтвердження пред'явлених позовних вимог вводяться в обіг інші юридичні факти, які впливають на підставу таким чином, що вона стає такою, що відрізняється від визначеної спочатку. Заявою про уточнення позовних вимог від 21.01.2011р. не було змінено підстави позову. Основною підставою звернення до суду з вимогами до відповідачів слугувало порушення зобов'язань зі сторони відповідача-2 за договором поставки №192-ОП, які в свою чергу були забезпечені договором поруки №192-ПОР. Сума поруки 1 000, 00 грн. нарахована позивачем для солідарного стягнення з відповідачів з суми зобов'язань, що виникли за договором поставки №192-ОП від 29.01.2008р.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Друкарня “Новий світ”, м. Донецьк залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2011р. у справі №40/60-11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.М. Герасименко
Суддя І.Л. Кузнецова
(Повний текст постанови складено 06.06.2011р.)